Пророцтво на Аммонових синів
1 На Аммонових синів. “Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоємця в нього? Чому Ґада Мілком одідичив й осівся народ його по містах його?
2 Тому настають ось дні, — говорить Господь, — і Я розголошу крик військовий на Раббу Аммонових синів, — і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спалені будуть огнем, і знов одідичить Ізраїль спадок свій, говорить Господь.
3 Ридай, о Хешбоне, бо місто зруйноване! Кричіть, дочки Рабби, опережіться веретою, лементуйте й блукайте по обійстях, бо Мілком до полону іде, його священики й його зверхники разом!
4 Чого ти долинами хвалишся? Долина твоя розпливається кров’ю , о дочко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш : “Хто прийде до мене?”
5 Ось Я страх припроваджу на тебе, — говорить Господь, Бог Саваот, — із усього довкілля твого, і ви повтікаєте кожен наперед себе, — і не буде кому втікачів позбирати!..
6 А потім верну Я долю Аммонових синів, говорить Господь”.
Пророцтво на Едома
7 На Едома. “Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?
8 Утікайте, оберніться плечима , сядьте глибше, мешканці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, — той час, коли покараю його!
9 Якщо прийдуть до тебе збирачі винограду, вони не полишать останків, якщо ж прийдуть злодії вночі, напсують, скільки схочуть.
10 Бо обнажив Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, — спустошене буде насіння його, і його браття, і сусіди його, — і не буде його!
11 Залиши свої сироти, — Я утримаю їх при житті, а вдови твої хай надію на Мене кладуть!
12 Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші цієї , пити будуть напевне, а ти непокараним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти питимеш чашу !
13 Бо Собою присяг Я, — говорить Господь, — що Боцра за спустошення стане, за ганьбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста її всі!
14 Я звістку від Господа чув, і відправлений вісник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,
15 бо тебе Я зробив ось малим між народами, погордженим серед людей!
16 Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе , що в розщілинах скелі живеш, що високих підгірків тримаєшся. Та коли б ти кубло своє й високо звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.
17 І стане Едом за страхіття, — кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, як порази його всі побачить…
18 Як Содом та Гоморру й сусідів її поруйновано, каже Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський.
19 Ось підійметься він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?
20 Тому‑то послухайте задум Господній, що Він на Едома задумав, і думки Його ті, які Він на мешканців Теману замислив: Направду , — найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!
21 Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.
22 Ось підійметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцрою розгорне: і стане серце хоробрих едомлян в той день, немов серце жони‑породіллі”…
Пророцтво на Дамаск
23 На Дамаск. “Засоромивсь Хамаш та Арпал, бо злу звістку почули; в неспокої тривожнім вони, як те море, що не може вспокоїтись.
24 Дамаск сторопів, обернувся втікати, і страх його міцно охопив, біль та муки його обгорнули, немов породіллю…
25 Як спорожніло славне це місто, місто втіхи Моєї!
26 Тому юнаки його падати будуть на площах його, і всі військові погинуть того дня, говорить Господь Саваот.
27 І під муром Дамаску огонь запалю, і він пожере Бен‑Гададські палаци!”…
Пророцтво на Кедар
28 На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. “Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кедар, і нехай попустошать війська синів сходу!
29 Заберуть їхні намети та їхню отару, їхні покрови та всі їхні речі, та їхніх верблюдів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусіль!..
30 Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешканці Хацору, — говорить Господь, — бо раду нарадив на вас Навуходоносор, цар вавилонський, і задум задумав на вас!
31 Уставайте, ідіть на народ, що спокійно, безпечно живе, — промовляє Господь, — немає воріт, і нема в нього засувів, самітно живуть.
32 І стануть верблюди їхні здобиччю, а їхні череди — грабежем, і на всі вітри розвію Я їх, хто волосся довкола стриже, і зо всіх їхніх сторін припроваджу на них їхню погибіль, говорить Господь…
33 І стане Хацор за мешкання шакалів, за вічне спустошення, — не замешкає там людина, і син людський не спиниться в ньому!”…
Пророцтво на Елам
34 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царювання Седекії, Юдиного царя, таке:
35 “Так говорить Господь Саваот: Ось Я зламаю еламського лука, головну їхню силу!
36 І з чотирьох кінців неба спроваджу чотири вітри до Еламу, і їх розпорошу на всі ці вітри, і не буде такого народу, куди б не прийшли ці вигнанці з Еламу…
37 І настрашу Елам перед їхніми ворогами та перед всіма , хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу, лютість гніву Мого, говорить Господь, — і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!
38 І поставлю Престола Свого в Еламі, і вигублю звідти царя й його зверхників, каже Господь…
39 Але буде наприкінці днів, поверну Я Еламові долю, говорить Господь”.
1 І прийшли всі володарі сили, Йоанан і Азарія, син Маасея, і весь народ, від малого і аж до великого, 2 до пророка Єремії і сказали йому: Нехай упаде наше милосердя перед твоїм обличчям, і помолися до твого Господа Бога за цих, що остались, бо ми залишились нечисленні із численних, як і бачать твої очі. 3 І нехай твій Господь Бог сповістить нам дорогу, якою підемо по ній, і слово, яке виконаємо.
4 І сказав їм Єремія: Я почув! Ось я помолюся до нашого Господа Бога за вашими словами і буде, що слово, яке лиш відповість Господь, сповіщу вам, не приховаю слово від вас. 5 І вони сказали Єремії: Нехай Господь буде в нас за праведного і вірного свідка, якщо не зробимо згідно з усяким словом, яке лиш тобі Господь пошле до нас. 6 І якщо добре, і якщо зле, послухаємося голосу нашого Господа Бога, до Якого ми тебе посилаємо до Нього, щоб нам було краще, бо ми послухаємося голосу нашого Господа Бога.
7 І сталося, що після десяти днів було Господнє слово до Єремії. 8 І він закликав Йоанана і володарів сили та весь народ, від малого і аж до великого, 9 і сказав їм: Так сказав Господь: 10 Якщо ви справді залишатиметесь в цій землі, то збудую вас і не знищу, і вирощу вас, а не виполю. Адже Я спинився від зла, яке Я вам чинив. 11 Не бійтеся обличчя царя Вавилону, якого ви боїтеся його обличчя. Не бійтеся, — говорить Господь, — бо Я є з вами, щоб визволити вас і спасти вас з його руки. 12 І дам вам милосердя, і помилую вас, і поверну вас у вашу землю. 13 А якщо ви скажете: Не сидітимемо в цій землі, щоб не послухатися Господнього голосу, 14 бо ввійдемо до єгипетської землі, і не побачимо війни, і не почуємо голос труби, і не голодуватимемо через хліби, і там поселимося. 15 Через це послухайте Господнє слово: Так сказав Господь: Якщо ви даєте ваше обличчя до Єгипту і ввійдете туди жити, 16 то буде, що меч, якого ви боїтеся його обличчя, знайде вас у Єгипті, і голод, до якого ви маєте слово від його обличчя, захопить вас у Єгипті, і там помрете. 17 І буде, що всі люди і всі чужинці, які кладуть їхнє обличчя на єгипетську землю, щоб там жити, зникнуть від меча і від голоду, і з них не буде нікого, хто спасеться від зла, яке Я на них наводжу.
18 Адже так сказав Господь: Так, як Мій гнів упав на тих, що живуть в Єрусалимі, так упаде Мій гнів на вас, коли ви ввійдете до Єгипту, і станете непрохідними і підлеглими, і прокляттям, і на пониження, і більше ніколи не побачите цього місця. 19 Те, що сказав Господь для вас, що залишилися з Юди: Не входьте до Єгипту, і тепер достеменно знайте , 20 що ви вчинили зло вашим душам, виславши мене, кажучи: Помолися за нас до Господа, і зробимо згідно з усім, що лиш тобі скаже Господь. 21 І ви не послухалися голосу Господа, Який послав мене до вас. 22 Тож тепер через меч і голод пропадете в місці, куди ви забажали ввійти туди жити.