Слово у брамі Господнього дому
1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 “Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промовиш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що ходите брамами цими вклонятися Господу.
3 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Поправте дороги свої й свої вчинки, і Я зроблю, що ви житимете на цім місці!
4 Не надійтесь собі на слова неправдиві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній отут!
5 Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо,
6 не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду, —
7 то зроблю, що ви пробуватимете на цім місці, у Краю, що його дав Я вашим батькам відвіку навіки!
8 Ось собі ви надієтеся на слова неправдиві, які не допоможуть:
9 Чи ви будете красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, —
10 а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім’ям Моїм, і скажете: “Урятовані ми”, щоб чинити гидоти всі ці?
11 Чи вертепом розбійників став оцей дім, що Ім’я Моє кличеться в ньому, на ваших очах? І Я оце бачу, говорить Господь…
12 Бо підіть‑но до місця Мого, що в Шіло, де Я спочатку вчинив був перебування для Ймення Свого, і побачите, що вчинив Я йому через лукавство Мого народу Ізраїлевого…
13 Тепер же за те, що ви робите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пильно, але ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказали, —
14 то зроблю цьому домові, що кликалось в ньому Ім’я Моє, що на нього надієтесь ви, і місцю цьому, що Я дав його вам та вашим батькам, так само , як Я був зробив для Шіло, —
15 і відкину Я вас від обличчя Свого, як відкинув усіх ваших братів, усе насіння Єфремове!..
16 А ти не молись за народ цей, і благання й молитви за них не здіймай, і Мене не проси, — бо не вислухаю Я тебе!
17 Хіба ти не бачиш, що роблять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:
18 Діти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних “небесній цариці”, і ллють литі жертви для інших богів, на досаду Мені…
19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?
20 Тому Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на людину й худобу, і на польові дерева та на земні плоди, — і палатиме він, і не згасне!
21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопалення до жертов ваших, і їжте м’ясо,
22 бо Я не говорив батькам вашим, і не наказував їм того дня, як виводив їх із краю єгипетського, про справи цілопалення й жертви.
23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, і ходіть усією дорогою , про яку накажу вам, щоб вам було добре.
24 Та не слухали й не нахилили вони свого вуха, а ходили за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Мене плечима, а не обличчям.
25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з краю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пильно.
26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиляли, і показали себе твердошийними, зло чинили ще більш від батьків своїх…
27 І ти будеш казати їм ці всі слова, та не будуть вони тебе слухати, і будеш ти кликати до них, та вони тобі відповіді не дадуть…
28 І скажеш до них: Оце той народ, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поуки не брав, — загинула правда, і зникла з їхніх уст…
29 Обстрижи ти волосся своє та й відкинь, на лисих горах здійми жалісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем’я Свого гніву!
30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх очах, — говорить Господь, — поклали гидоти свої в тому домі, що в нім кликалося Моє Ймення, щоб збезчестити його…
31 І побудували ті жертовні пагірки Тофета , що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та дочок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не приходило…
32 Тому‑то приходять ось дні, — говорить Господь, — що не буде вже кликатись “Тофет” місце це чи “Долина Бен‑Гіннома”, а тільки “Долина вбивства”, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб .
33 І стане труп цього народу за стерво небесному птаству та земній звірині, і не буде, хто б їх відстрашив!..
34 І спиню в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей Край!
2 Послухайте Господнє слово, уся Юдеє! 3 Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Зробіть прямими ваші дороги і ваші задуми, і поселю вас на цьому місці! 4 Не надійтеся на самих себе, на оманливі слова, бо зовсім не принесуть вам користі ті, хто каже: Храм Господній, храм Господній є тут ! 5 Бо якщо ви справді випрямите ваші дороги та ваші задуми і дійсно чинитимете суд між чоловіком і між його ближнім, 6 і не пригноблюватимете чужинця, сироту і вдову, і не проливатимете невинної крові на цьому місці, і не підете за чужими богами — собі ж на лихо, 7 то поселю вас на цьому місці, у землі, яку Я дав вашим батькам від віку і аж до віку! 8 Якщо ж ви поклали надію на оманливі слова (що не принесе жодної користі), 9 крадете, убиваєте, чините перелюб, клянетеся в неправедному, приносите ладан Ваалові та йдете за чужими богами, яких ви не знаєте, щоб зле вам було, 10 а тоді приходите, стаєте переді Мною в домі, в якому закликається Моє Ім’я, і говорите: Ми стрималися, щоб не робити ці всі гидоти. 11 Хіба Мій дім, тут де закликається Моє Ім’я, у ваших очах — печера розбійників? І ось Я побачив, — говорить Господь. 12 Бо підете до Мого місця, що в Силомі, туди, де Я раніше поселив Моє Ім’я, і побачите, що Я зробив йому через присутність зла Мого народу Ізраїля. 13 І тепер, оскільки ви вчинили всі ці діла, Я заговорив до вас, та ви Мене не послухали, і Я покликав вас, а ви не відповіли! 14 Тож Я зроблю з домом, в якому закликається Моє Ім’я, на який ви поклали надію, і з місцем, яке Я дав вам і вашим батькам, так, як Я вчинив із Силомом! 15 І відкину вас з-перед Себе, як і відкинув Я ваших братів — усе потомство Єфрема.
16 А ти не молися за цей народ і не роби себе гідним за них молитися, — не молися, і не звертайся до Мене за них, бо Я не вислухаю! 17 Хіба ти не бачиш, що вони роблять в містах Юди і на вулицях Єрусалима? 18 Їхні сини збирають дрова, і їхні батьки палять вогонь, а їхні жінки місять тісто, щоби зробити тістечка для небесного війська, і вони приносили жертви виливання чужим богам, щоб в Мене викликати гнів. 19 Хіба вони Мене гнівлять, — говорить Господь, — хіба не себе самих, щоби покрилися соромом їхні обличчя?
20 Через це так говорить Господь: Ось гнів і Моя лють виливається на це місце, і на людей, на худобу, на всяке дерево в полі та на плоди землі, — і запалиться, і не погасне! 21 Так говорить Господь: Ваші всепалення зберіть разом з вашими жертвами і їжте м’ясо! 22 Бо Я не сказав вашим батькам, і Я не заповів їм у день, в який Я їх вивів із Єгипетської землі, про всепалення і жертви! 23 Але Я тільки заповів їм це слово, кажучи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам за Бога, а ви будете Мені за народ! І будете ходити всіма Моїми дорогами, які лиш Я вам заповідаю, щоб вам було добре! 24 Та вони не послухалися Мене, і не приклали їхнє вухо, але пішли за задумами їхнього злого серця, і пішли назад, а не вперед! 25 З того часу, коли їхні батьки вийшли з Єгипетської землі й аж до цього дня Я посилав до вас усіх Моїх рабів-пророків, вдень і вранці! Я послав, 26 та вони не послухалися Мене, і не нахилили їхнє вухо, і твердою зробили свою шию — більше, ніж їхні батьки! 27-28 І скажеш їм це слово: Це народ, який не послухався Господнього голосу і не сприйняв картання. Зникла надія з їхніх уст.
29 Обстрижи свою голову і викинь волосся , а на уста візьми плач, бо Господь відкинув і відсунув рід, який це чинить. 30 Адже сини Юди вчинили зло переді Мною, — говорить Господь, — вони поставили свої гидоти в домі, де закликається Моє Ім’я, щоби його осквернити. 31 І збудували жертовник Тафета, який є в долині сина Еннома, щоби спалювати своїх синів і своїх дочок у вогні, чого Я їм не заповідав — і задуму в серці Своєму не мав! 32 Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і більше не скажуть: Жертовник Тафета і Долина сина Еннома, але лише Долина винищених, і ховатимуть у Тафеті, тому що не вистачатиме місця. 33 І мертві цього народу будуть на їжу небесним птахам і звірам землі, і не буде того, хто відлякує. 34 І заберу з міст Юди і з вулиць Єрусалима голос тих, які радіють, і голос тих, які веселяться, голос нареченого і голос нареченої, бо вся земля буде на спустошення.