Єремія не радить переселятись до Єгипту
1 І підійшли всі військові зверхники та Йоханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь народ від малого й аж до великого,
2 та й сказали до пророка Єремії: “Нехай упаде наше благання перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залишилося нас мало з багатьох, як бачать твої очі нас…
3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми підемо, та те діло, яке ми зробимо”.
4 І промовив до них пророк Єремія: “Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу вам, — нічого не затаю від вас”.
5 А вони сказали до Єремії: “Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.
6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли будемо слухатися голосу Господа, Бога нашого”.
7 І сталося з кінцем десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.
8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових зверхників, що були з ним, та ввесь народ від малого й аж до великого,
9 та й сказав до них: “Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше благання перед Його лице:
10 Якщо ви будете сидіти в цьому Краї, то збудую вас, а не розіб’ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.
11 Не бійтеся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, — говорить Господь, — бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!
12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він верне вас до вашої землі.
13 А якщо ви скажете: “Не будемо сидіти в цьому Краї”, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,
14 кажучи: “Ні, ми підемо до єгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми, і на хліб не будемо голодні, і там будемо сидіти”,
15 то тому послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеруєте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і ввійдете, щоб чужинцями замешкати там,
16 то станеться: той меч, що ви боїтеся його, досягне вас там, ув єгипетськім краї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, — і там ви повмираєте…
17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від моровиці, і жоден з них не позостанеться й не втече через те зло, що Я спроваджу на них…
18 Бо так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на мешканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви прийдете до Єгипту, і будете там на клятьбу, і на застрашення, і на прокляття, і на ганьбу, і ви вже не побачите цього місця…
19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!
20 Бо ви зблудилися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: “Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, — і ми зробимо”.
21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.
22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужинцями”…
1 Слово, що було до Єремії від Господа в дні Йоакима, царя Юди, кажучи: 2 Іди до дому Архавіна і приведеш їх до Господнього дому, до одного з дворів, і напоїш їх вином. 3 І вивели Єзонію, сина Єреміна, сина Харасіна і його братів, і його синів, і весь дім Архавіна, 4 і ввели їх до Господнього дому, до кімнат синів Ананії, сина Ґодолія, мужа Божого, що є близько дому володарів, що над домом Маасія, сина Селома, який стереже двір, 5 і я дав перед їхнє обличчя посудину вина і чаші, і я сказав: Пийте вино! 6 А вони сказали: Не питимемо вина, тому що Йонадав, син Рихава, наш батько, заповів нам, кажучи: Не пийте вина, ви і ваші сини, навіки! 7 І не збудуєте дому, і не посієте насіння, і у вас не буде виноградника, бо житимете в шатрах усі ваші дні, щоб ви жили багато днів на землі, на якій ви по ній ходите. 8 І послухали ми голосу нашого батька Йонадава, щоб не пити вина всі наші дні, ми і наші жінки, і наші сини, і наші дочки, 9 і щоб не будувати домів, щоб там мешкати, і щоб виноградника, поля та насіння не було в нас, 10 і щоб ми жили в шатрах. І ми послухалися, і ми зробили згідно з усім, що нам заповів наш батько Йонадав. 11 І сталося, коли на землю прийшов Навуходоносор, то ми сказали: Увійдіть! І ми ввійшли до Єрусалима від лиця сили халдеїв і від лиця сили ассирійців, і оселилися там.
12 І до мене було Господнє слово, кажучи: 13 Так говорить Господь: Іди і скажи чоловікові Юди й тим, що живуть у Єрусалимі: Чи не приймете напоумлення, щоб послухати Мої слова? 14 Сини Йонадава, сина Рихава, поставили слово, яке він заповів його синам, щоб не пити вино, і вони не пили. А Я говорив до вас вдосвіта і говорив, та ви не слухалися. 15 І Я послав до вас Моїх рабів-пророків, кажучи: Зверніть кожний зі своєї поганої дороги і кращими зробіть ваші задуми, і не йдіть за чужими богами, щоб їм служити, і мешкатимете на землі, яку Я дав вам і вашим батькам! Та ви не прихилили ваших вух, і ви не послухалися. 16 Тож сини Йонадава, сина Рихава, поставили заповідь їхнього батька, а цей народ Мене не послухався. 17 Через це так сказав Господь: Ось Я наводжу на Юду і на тих, що живуть в Єрусалимі все зло, яке Я сказав проти них. 18 Через це так сказав Господь: Оскільки сини Йонадава, сина Рихава, послухали заповідь їхнього батька, щоб робити так, як заповів їм їхній батько, 19 то всі дні землі не переведеться чоловік в синів Йонадава, сина Рихава, який стоїть перед Моїм обличчям.