Відповідь Господня: Уся природа свідчить про велич Божу!
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 “Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?
3 Підпережи‑но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!
5 Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?
6 У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,
7 коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?
8 І хто море воротами загородив, як воно виступало, немовби з утроби виходило,
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу — за його пелюшки,
10 і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,
11 і сказав: “Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?”
12 Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,
13 щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?
14 Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!
15 І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!
16 Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява — де її місце,
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,
23 які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?
24 Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?
25 Хто для зливи протоку провів, а для громовиці — дорогу,
26 щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?
28 Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?
29 Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний — хто його породив?
30 Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.
31 Чи зв’яжеш ти зав’язки Волосожару, чи розв’яжеш віжки в Оріона?
32 Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?
33 Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?
34 Чи підіймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть “Ось ми”?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або — хто дає серцеві розум?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,
38 коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?
39 Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,
40 як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?
41 Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?
1 Коли Еліус перестав говорити, то до Йова крізь бурю і хмари заговорив Господь: 2 Хто цей, який скриває від Мене раду, хто тримає слова в серці й думає від Мене втаїти? 3 Підв’яжи, як муж, твої стегна, Я ж тебе запитаю, а ти Мені відповіси! 4 Де ти був, коли Я основував землю? Сповісти Мені, якщо ти володієш знанням. 5 Чи знаєш, хто визначив її розміри? І хто протягнув мірний шнур по ній? 6 На чому встановлені її склепіння? Хто є той, котрий заклав на ній кутовий камінь? 7 Коли народжувалися зорі, усі Мої ангели хвалили Мене могутнім голосом. 8 Я загородив море брамами, коли воно хлинуло, виходячи з лона своєї матері. 9 Я ж зробив йому хмару за одяг і повив його імлою. 10 І Я поставив йому границі, встановивши засуви та брами. 11 Я ж сказав йому: Досі підеш, і не перейдеш, але в тобі розіб’ються твої хвилі! 12 Хіба Я при тобі наказав ранньому світлові, і ранкова зірка побачила своє визначене місце, 13 щоб схопитися за краї землі, аби скинути із себе безбожних? 14 Хіба ти, взявши глинисту землю, зліпив живу істоту і наділив її мовою на землі? 15 Чи ти забрав світло від безбожних, а плече гордих знищив, 16 прийшов до джерела моря, ходив стопами по безодні? 17 Хіба тобі зі страхом відкриваються брами смерті, а придверники аду, бачачи тебе, лякалися? 18 Чи ти збагнув широчінь піднебесної? Сповісти ж мені, якою вона є! 19 А в якій це землі замешкує світло, і де місце темряви? 20 Хіба ти Мене приведеш до їхніх околиць? Чи й ти вивідав їхні стежки? 21 Знаю, що ти тоді народився, і число твоїх років велике. 22 Та чи ходив ти до сховищ снігу, і чи бачив ти сховища граду? 23 Можливо воно відкладене тобі на час ворогів, на день війни і битви? 24 Звідки виходить мороз чи розноситься південний вітер на піднебесну? 25 Хто ж приготував русло для дощової зливи, і дорогу громоносним бурям, 26 щоб посилати дощ на безлюдну землю, на пустелю, де немає людини, 27 щоб наситити незаселену і непрохідну землю і викликати ріст зелені? 28 Хто є батько дощу? Хто ж є той, котрий породив краплі роси? 29 З якого лона виходить лід? А хто на небі породив мороз, 30 який сходить, наче вода, що тече? Поверхню ж безодні хто оснував? 31 Чи ти збагнув пов’язь Плеяди і відкрив огорожу Оріона? 32 Чи ти відкриєш сузір’я у своєму часі, і чи притягнеш Вечірню зорю за її косу? 33 Чи ти знаєш переміни неба чи те, що стається у злагоді в піднебесній? 34 Чи ти покличеш хмару голосом, і вона тебе послухається поривами бурхливої зливи? 35 Чи пошлеш блискавки, і вони підуть? Чи запитають вони тебе: Що робити? 36 Хто ж дав жінкам мудрість ткати чи вміння вишивати? 37 Хто ж у своїй мудрості перераховує хмари, і прихилив небо до землі? 38 Розлився порох, наче земля, Я ж зліпив його, наче кам’яну брилу. 39 Хіба ти полюєш їжу для левів, чи наповнюєш душі зміїв? 40 Адже вони перелякалися у своїх лігвищах, перебувають у лісах, чатуючи. 41 Хто ж приготовив їжу вороні? Бо її пташенята закричали до Господа, блукаючи в пошуках їжі!