Данів наділ
1 Того часу не було царя в Ізраїлі, і того часу Данове плем’я шукало собі наділу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка на наділ серед Ізраїлевих племен.
2 І Данові сини послали зі свого роду п’ятеро люду з загалу людей військових, щоб вони вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: “Ідіть, дослідіть цей Край”. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там.
3 Коли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос того юнака Левита, та й зайшли туди й сказали йому: “Хто тебе привів сюди, і що ти тут робиш? І що ти тут маєш?”
4 І сказав він до них: “Так і так зробив мені Миха, — і він найняв мене, і я став йому за священика”.
5 А вони сказали йому: “Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощаститься наша дорога, якою ми йдемо”.
6 І сказав їм священик: “Ідіть із миром, — перед Господом ваша дорога, якою ви підете”.
7 І пішли ті п’ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, — він сидить безпечно, за звичаєм сидонян, спокійний та безпечний. І не було нікого, хто робив би їм щось зле в Краю, посів би владу над ними , і вони далеко від сидонян, і нема їм діла ні до кого.
8 І прийшли вони до братів своїх у Цор’у та в Ештаол. І сказали їм брати їх: “Що ви принесли ?”
9 А вони відказали: “Устаньте, і підемо на них, бо ми бачили той Край, і ось — дуже він добрий. А ви мовчите? Не лініться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край.
10 Як ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, — бо Бог дав його в вашу руку, — це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі”.
11 І рушили звідти з Данового роду з Цор’и та з Ештаолу шістсот чоловік, оперезаних зброєю.
12 І пішли вони й таборували в Кір’ят‑Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім’я тому місцю: Махане‑Дан , і так воно зветься аж до цього дня, — оце за Кір’ят‑Єарімом.
13 І перейшли вони звідти на Єфремові гори, і прийшли аж до Михиного дому.
14 І відповіли п’ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край до Лаїшу, і сказали своїм браттям: “Чи ви знаєте, що в цих домах є ефод та терафи, і бовван різьблений та бовван литий? А тепер знайте, що зробите”.
15 І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир.
16 А шість сотень мужів, що з Данових синів, оперезаних своєю зброєю, стояли при вході до брами.
17 І пішли п’ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край, увійшли туди, узяли різьбленого боввана, і ефода та терафи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужів, оперезаних зброєю.
18 І ті ввійшли до Михиного дому, і взяли різьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І сказав до них той священик: “Що ви робите?”
19 А вони відказали йому: “Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і стань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком для племени та для роду Ізраїлевого?”
20 І стало добре на серці того священика, і він узяв ефода та терафи й різьбленого боввана, і ввійшов поміж народ.
21 І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тягар пустили перед себе.
22 Коли вони віддалилися від Михиного дому, то люди, що в домах, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Данових синів.
23 І кричали вони до Данових синів, а ті обернули обличчя свої та й сказали до Михи: “Що тобі, що ти кричиш?”
24 І він сказав: “Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі?”
25 І сказали до нього Данові сини: “Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із злости нападуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні”.
26 І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і обернувся, та й пішов до свого дому.
27 А вони взяли, що зробив був Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійний та безпечний. І вони побили їх вістрям меча, а місто спалили огнем.
28 А рятівника не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них діла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет‑Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому.
29 І вони назвали ім’я тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім’я того міста було Лаїш.
30 І поставили Данові сини того різьбленого боввана в себе, а Йонатан, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня виходу на вигнання того краю.
31 І поклали вони в себе Михиного різьбленого боввана, що зробив він, і він був у них по всі дні буття Божого дому в Шіло.
1 У ті дні не було царя в Ізраїлі, і в ті дні плем’я Дана шукало собі спадок, щоб поселитися, бо аж до тих днів не випало їм спадку посеред племен Ізраїля. 2 Тож сини Дана послали зі своїх родин п’ять мужів з їхньої частини, сильних синів із Сараа і Естаола, щоб обстежити землю і пройти її, і сказали їм: Підіть і обстежте землю! Вони прийшли до гори Єфрема аж до дому Міхи і зупинилися там. 3 Коли вони були поблизу дому Міхи, вони впізнали голос молодого юнака-левіта, тож звернули туди і запитали його: Хто тебе привів сюди? Що ти тут робиш, і як тобі тут є? 4 А він відповів їм: Так і так учинив зі мною Міха і найняв мене, і я став йому за священика. 5 Тоді вони сказали йому: Запитай же в Бога, і довідаємося, чи доброю буде наша дорога, якою ми йдемо. 6 Ідіть в мирі, — сказав їм священик, — перед Господом дорога ваша, якою ви йдете!
7 І п’ять мужів пішли. Вони прийшли до Лаїси, і побачили народ, який жив у ньому, що сидів упевнено за приписами сидонян, спокійні в надії, і не могли сказати слова, бо далеко є від Сидону, і не було угоди в них із сирійцями. 8 І прийшли п’ять мужів до їхніх братів, до Сарра і Естаола, і сказали їм їхні брати: Чому ви сидите? 9 І сказали: Встаньте, і ходімо проти них! Адже ми ввійшли і пройшли землю аж до Лаїса, і побачили народ, який живе в ньому в надії за приписами сидонян, і далеко є від Сидону, і угоди немає в них із Сирією, але встаньте, і підемо проти них, бо ми знайшли землю, і ось вона дуже добра! І ви мовчите? Не полінуйтеся піти, щоб іти й успадкувати землю. 10 Коли ввійдете, підете до впевненого народу, і земля широка, бо Бог передав її в нашу руку, місце, де немає там браку всякої речі, що на землі.
11 І шістсот чоловіків з роду Дана, підперезаних військовою зброєю, піднялися із Сараа і Естаола. 12 Вони пішли і отаборилися в Каріятіарімі в Юди. Через це названо те місце — Табір Дана — аж до цього дня, ось за Каріятіарімом. 13 Пішли вони звідти і пішли аж до гори Єфрема, і пішли аж до дому Міхи. 14 І п’ять мужів, які ходили обстежувати землю, принесли відповідь і сказали своїм братам: Чи знаєте, що в цих домах є ефод, терафін, коване і вилите? І тепер знайте, що вчините. 15 Вони звернули туди і ввійшли в дім юнака-левіта, у дім Міхи, і привітали його. 16 А шістсот мужів, підперезаних військовою зброєю, стояли біля дверей брами, ті із синів Дана. 17 І прийшли п’ятеро мужів, які ходили обстежувати землю. Прийшовши туди, взяли різьблене, ефод, терафін і вилите, а священик стояв біля дверей воріт, і шістсот чоловік, підперезаних військовою зброєю. 18 Тож вони ввійшли в дім Міхи і забрали ефод, терафін, вилите і різьблене. А священик запитав їх: Що ви робите? 19 Вони ж у відповідь сказали йому: Мовчи, поклади свою руку на свої уста і йди з нами, і будеш нам за батька і за священика! Хіба краще бути тобі священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком племені й роду в Ізраїлі? 20 І зраділо серце священика, і він взяв ефод, терафін, різьблене та коване, і ввійшов посеред народу.
21 Вони повернулися і відійшли, і поставили в лави дім і свою значну кількість худоби перед ними. 22 А коли вони відійшли далеко від дому Міхи, то ось Міха і мужі, які з дому Міхи, почали кричати за синами Дана. 23 Тоді сини Дана повернули свої обличчя і промовили до Міхи: Що тобі, що ти закричав? 24 І сказав Міха: Бо моє різьблене, яке я собі зробив, ви забрали і священика, і відійшли! І як мені бути далі? Тож чому це кажете мені: Чого це кричиш? 25 А сини Дана сказали йому: Хай не буде чути твого голосу за нами, щоби часом не вийшли назустріч вам мужі, розлючені душею, і приєднаєш душу твою і душу твого дому. 26 І пішли сини Дана своєю дорогою, а Міха побачив, що вони сильніші за нього, розвернувся і повернувся до свого дому.
27 І вони взяли те, що зробив Міха, і священика, який був у нього, і пішли аж до Лаїса проти спокійного і безпечного народу, побили їх вістрям меча, а місто спалили. 28 І не було нікого, хто врятував би його, бо далеко він від сидонян, і угоди не було в них з ніким, і воно в долині, яка належить домові Роова. Вони збудували місто і поселилися в ньому, 29 і назвали місто іменем Дана за іменем їхнього батька, який народився Ізраїлеві. А раніше ім’я міста було Лаїс. 30 І поставили собі сини Дана різьблене Міхи, і Йонатан, син Ґерсома, сина Мойсея, він та його сини були священиками племені Дана аж до дня переселення землі. 31 І встановили собі різьблене, яке зробив Міха, — усі дні, упродовж яких дім Божий був у Силомі.