Міста на сховища
1 І Господь промовляв до Ісуса, говорячи:
2 “Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на сховища, про які Я говорив вам через Мойсея,
3 щоб утікав туди убійник, що заб’є кого ненароком невмисне, і вони будуть для вас на місце сховища від месника за кров.
4 І втече він до одного з тих міст, і стане при вході міської брами, та й буде голосно говорити старшим того міста про свою справу. І вони візьмуть його до міста до себе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними.
5 А коли буде гнатися за ним месник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора.
6 І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді повернеться убійник, та й увійде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік”.
7 І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір’ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній.
8 А по той бік єрихонського Йордану на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени.
9 Оце були міста призначення для всіх Ізраїлевих синів та для приходька, що мешкає чужинцем серед них, на сховище туди кожному, хто вб’є кого ненароком. І не помре він від руки месника за кров, аж поки не стане перед громадою.
1 Господь звернувся до Ісуса, кажучи: 2 Скажи ізраїльським синам, промовляючи: Дайте міста-сховища, про які Я сказав вам через Мойсея, 3 як місце притулку для вбивці (тому, хто вбив душу ненавмисно) і будуть для вас міста-сховища, і не помре вбивця від близького по крові, доки не постане перед громадою на суд. 7 І відділили Кадис у Галилеї, на горі Нефталима, Сихем на горі Єфрема і місто Арвок (це є Хеврон) на горі Юди. 8 На другому боці Йордану дав Восор, у пустелі на рівнині — з племені Рувима, Аримот у Ґалааді — з племені Ґада, а також Ґавлон у Васанітіді — з племені Манасії. 9 Це — вибрані міста для ізраїльських синів і для чужинця, який живе посеред них, щоб втекти туди кожному, хто вб’є душу ненавмисно, аби не помер від руки близького по крові, доки не постане перед громадою на суд.