Єремія ув’язнений
1 І зацарював цар Седекія, син Йосійїн, замість Конії, сина Єгоякимового, якого зробив царем Навуходоносор, цар вавилонський, в Юдиному краї.
2 Та не послухався ані він, ані його раби, ані народ Краю слів Господа, які Він говорив через пророка Єремію.
3 І послав цар Седекія Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, говорячи: “Помолися за нас до Господа, Бога нашого!”
4 А Єремія тоді ще вільно ходив серед народу, бо не дали його ще до в’язниці.
5 А фараонове військо вийшло з Єгипту. І почули вістку про них халдеї, що облягали Єрусалим, і відійшли від Єрусалиму.
6 І було слово Господнє до пророка Єремії, говорячи:
7 “Так промовив Господь, Бог Ізраїлів: Так скажете до Юдиного царя, що послав вас до мене поспитати мене: Ось фараонове військо, що вийшло вам на поміч, вернеться до свого краю, до Єгипту.
8 А халдеї знову вернуться, і будуть воювати з цим містом, і здобудуть його, та й спалять його огнем.
9 Так говорить Господь: Не обманюйте своїх душ, говорячи: “Халдеї конче підуть від нас”, бо не підуть вони.
10 Бо якщо б ви побили все халдейське військо, що з вами воює, а з них залишилися б тільки ранені, то встане кожен із намету свого, і спалять це місто огнем”…
11 І сталося, коли халдейське військо відступило від Єрусалиму перед фараоновим військом,
12 то вийшов Єремія з Єрусалиму, щоб піти до Веніяминового краю, і щоб сховатися там серед народу.
13 Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там начальник сторожі, а ім’я йому Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного. І схопив він пророка Єремію, говорячи: “Ти переходиш до халдеїв!”
14 А Єремія відказав: “Неправда, — я не переходжу до халдеїв!” Та не послухав той його; і схопив Їрійя Єремію, і попровадив його до зверхників.
15 І розгнівалися зверхники на Єремію, і побили його, та й віддали його до в’язниці в домі писаря Єгонатана, бо його зробили за в’язничний дім.
16 І зійшов Єремія до темничної ями та до підвалу, і сидів там Єремія багато днів…
17 І послав цар Седекія, і взяв його. І спитав його цар у своїм домі таємно й сказав: “Чи є слово від Господа?” І Єремія відказав: “Є”. І далі сказав: “Ти будеш відданий в руку вавилонського царя”…
18 І сказав Єремія до царя Седекії: “Що я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому народові, що ви віддали мене до в’язниці?
19 І де ваші пророки, що вам пророкували, говорячи: “Цар вавилонський не прийде на вас та на Край цей?”
20 А тепер послухай, пане мій царю: хай упаде моє благання перед обличчя твоє, і не вертай мене до дому писаря Єгонатана, щоб не помер я там!”…
21 І наказав цар Седекія, і Єремію вмістили в подвір’ї в’язниці, і давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився ввесь хліб у місті. І сидів Єремія в подвір’ї в’язниці.
1 Слово, що було до Єремії від Господа, щоб сказати: 2 Так сказав Господь, Бог Ізраїля, мовлячи: Запиши всі слова, які Я тобі сказав, у книгу. 3 Бо ось приходять дні, — говорить Господь, — і поверну відселення Мого народу Ізраїля і Юди, — сказав Господь, — і поверну їх у землю, яку Я дав їхнім батькам, і пануватимуть у ній. 4 Ось це слова, які Господь сказав проти Ізраїля і Юди: 5 Так сказав Господь: Почуєте голос страху. Страх, і немає миру. 6 Запитайте, і побачите, чи породив чоловік, і про страх, в якому держатимуть стегна, і не буде спасіння. Через що Я побачив кожного чоловіка і його руки на його стегнах, повернули обличчя, блідими стали. 7 Бо великий той день і немає такого, і час скрутний для Якова, та від нього врятується! 8 У той день, — сказав Господь, — Я знищу ярмо з їхньої шиї та розтрощу їхні кайдани, і вони більше не працюватимуть на чужинців. 9 А працюватимуть для їхнього Господа Бога, і Я підніму їм їхнього царя Давида.
12 Так сказав Господь: Я підняв побиття, болюче твоє побиття. 13 Немає того, хто судить твій суд, лікуватимешся в болі, для тебе немає допомоги. 14 Усі твої друзі забули про тебе, не запитають. Адже Я тебе побив побиттям ворога, строгим напоумленням, понад усю твою неправедність помножилися твої гріхи. 16 Через це всі, що з’їдають тебе, будуть пожерті, і всі твої вороги їстимуть усе своє тіло. І ті, що тебе грабують, будуть на пограбування, і дам на розшматування всіх, що тебе шматують. 17 Бо наведу твоє оздоровлення, оздоровлю тебе від болючих ран, — говорить Господь, — бо ти прозваний розсіяним. Здобич є вашою, бо немає того, хто її шукає.
18 Так сказав Господь: Ось Я поверну відселення Якова і помилую його полонених. І місто буде збудоване на його висоті, і храм буде заселений за своїм присудом. 19 І вийдуть з них співаки і голос тих, що танцюють. І помножу їх, і не зменшаться. 20 І їхні сини ввійдуть, як раніше, і їхнє свідчення буде встановлене перед Моїм обличчям. І Я навідаюся до тих, що їх гнобили. 21 І їхні сильні будуть над ними, і його володар вийде з нього. І зберу їх, і повернуться до Мене. Бо хто цей, що дав своє серце, аби навернутися до Мене? — говорить Господь. 23 Бо вийшов розлючений Господній гнів, вийшов гнів, що обертається, він прийде на безбожних. 24 Не відвернеться гнів Господнього обурення, аж доки не звершить, і аж доки не встановить починання Його серця. Пізнаєте це в кінці днів.