Друга мова Білдадова: Світло безбожних погасне
1 І заговорив шух’янин Білдад та й сказав:
2 “Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!
3 Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?
4 О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?
5 Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:
6 його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,
7 стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!..
8 Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 пастка схопить за стопу його , зміцниться сітка на ньому, —
10 на нього захований шнур на землі, а пастка на нього — на стежці…
11 Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.
13 Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.
14 Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш…
15 Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.
16 Здолу посохнуть коріння його, а згори — його віття зів’яне.
17 Його пам’ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.
18 Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.
19 У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.
20 На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші…
21 Ось такі‑то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!”
1 Підхопивши, Валдад, савхетієць, сказав: 2 Доки не перестанеш? Стримайся, щоб і ми промовили! 3 Чому, наче чотириногі, ми замовкли перед тобою? 4 Тебе охопив гнів. Бо що ж? Якщо ти помреш, хіба піднебесна буде бездомною? Чи гори спадуть з основ? 5 І світло безбожних згасне, і їхній вогонь не підніметься. 6 Його світло в житті — темрява, і світильник з ним погасне. 7 Найменші вполювали його майно, нехай же його обмане рада. 8 Нехай його нога зловиться в пастці, і заплутається в сіті. 9 Нехай найдуть на нього засідки. І скріпить проти нього спраглих. 10 Сховано в землю сильце його, і його пастка — на стежці. 11 Хай довкруги нього вигублять болі, а численні, що навколо його ніг, хай прийдуть у великому голоді. 12 Йому ж приготовлено належне падіння, 13 хай стопи його ніг будуть поїдені, нехай смерть пожере його красу. 14 Нехай оздоровлення буде вирване з його життя, нехай його захопить біда, царське обвинувачення. 15 Нехай поселиться в його ночі в його шатрі, нехай буде посіяна сіркою його краса. 16 Його коріння під ним посохне, і зверху впадуть його жнива. 17 І його пам’ять зникне із землі, і його ім’я нехай буде на віддаленому обличчі. 18 Нехай хтось прожене його зі світла в темряву. 19 Не буде знайомого в його народі, ані не врятується його дім у піднебесній, але в тому, що є його, житимуть інші. 20 Над ним застогнали останні, а перших охопило здивування. 21 Це — доми неправедних, а то — місце тих, що не знають Господа.