Ось я суд спорядив…
1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе зауважило…
2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!
4 Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!
5 О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!..
6 Послухайте‑но переконань моїх і вислухайте заперечення уст моїх:
7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?
8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?
10 Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!
11 Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?
12 Ваші нагадування — це прислів’я із попелу, ваші башти — це глиняні башти!
13 Мовчіть передо мною, — а я говоритиму, і нехай що‑будь прийде на мене!
14 Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?
15 Ось Він мене вб’є, і я надії не матиму, — але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!
16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.
17 Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення — в ваших ушах нехай буде .
18 Ось я суд спорядив, — бо я справедливий, те знаю!
19 Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би…
20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:
21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!..
22 Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!
24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?
25 Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?
26 Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,
27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною, —
28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з’їла!..
1 Ось це побачило моє око і почуло моє вухо. 2 І знаю те, що і ви знаєте, і я не є дурніший за вас. 3 Ні, але ж я говоритиму до Господа, оскаржу перед Ним, якщо бажає. 4 Ви ж — неправедні лікарі й усі лікарі хвороб. 5 Нехай буде, щоб ви мовчали, і це вам стане мудрістю. 6 Послухайте звинувачення моїх уст, і сприйміть суд моїх губ. 7 Чому не говорите перед Господом, а говорите перед Ним лукаве? 8 Чи ви ухиляєтеся? Ви ж самі стали суддями. 9 Добре ж, якщо би дослідив вас. Бо хіба ви, чинячи все, пристали до Нього, — 10 далеко не менше звинуватить вас. Якщо ж і потай зважаєте на обличчя, 11 чи не Його страхи закрутять вами, а страх від Нього не нападе на вас? 12 Ваша хвалькуватість стане подібною до попелу, тіло ж — глиняним посудом . 13 Замовкніть, щоб я говорив, і спочину від гніву, 14 взявши моє тіло в зуби, а мою душу покладу в руку. 15 Якщо на мене Сильний покладе руку, оскільки і почав, скажу і оскаржу перед Ним. 16 І це мені буде на спасіння, бо перед Нього не ввійде омана. 17 Послухайте, послухайте мої слова! Бо сповіщу вам, які слухаєте! 18 Ось я є близько мого суду, я знаю, що виявлюся праведним. 19 Адже хто є той, який змагатиметься зі мною? Бо тепер замовкну і зникну. 20 Дві речі хай мені будуть. Тоді не сховаюся від Твого обличчя. 21 Відніми від мене руку, а Твій страх хай мене не жахає. 22 Тоді Ти закличеш, і я Тебе послухаю, чи Ти скажеш, і я дам Тобі відповідь. 23 Які є мої гріхи і мої беззаконня? Повчи мене, які вони є! 24 Чому Ти ховаєшся від мене, вважаєш мене Твоїм противником? 25 Чи Ти боятимешся, наче листок, порушуваний вітром, чи спротивишся мені, наче траві, яку несе вітер? 26 Адже Ти написав проти мене зло, Ти ж мене оточив гріхом молодості, 27 помістив мої ноги в колодки, Ти ж стеріг усі мої діла, дійшов Ти до підошов моїх ніг. 28 Я наче те, що старіється, подібно до бурдюка, чи так, як одяг, поїдений міллю.