Пророцтво на филистимлян
1 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на филистимлян, перше як фараон побив Аззу.
2 “Так говорить Господь: Ось підіймаються води із півночі, і стануть вони за потік заливний, і заллють вони землю та все, що на ній, місто й замешкалих в ньому, — і буде кричати людина, і кожен мешканець землі заголосить…
3 Через гук тупотіння копит баских коней його, через гуркіт його колесниць, через скрип його кіл не звернулись батьки до синів, бо зомліли їм руки,
4 бо настав це той день, щоб понищити всіх филистимлян, щоб Тиру й Сидонові вигубити помічну всяку рештку… Бо понищить Господь филистимлян, рештку острова Кафтора ,
5 шолудивою стане Азза, згине Ашкелон, решта долини їхньої… Як довго ти будеш нарізи робити собі у жалобі ?
6 О мечу Господній, аж доки ти не заспокоїшся? Вернися до піхви своєї, заспокойся й замовкни!
7 Але як заспокоїться він, коли наказав йому це Сам Господь? До Ашкелону й до берега моря, — туди Він призначив його!”…
1 Слово, що було від Господа до Єремії після того, як його відіслав Навузардан, архімаґир , що з Дами, коли взяв його в кайданах посеред відселення Юди, яких відводили до Вавилону. 2 І взяв його архімаґир, і сказав йому: Твій Господь Бог сповістив це зло проти цього місця, 3 і Господь зробив це , бо ви згрішили проти Нього і не послухалися Його голосу. 4 Ось я тебе звільнив із кайданів, що на твоїх руках. Якщо добре перед тобою, щоб піти зі мною до Вавилону, іди, і покладу на тебе мої очі. 5 Якщо ж ні, піди і повернися до Ґодолії, сина Ахікама, сина Сафана, якого цар Вавилону поставив у землі Юди, і живи з ним посеред народу в землі Юди. До всього, куди добре у твоїх очах іти, піди! І архімаґир дав йому дари, і відіслав його. 6 І він прийшов до Ґодолія в Массифу, і сів серед народу, що залишився на землі.
7 І почули всі володарі сили, що в полі, вони і їхні мужі, бо цар Вавилону поставив Ґодолія в землі й підпорядкував йому їхніх мужів та жінок, яких не відселив до Вавилону. 8 І прийшов до Ґодолія в Массифу Ізмаїл, син Натанія, і Йоанан, син Кария, і Сарея, син Танаемета, і сини Офея: Нетофатіям і Єзонія, син Моохатія, — вони і їхні мужі. 9 І Ґодолія поклявся їм і їхнім мужам, кажучи: Не бійтеся присутності халдейських слуг. Поселіться в землі та працюйте на царя Вавилону, і вам буде краще. 10 І ось я осів перед вами в Массифі, щоб стояти перед обличчям халдеїв, які прийдуть проти вас, а ви збирайте вино, плоди та олію і вкладайте до ваших посудин, і живіть у містах, якими ви заволоділи.
11 І всі юдеї, що в Моаві та в синів Аммона, і ті, що в Ідумеї, і ті, що в усій землі, почули, що цар Вавилону дав останок Юді та що поставив над ними Ґодолія, сина Ахікама. 12 І прийшли до Ґодолія, у землю Юди, у Массифу, і зібрали вино та дуже багато плодів. 13 І Йоанан, син Кария, і всі володарі сили, що в полях, прийшли до Ґодолія в Массифу 14 і сказали йому: Чи ти знаєш , що Веелія, цар синів Аммона, послав до тебе Ізмаїла, щоб убити твою душу? Та Ґодолій не повірив їм. 15 І Йоанан сказав Ґодолії потай в Массифі: Я піду і вб’ю Ізмаїла, і хай ніхто не знає, щоб він не вбив твою душу та не розсипав усього Юду, що зібрався до тебе, і загине решта Юди. 16 І сказав Ґодолій до Йоанана: Не вчиниш цього діла, бо ти говориш брехню про Ізмаїла.