Переслідування від мідіянітян
1 А Ізраїлеві сини чинили зло в очах Господніх, і Господь дав їх у руку мідіянітян на сім літ.
2 І зміцніла Мідіянова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зі страху перед мідіянітянами проходи, що в горах, і печери, і твердині.
3 І бувало, якщо посіяв Ізраїль, то підіймався Мідіян і Амалик та сини Кедему , і йшли на нього.
4 І вони таборували в них, і нищили врожай землі аж до підходу до Гази . І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібної худоби, ані вола, ані осла,
5 бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і приходили в такій кількості, як сарана, а їм та їхнім верблюдам не було числа. І вони приходили до Краю, щоб пустошити його.
6 І через Мідіяна Ізраїль дуже зубожів, і Ізраїлеві сини кликали до Господа.
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини кликали до Господа через Мідіяна,
8 то Господь послав до Ізраїлевих синів мужа‑пророка, а він сказав їм: “Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому рабства.
9 І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас тиснув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній Край віддав вам.
10 І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому краї сидите ви. Та ви не послухалися Мого голосу!”
Ангол Господній у Гедеона
11 І прийшов Ангол Господній, і всівся під дубом, що в Офрі, який належить аві‑езріянину Йоашеві. А син його Гедеон молотив пшеницю у виноградному чавилі, щоб заховатися перед мідіянітянами.
12 І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: “Господь з тобою, хоробрий муже!”
13 А Гедеон сказав до нього: “О, Пане мій, — якщо Господь з нами, то нащо прийшло на нас усе це? І де всі Його чуда, про які оповідали нам наші батьки, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідіяна”.
14 І обернувся до нього Господь, і сказав: “Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідіянської руки. Оце Я послав тебе”.
15 І відказав Йому Гедеон : “О, Господи мій, — чим я спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденніша в Манасії, а я наймолодший у домі батька свого”.
16 І сказав йому Господь: “Але Я буду з тобою, і ти поб’єш мідіянітян, як одного чоловіка”.
17 А той до Нього сказав: “Якщо знайшов я милість в очах Твоїх, то зроби мені ознаку, що Ти говориш зо мною.
18 Не відходь же звідси, аж поки я не прийду до Тебе, і не принесу дарунка мого, і не покладу перед лицем Твоїм”. А Той відказав: “Я буду сидіти аж до твого повернення”.
19 І Гедеон увійшов до хати , і спорядив козеня, і опрісноків з ефи муки, м’ясо поклав до коша, а юшку влив до горщика. І приніс він до Нього під дуб, та й поставив перед Ним.
20 І сказав до нього Ангол Божий: “Візьми це м’ясо й ці опрісноки, та й поклади на оцю скелю, а юшку вилий”. І той так зробив.
21 І витягнув Ангол Господній кінець палиці, що в руці Його, і доторкнувся до м’яса та до опрісноків, — і знявся зі скелі огонь, та й поїв те м’ясо та опрісноки, а Ангол Господній зник з його очей.
22 І побачив Гедеон, що це Ангол Господній. І сказав Гедеон: “Ах, Владико, Господи, бо ж я бачив Господнього Ангола обличчя в обличчя”.
23 І сказав йому Господь: “Мир тобі, — не бійся, не помреш!”
24 І Гедеон збудував там жертівника для Господа, і назвав ім’я йому: Єгова‑Шалом . Він іще є аж до цього дня в Офрі Авіезеровій.
Гедеон руйнує Ваалового жертівника
25 І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: “Візьми бичка з волів батька свого, і другого бичка семилітнього, і розбий Ваалового жертівника батька свого, а святе дерево, що при ньому, зрубай.
26 І збудуєш жертівника Господеві, Богові своєму, на верху цієї твердині, у порядку. І візьмеш другого бичка, і принесеш цілопалення дровами з святого дерева, яке зрубаєш”.
27 І взяв Гедеон десять людей зі своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі.
28 І встали люди того міста рано‑вранці, аж ось жертівник Ваалів розбитий, а святе дерево, що при ньому, порубане, а другого бичка принесено в жертву на збудованому жертівнику.
29 І говорили вони один одному: “Хто зробив оцю річ?” І вони вивідували й шукали, та й сказали: “Гедеон, син Йоашів, зробив оцю річ”.
30 І сказали люди того міста до Йоаша: “Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваалового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому”.
31 І сказав Йоаш до всіх, що стояли при ньому: “Чи ви будете обставати за Ваалом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ранку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його жертівника”.
32 І він назвав ім’я йому того дня: Єруббаал , говорячи: “Нехай змагається з ним Ваал, бо він розбив його жертівника”.
33 А всі мідіяніти й амаликитяни та сини Кедему були зібрані разом, і перейшли Йордан , і таборували в долині Ізреел.
Божі ознаки, що Гедеон переможе
34 А Дух Господній зійшов на Гедеона, і він засурмив у сурму, і був скликаний Авієзер за ним.
35 І він послав послів по всьому Манасії, і був скликаний за ним і він. І послав він послів до Асира, і до Завулона, і до Нефталима, — і вони вийшли навперейми них.
36 І сказав Гедеон до Бога: “Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив, —
37 то ось я розстелю на тоці вовняне руно; якщо роса буде на самім руні, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!”
38 І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстелив руно, і вичавив росу з руна, — повне горня води.
39 І сказав Гедеон до Бога: “Нехай не запалиться гнів Твій на мене, нехай я скажу тільки цей раз, нехай‑но я спробую руном тільки цей раз: нехай буде сухо на самім руні, а на всій землі нехай буде роса”.
40 І Бог зробив так тієї ночі, — і було сухо на самім руні, а на всій землі була роса.
1 І чинили ізраїльські сини зло перед Господом, і передав їх Господь у руки Мадіяма на сім років. 2 І стала міцною рука Мадіяма на Ізраїлі. Тож ізраїльські сини від мадіямської присутності поробили собі в горах загорожі, печери і твердині. 3 І було, коли сіяв ізраїльський чоловік, і приходив Мадіям, Амалик і сини сходу, і підходили на нього, 4 ставали до бою проти них і нищили плоди землі аж до підходу до Ґази. Не залишали потрібного для життя в Ізраїлі, і для стада, і теляти, і осла, 5 бо вони та їхня худоба приходили і приносили свої намети, приходили численністю, наче сарана, і їм та їхнім верблюдам не було числа, і приходили в ізраїльську землю її нищити.
6 І дуже збіднів Ізраїль від присутності Мадіяма, і заволали ізраїльські сини до Господа. 7 І сталося, коли заволали Ізраїльські сини до Господа через Мадіяма, 8 то Господь послав до ізраїльських синів чоловіка-пророка, і він сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я є Той, Хто вивів вас із Єгипту, і Я вивів вас з дому рабства, 9 і Я вирвав вас з руки Єгипту і з руки всіх, хто гнобив вас. Я прогнав їх з-перед вас, і Я дав вам їхню землю, 10 і Я сказав вам: Я — Господь, ваш Бог, не боятиметесь аморейських богів, між якими (в їхній землі) ви живете! Але ви не послухалися Мого голосу.
11 І прийшов Господній ангел, і сів під дубом, що є в Ефраті Йоаса, батька Авієзри, а Ґедеон, його син, молотив пшеницю у виноградній давильні, щоб втекти з-перед Мадіяма. 12 Господній ангел з’явився йому і промовив до нього: Господь з тобою, могутній силою! 13 А Ґедеон відповів йому: У мені, володарю? І якщо є Господь з нами, то чому нас спіткали всі ці нещастя? І де є всі Його чудеса, про які розповіли нам наші батьки, кажучи: Хіба Господь не вивів нас із Єгипту? А тепер нас Він відкинув і передав нас у руки Мадіяма!
14 Господній ангел поглянув на нього і сказав йому: Іди у твоїй силі й спасеш Ізраїль! Ось я тебе послав! 15 Та Ґедеон йому відповів: Через мене, володарю, чим спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найсмирніша в роді Манасії, і я малий в домі мого батька. 16 А Господній ангел сказав йому: Господь буде з тобою, і поб’єш Мадіяма, як одного чоловіка. 17 Якщо ж я знайшов милість у твоїх очах, — сказав йому Ґедеон, — то подаси мені знак, що ти говориш зі мною! 18 Не підіймешся звідси, доки не прийду я до тебе, принесу мою жертву і покладу перед тобою. І той відповів: Я сидітиму, доки ти не повернешся.
19 І Ґедеон увійшов у дім , приготував козеня з кіз, прісний хліб з ефи борошна і поклав м’ясо в кошик, а юшку налив у посудину і виніс йому під дуб, і поклонився. 20 А Господній ангел сказав йому: Візьми м’ясо та прісні хліби і поклади на тому камені, та вилий юшку. І він учинив так. 21 Тоді Господній ангел простягнув кінець палиці, яка була в його руці, і доторкнувся до м’яса й прісного хліба, і піднявся вогонь з каменя, і пожер м’ясо й прісний хліб. І Господній ангел відійшов з-перед його очей.
22 І побачив Ґедеон, що це Господній ангел, і сказав Ґедеон: О, о, Господи, Господи, бо побачив я Господнього ангела обличчям в обличчя! 23 А Господь сказав йому: Мир тобі, не бійся, не помреш! 24 І Ґедеон збудував там жертовник Господу, і назвав його: Мир Господній, який ще є аж до цього дня в Ефраті батька Езрі.
25 І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: Візьми годоване теля твого батька, семилітнє теля, і знищиш жертовник Ваала, який є у твого батька, і вирубаєш священний гай, що біля нього, 26 і збудуєш жертовник Господу, Богові твоєму, Який з’явився тобі на верхів’ї цієї гори Маоз у призначеному місці. І візьмеш друге теля, і принесеш всепалення на дровах священного гаю, який вирубаєш. 27 Тож Ґедеон взяв тринадцять мужів зі своїх рабів, і вчинив так, як сказав йому Господь. І сталося, оскільки він побоявся дому свого батька і мужів міста, щоб вчинити це вдень, то вчинив уночі.
28 І мужі міста встали вранці, і ось рознесений жертовник Ваала, а священний гай, що біля нього, вирубаний, і годоване теля принесене у всепалення на збудованому жертовнику. 29 І запитував кожний свого сусіда: Хто вчинив цю справу? Тож вони перевірили і дослідили, і сказали: Ґедеон, син Йоаса, учинив цю справу! 30 І сказали мужі міста до Йоаса: Виведи твого сина, і нехай помре, бо розніс жертовника Ваала, і тому що вирубав священний гай, який біля нього! 31 Та Йоас відповів мужам, які стояли проти нього: Хіба ви тепер судитимете за Ваала? Чи ви його рятуєте? Хто його скривдив, нехай помре до ранку! Якщо він є богом, нехай помститься за себе, бо розніс його жертовника! 32 І назвали Ґедеона в той день Суд Ваала, бо він розніс його жертовника.
33 У той час весь Мадіям, Амалик і сини сходу зібралися разом, перейшли і отаборилися в долині Єзраела. 34 Божий Дух зміцнював Ґедеона, і він затрубив у ріг, і закричав Авієзер за ним. 35 Він послав послів по всьому Манасії, і закричав сам за ним. Послав послів також до Асира, до Завулона і до Нефталима, і вони вийшли йому назустріч.
36 І Ґедеон сказав Богові: Якщо спасаєш Ізраїля моєю рукою, як Ти і сказав, 37 то ось я кладу вовняну шкуру на току, і якщо роса буде тільки на шкурі, а на всій землі буде сухо, то знатиму, що спасаєш Ізраїля моєю рукою, — як Ти і сказав. 38 І сталося так. І встав Ґедеон вранці, і викрутив шкуру, і потекла зі шкури роса — повна посудина води. 39 Та Ґедеон промовив до Бога: Хай не запалає Твій гнів на мене, — заговорю ще раз. І випробую ще раз на шкурі, тож нехай буде тільки на шкурі сухо, а на всій землі нехай буде роса. 40 І Бог зробив тієї ночі так, і було сухо тільки на шкурі, а на всій землі була роса.