Дорікання народові за гріхи його
1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:
2 “Послухайте слів заповіту оцього, і будете їх говорити юдеям і мешканцям Єрусалиму,
3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклята та людина, що не слухає слів заповіту цього,
4 що його наказав був Я вашим батькам того дня, коли їх виводив із краю єгипетського, із залізного горна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу вам, — і будете ви народом Моїм, а Я буду вам Богом,
5 щоб Я виповнив присягу ту, якою Я вашим батькам присягав дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амінь, Господи!
6 І промовив до мене Господь: Виголошуй оці всі слова по юдейських містах та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього, і виконуйте їх!
7 Бо направду засвідчив Я вашим батькам того дня, як виводив їх з краю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засвідчую, кажучи: Слухайтеся Мого голосу!
8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упертістю злісного серця свого… І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.
9 І промовив до мене Господь: Знайдений бунт між юдеями та між мешканцями Єрусалиму!
10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батьків, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за богами чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батьками.
11 Тому так промовляє Господь: Ось Я лихо на них наведу, що вийти із нього не зможуть, і кликати будуть до Мене, але не почую Я їх!
12 І підуть юдейські міста та єрусалимські мешканці, і будуть кричати до богів, що їм кадять вони, але ті помогти — не поможуть їм за часу їхнього лиха!
13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наставлено жертівників для Молоха, жертівників, щоб кадити Ваалові.
14 А ти не молися за цього народа, і благання й молитви за них не здіймай, бо Я не почую за часу того, коли кликати будуть до Мене з‑за лиха свого!
15 Пощо Моєму коханому в домі Моєму чинити злі заміри? Чи товсті куски і м’ясо посвятне відвернуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!
16 “Оливка зелена, гарна плодом хорошим”, — так кликнув Господь твоє ймення. Але з шумом великого вітру огонь запалився круг неї, і галузки її поламаються!
17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гнівити Мене, щоб кадити Ваалові.
Анатотяни хочуть убити Єремію
18 А Господь дав пізнати мені — і я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла.
19 А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії: “Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!”
20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя справедливий, що досліджуєш нирки та серце, — хай над ними побачу я помсту Твою, бо справу свою я довірив Тобі!
21 Тому так промовляє Господь на людей Анатоту, що пошукують душу твою та говорять: “Не пророкуй Ім’ям Господа, щоб не померти тобі від рук наших!”
22 Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я навіщу їх: від меча юнаки повмирають, а сини їхні та їхні дочки від голоду вмруть!
23 І останку не буде по них, бо спроваджу Я зло на людей Анатоту у році навіщення їх!..
1 Слово, що було від Господа до Єремії, яке закликало: 2 Послухайте слова цього завіту! Ти звернешся до чоловіків Юди і до тих, хто живе в Єрусалимі, 3 і скажеш їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Проклята людина, яка не послухає слів цього завіту, 4 який Я заповів вашим батькам у день, в який Я вивів їх із Єгипетської землі, із залізної печі, кажучи: Прислухайтеся до Мого голосу і зробіть усе, що тільки Я вам заповідаю, і будете Мені народом, і Я буду вам Богом! 5 Щоб Я здійснив Мою клятву, якою Я поклявся вашим батькам, аби дати їм землю, яка тече молоком і медом, як і в цей день! І я у відповідь сказав: Нехай так станеться, Господи! 6 А Господь сказав мені: Прочитай ці слова в містах Юди і поза Єрусалимом, закликаючи: Послухайте слова цього завіту і виконайте їх! 8 Та ви не виконали. 9 І промовив Господь до мене: Знайдено змову в чоловіках Юди і в тих, хто живе в Єрусалимі. 10 Вони відвернулися до неправедності їхніх батьків, які були раніше, які не забажали послухатися Моїх слів, і ось вони йдуть за чужими богами, щоб їм служити! Дім Ізраїля і дім Юди розірвали Мій завіт, який Я склав з їхніми батьками. 11 Через це так говорить Господь: Ось Я на цей народ наводжу зло, з якого не зможуть вийти, і вони волатимуть до Мене, та Я їх не вислухаю. 12 І підуть міста Юди і ті, хто живе в Єрусалимі, і волатимуть до богів, яким вони кадять ладаном. Невже вони не врятують їх у час їхнього лиха? 13 Адже за кількістю твоїх міст були твої боги, Юдо, і за кількістю вулиць Єрусалима ви наставили жертовників, щоб кадити ладаном Ваалові! 14 Тож не молися ти за цей народ і не заступайся за них благанням і молитвою, бо Я не вислухаю в час, коли кликатимуть до Мене, у час їхньої недолі!
15 Як улюблена зробила гидоту в Моєму домі? Хіба молитви і святе м’ясо усунуть від тебе твоє зло? Хіба ти від цього втечеш? 16 Гарною оливкою, прекрасною на вигляд, назвав Господь твоє ім’я. При голосі її обрізування велика скорбота на тобі, непотрібними стали її галузки. 17 І Господь, Який тебе посадив, виголосив проти тебе зло за злодіяння дому Ізраїля і дому Юди, бо вони це вчинили собі, щоб викликати в Мене гнів, коли кадили ладаном Ваалові.
18 Господи, врозум мене, і пізнаю! Тоді я побачив їхні задуми. 19 А я, як незлобне ягня, ведене на жертву, не знав. Задумали проти мене злий задум, кажучи: Давай кинемо дерево в його хліб і викинемо його із землі живих, щоб його ім’я більше і не згадали! 20 Господи, Який судиш праведно, Який досліджуєш серця і нирки, нехай побачу я помсту від Тебе на них, бо до Тебе я відкрив моє оправдання! 21 Через це так говорить Господь проти людей Анатота, які шукають моєї душі, які говорять: Не пророкуватимеш Господнім Іменем, якщо ж ні, загинеш у наших руках: 22 Ось Я їх відвідаю! Їхні молоді помруть від меча, а їхні сини та їхні дочки помруть з голоду, 23 і в них не буде останку, бо Я наведу зло на тих, хто живе в Анатоті, у рік їхніх відвідин.