Увесь край опустошений
1 Слово Господнє, що було до Йоіла , Петуїлового сина.
2 “Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?
3 Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини — своїм дітям, а їхні сини — поколінню наступному.
4 “Що лишилось по гусені, — зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані — пожер коник, а решту по конику зжерла черва”.
5 Пробудіться, п’яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!
6 Бо на Край Мій прийшов люд міцний і незчисленний, його зуби — як лев’ячі зуби, а паща його — як в левиці.
7 Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.
8 Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.
9 Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.
10 Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів’яла оливка.
11 Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.
12 Усох виноград, а фіґа зів’яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.
13 Опережіться веретою, — і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, — бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!
Близький день Господній
14 Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.
15 Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!
16 Чи ж з‑перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?
17 Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.
18 Як стогне товар, поголомшені череди, — бо немає їм паші, отари спустошені!
19 До тебе я кличу, о Господи, пожер‑бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.
20 Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!
1 Господнє слово, яке було до Йоіла, сина Ватуїла. 2 Послухайте це, старці, і сприйміть усі, що живете на землі. Чи сталося таке у ваші дні, чи в дні ваших батьків? 3 Про це ви розповісте вашим дітям, і ваші діти — їхнім дітям, а їхні діти — наступному поколінню. 4 Те, що залишилося від гусениці, пожерла сарана, те, що залишилося від сарани, пожерла личинка сарани, і те, що залишилося по личинці сарани, пожерла іржа. 5 Тож витверезіться, сп’янілі, від свого вина і заплачте! Заридайте, усі, що п’єте вино до оп’яніння, бо забрано з ваших уст веселість і радість! 6 Адже сильний і незліченний народ пішов на Мою землю, його зуби — зуби лева, і його кутні зуби, як у левеняти. 7 Віддам Мій виноградник на знищення і Мої смоківниці на розбиття. Він справді дослідив його і повалив, вибілив його галузки.
8 Заплач до Мене більше від невістки, підперезаної мішковиною за свого чоловіка-молодця! 9 Забрано жертву і жертву виливання з Господнього дому. Плачте, священики, що служите жертовникові, 10 бо рівнини потерпіли. Нехай заплаче земля, бо пшениця потерпіла, вино висохло, зменшилася олія. 11 Посохли рільники, плачте, посілості, над пшеницею і ячменем, бо пропав урожай з поля. 12 Виноградник висох, і смоківниці змаліли. Гранатові яблука, пальми, яблуня і всі дерева поля засохли, бо людські сини засоромили радість.
13 Підв’яжіться і плачте, священики, плачте, ви, що служите жертовникові! Увійдіть, засніть, одягнені в мішковину, — ви, що служите Богові, бо забрано з дому вашого Бога жертву і жертву виливання. 14 Освятіть піст, сповістіть лікування, зберіть усіх старійшин, що живуть на землі, до дому вашого Бога і заголосіть ревно до Господа: 15 Горе мені, горе мені, горе мені в день, бо Господній день близько і прийде, як нещастя з нещасть! 16 Перед вашими очима знищена їжа, веселість і радість від дому вашого Бога. 17 Скочили телиці біля своїх ясел, знищені скарби, розбиті чавила, бо зерно висохло. 18 Що собі зберемо? Заплакали стада волів, бо немає для них пасовиська, і пропали отари овець. 19 До Тебе, Господи, закличу, бо вогонь знищив гарні місця пустелі, і полум’я спалило всі дерева поля. 20 І худоба рівнини поглянула до Тебе, бо висохли джерела вод, і вогонь пожер гарні околиці пустелі.