Здобуття Єрихону
1 А Єрихон замкнувся, і був замкнений зі страху перед Ізраїлевими синами, — ніхто не виходив і не входив.
2 І сказав Господь до Ісуса: “Ось, Я дав у твою руку Єрихон та царя його, сильних вояків.
3 І обійдете навколо це місто, всі вояки, — обхід навколо міста один раз. Так зробиш шість день.
4 А сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед ковчегом. А сьомого дня обійдете навколо те місто сім раз, а священики засурмлять у роги.
5 І станеться, коли засурмить баранячий ріг, коли ви почуєте голос тієї сурми, а ввесь народ крикне гучним криком, то мур цього міста впаде на своєму місці, а народ увійде кожен перед себе”.
6 І покликав Ісус, син Навинів, священиків, та й сказав до них: “Несіть ковчега заповіту, а сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом”.
7 А до народу сказав: “Підіть, обійдіть навколо це місто, а озброєний піде перед Господнім ковчегом”.
8 І сталося, як Ісус сказав це народові, то сім священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів, ішли та сурмили в ці сурми, а ковчег Господнього заповіту йшов за ними.
9 А озброєні йшли перед священиками, що сурмили в роги, а військо заднє йшло за ковчегом. І все сурмили в сурми.
10 А народові Ісус наказав, говорячи: “Не будете кричати, і не дасте почути вашого голосу, і не вийде слово з ваших уст аж до дня, коли я скажу вам: Закричіть! І ви закричите”.
11 І Господній ковчег пішов навколо міста, — обійшов один раз. І ввійшли до табору, та й ночували в таборі.
12 І встав Ісус рано‑вранці, і понесли священики Господнього ковчега.
13 А сім священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом, ішли та все сурмили в сурми, а озброєні йшли перед ними, а військо заднє йшло за Господнім ковчегом. І все сурмили в сурми.
14 І обійшли навколо міста другого дня один раз, та й вернулися до табору. Так зробили шість день.
15 І сталося сьомого дня, і повставали вони рано‑вранці, як сходила рання зоря, і обійшли навколо міста за тим приписом сім раз. Тільки того дня обійшли місто навколо сім раз.
16 І сталося, коли сьомого разу засурмили священики в сурми, то Ісус сказав до народу: “Закричіть, бо Господь віддав вам це місто!
17 І станеться це місто закляттям, — воно та все, що в ньому, для Господа. Тільки блудниця Рахав буде жити, вона та всі, хто з нею в домі, бо вона сховала була послів, яких ми посилали.
18 Та тільки стережіться заклятого, щоб ви самі не стали закляттям, і не взяли з заклятого, і щоб тим не завели Ізраїлевого табору під закляття, і не довели його до нещастя.
19 А все срібло та золото, і речі мідяні та залізні, — це святість для Господа, воно ввійде до Господньої скарбниці”.
20 І закричав народ, і засурмили в сурми. І сталося, як народ почув голос сурми, і закричав народ гучним криком, то впав мур на своєму місці, а народ увійшов до міста, кожен перед себе. І здобули вони те місто.
21 І зробили вони закляттям усе, що в місті, — від чоловіка й аж до жінки, від юнака й аж до старого, і аж до вола, і штуки дрібної худоби, і осла, — усе знищили вістрям меча.
22 А до двох тих людей, що вивідували Край, Ісус сказав: “Увійдіть до дому тієї жінки‑блудниці, і виведіть звідти ту жінку та все, що її, як ви заприсягли були їй”.
23 І ввійшли юнаки, вивідувачі, і вивели Рахав, і батька її, і матір її, і братів її, і все, що її, і всі роди її вивели й умістили поза Ізраїлевим табором.
24 А місто та все, що в ньому, спалили огнем. Тільки срібло та золото, і речі мідяні та залізні дали до скарбниці Господнього дому.
25 А блудницю Рахав, і дім її батька, і все, що її, Ісус позоставив при житті. І осіла вона серед Ізраїля, і так є аж до цього дня, бо сховала була послів, яких послав був Ісус вивідати Єрихон.
26 І того часу заприсягнув Ісус, говорячи: “Проклятий перед Господнім лицем кожен, хто встане й відбудує це місто Єрихон, — на перворіднім своїм він заложить його, і на наймолодшім своїм поставить брами його”.
27 І був Господь з Ісусом, а слава його розійшлася по всім Краї.
1 Єрихон був замкнений і укріплений, і ніхто з нього не виходив і не входив туди . 2 А Господь промовив до Ісуса: Ось Я передаю тобі в руки Єрихон, його царя і тих, хто є в ньому, могутніх своєю силою . 3 Ти ж обійди його довкола з військовими; 5 і станеться, коли затрубите трубою, нехай заголосить разом весь народ, і коли вони закричать, то стіни міста самі по собі впадуть, і весь народ увійде, кинувшись до міста кожний поперед себе. 6 Тоді Ісус, син Навина, прийшов до священиків 7 і звернувся до них, промовляючи: Накажете народові обійти і оточити місто, а військові хай підуть озброєні перед Господом. 8 І сім священиків, маючи сім святих труб, підуть таким чином перед Господом, і хай дадуть знак гарним звуком, а за ними нехай іде ковчег Господнього завіту. 9 Тож військові хай ідуть спереду, а священики, які йдуть в кінці за ковчегом Господнього завіту, хай ідуть і трублять. 10 А народові Ісус дав вказівку, наказуючи: Не кричіть, і хай зовсім не буде чути вашого голосу до дня, коли Він оголосить, щоб закричати, а тоді закричите! 11 Тож ковчег Божого завіту, обійшовши місто, відразу повернувся до табору і спочив там. 12 На другий день Ісус устав вранці, і священики взяли ковчег Господнього завіту. 13 А сім священиків, які несли сім труб, ішли перед Господом, а після цього йшли військові та решта народу — за ковчегом Господнього завіту. І священики затрубили трубами, і весь натовп, який залишився, обійшов місто зблизька 14 і повернувся знову до табору. Так чинив він шість днів. 15 На сьомий день вони встали вранці й обійшли місто шість разів. 16 А при сьомому обході затрубили священики, й Ісус сказав ізраїльським синам: Закричіть, бо Господь віддав вам місто! 17 Місто ж буде під закляттям, — воно і все, що є в ньому, Господу Саваотові! Тільки розпусницю Раав залишите при житті, — її і тих, хто є в її домі. 18 Але ви дуже стережіться закляття, щоби часом ви, пожадавши, самі не взяли із заклятого, бо наведете на табір ізраїльських синів закляття і нас вигубите! 19 Адже все золото, срібло, мідь чи залізо буде святим — Господу, його внесуть до Господньої скарбниці! 20 І священики затрубили трубами. Коли ж народ почув звуки труб, то весь народ разом заголосив гучним і сильним криком. І весь мур довкола впав, і весь народ увійшов у місто. 21 Та Ісус закляв його і те, що було в місті, — від чоловіка і до жінки, від молодого і до старого, до теляти і осла, — знищити вістрям меча. 22 А двом юнакам, які розвідували, Ісус сказав: Увійдіть у дім жінки і виведіть її звідти, і те, що є її! 23 Тож два юнаки, які розвідували місто, увійшли в дім жінки, і вивели розпусницю Раав, її батька, її матір, її братів і все, що було її, і весь її рід, і поставили її за ізраїльським табором. 24 А місто було спалене вогнем з усім, що в ньому, за винятком золота, срібла, міді й заліза, яке віддали, щоб внести в Господню скарбницю. 25 Розпусницю Раав і весь її батьківський дім Ісус залишив при житті. Вона поселилася в Ізраїлі, і так є аж до сьогоднішнього дня, тому що вона заховала розвідників, яких Ісус послав розвідати Єрихон. 26 У той день Ісус поклявся перед Господом, кажучи: Проклята людина, яка відбудує це місто! За свого первородного закладе його основу і за свого найменшого встановить його браму. І так зробив Озан, котрий з Ветилю: за Авірона, первородного, він поклав його основи, а за найменшого, який залишився живим, встановив його брами. 27 Господь був з Ісусом, і його ім’я стало відомим по всій землі.