Уздоровлення сліпородженого
1 А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.
2 І спитали Його учні Його, говорячи: “Учителю, хто згрішив: чи він сам , чи батьки його, що сліпим він родився?”
3 Ісус відповів: “Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з’явились на ньому.
4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.
5 Доки Я в світі, — Я Світло для світу”.
6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,
7 і до нього промовив: “Піди, умийся в ставку Сілоам” (визначає це “Посланий”). Тож пішов той і вмився, — і вернувся видющим…
8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: “Чи ж не той це, що сидів та просив?”
9 Говорили одні, що це він, а інші казали: “Ні, — подібний до нього”. А він відказав: “Це я!”
10 І питали його: “Як же очі відкрились тобі?”
11 А той оповідав: “Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: “Піди в Сілоам та й умийся”. Я ж пішов та й умився, — і став бачити”.
12 І сказали до нього: “Де Він?” Відказує той: “Я не знаю”.
13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.
14 А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.
15 І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: “Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, — та й бачу”.
16 Тоді деякі з фарисеїв казали: “Не від Бога Оцей Чоловік, — бо суботи не держить”. А інші казали: “Як же чуда такі може грішна людина чинити?” І незгода між ними була.
17 Тому знову говорять сліпому: “Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі?” А той відказав: “Він Пророк!”
18 Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.
19 І запитали їх, кажучи: “Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?”
20 А батьки його відповіли та сказали: “Ми знаєм, що цей — то наш син, і що він народився сліпим.
21 Але як тепер бачить, — не знаємо, або хто йому очі відкрив, — ми не відаємо. Поспитайте його, — він дорослий, хай сам скаже про себе”…
22 Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, — як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.
23 Ось тому говорили батьки його: “Він дорослий, — його поспитайте”.
24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: “Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік”.
25 Але він відповів: “Чи Він грішний — не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!”…
26 І спитали його: “Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?”
27 Відповів він до них: “Я вже вам говорив, — та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може, й ви Його учнями хочете стати?”
28 А вони його вилаяли та й сказали: “То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.
29 Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, — звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо”.
30 Відповів чоловік і сказав їм: “То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, — а Він мені очі відкрив!
31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, — того слухає Він.
32 Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.
33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити”.
34 Вони відповіли та й сказали йому: “Ти ввесь у гріхах народився, — і чи тобі нас учити?” І геть його вигнали.
35 Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: “Чи віруєш ти в Сина Божого?”
36 Відповів той, говорячи: “Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?”
37 Промовив до нього Ісус: “І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою — то Він!”…
38 А він відказав: “Я вірую, Господи!” І вклонився Йому.
39 І промовив Ісус: “На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі”.
40 І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: “Чи ж і ми невидющі?”
41 Відказав їм Ісус: “Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: “Бачимо”, — то й ваш гріх зостається при вас !
Зцілення сліпонародженого
1 А коли Він ішов, то побачив чоловіка, сліпого від народження.
2 Його учні запитали Його, кажучи: Учителю, хто згрішив: він чи батьки його, що сліпим народився?
3 Ісус відповів: Ні він не згрішив, ні його батьки, але щоб виявилися на ньому Божі діла.
4 Доки є день, потрібно, щоб ми робили діла Того, Хто Мене послав; надходить ніч, коли ніхто не зможе робити.
5 Поки Я є у світі, Я — Світло для світу!
6 Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив грязиво зі слини й помазав ним очі сліпому,
7 і сказав йому: Піди вмийся в купальні Силоам! Силоам у перекладі означає «посланий». Отже, він пішов, умився і прийшов зрячим.
8 Сусіди ж і ті, котрі бачили його раніше, як він був жебраком, казали: Хіба це не той, хто сидів і жебрав?
9 Деякі говорили, що це він; інші говорили, що ні, але подібний до нього. Він [же] казав: Це я!
10 Тоді випитували в нього: Як тобі відкрилися очі?
11 Він відповів: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив грязиво й помазав мої очі та сказав мені: Іди в [купальню] Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів.
12 І запитали в нього: Де Він? Той каже: Я не знаю.
13 Тож повели того, який був колись сліпий, до фарисеїв.
14 А того дня, коли Ісус зробив грязиво й відкрив йому очі, була субота.
15 Знову запитували його фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Грязиво поклав мені на очі, я вмився і бачу.
16 Деякі з фарисеїв говорили: Ця Людина не є від Бога, бо не дотримується суботи. Інші ж казали: Як може грішна людина робити такі чудеса? І виник між ними поділ.
17 Знову кажуть сліпому: Що ти скажеш про Нього, оскільки Він відкрив твої очі? Він же сказав: Це Пророк!
18 Але юдеї не повірили в те, що він був сліпим і став зрячим, аж поки не покликали батьків того, хто прозрів,
19 і не запитали їх, говорячи: Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпий? Як же він тепер бачить?
20 У відповідь його батьки сказали [їм]: Знаємо, що він — наш син і що народився сліпий,
21 а чому тепер бачить, — не знаємо, або хто відкрив йому очі, — ми не знаємо. Він дорослий, його й запитайте; нехай говорить сам за себе!
22 Таке сказали його батьки, оскільки боялися юдеїв; а юдеї вже змовилися, що коли хто визнає його за Христа, то буде відлучений він від синагоги.
23 Ось чому його батьки сказали: Він дорослий, тож запитайте його самого.
24 Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпий, і сказали йому: Віддай славу Богові! Ми знаємо, що Той Чоловік грішний!
25 У відповідь він сказав: Чи Він грішний, — я не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу!
26 [Ще раз] запитали його: Що Він тобі зробив? Як відкрив твої очі?
27 Він відповів їм: Я вам уже сказав, та ви не вислухали. Що ще хочете почути? Чи й ви хочете стати Його учнями?
28 І докорили йому, кажучи: Це ти Його учень, а ми — учні Мойсея.
29 Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а Цей — ми не знаємо звідки Він!
30 Чоловік сказав їм у відповідь: Дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі.
31 Адже відомо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить Його волю, того Він слухає.
32 Споконвіку не чувано, щоби хтось відкрив очі тому, хто народився сліпим.
33 Якби Він не був від Бога, то не міг би робити нічого!
34 А вони йому у відповідь сказали: Ти весь у гріхах народився, і ти ще нас учиш? І вигнали його геть.
Духовна сліпота
35 Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав [йому]: Чи віриш ти в Сина Людського?
36 Той у відповідь сказав: А хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?
37 Ісус сказав йому: І ти Його бачив, оце Він говорить з тобою.
38 Він же сказав: Вірю, Господи! — і вклонився Йому.
39 А Ісус сказав: На суд Я прийшов у цей світ, щоб сліпі бачили, а зрячі щоб ставали сліпими!
40 Почули це деякі фарисеї, які були з Ним, і сказали Йому: Невже й ми сліпі?
41 Відповів їм Ісус: Якби ви були сліпі, то не мали би гріха, але ви кажете, що бачите, тож гріх ваш залишається на вас .