Смерть двох Ааронових синів. Пайка Ааронова та синів його
1 І взяли Ааронові сини, Надав та Авігу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на ньому кадило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був приносити їм.
2 І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, — і вони повмирали перед Господнім лицем.
3 І сказав Мойсей до Аарона: “Це те , про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьких Моїх Я буду освячений, і перед усім народом буду прославлений”. І замовк Аарон.
4 І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааронового дядька, та й промовив до них: “Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза табір”.
5 І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза табір, як наказав був Мойсей.
6 І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: “Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, — щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, — увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спалення, що спалив Господь.
7 А зо входу скинії заповіту не вийдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього помазання”. І зробили вони за Мойсеєвим словом.
8 А Господь промовляв до Аарона, говорячи:
9 “Вина та п’янкого напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, — щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь,
10 і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим,
11 і щоб навчати Ізраїлевих синів усіх постанов, про що говорив до них Господь через Мойсея”.
12 І Мойсей промовляв до Аарона та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: “Візьміть хлібну жертву, полишену з огняних Господніх жертов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це — Найсвятіше.
13 І будете їсти її в місці святому, бо вона — уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняних жертов Господніх, бо так мені наказано.
14 А грудину колихання та стегно приношення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої дочки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів.
15 Стегно приношення й грудину колихання на огняних жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь”.
16 А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спалений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи:
17 “Чому ви не з’їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона — Найсвятіше, і її я дав вам, щоб уневажнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем.
18 Тож не внесено крови її до святині всередину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав”.
19 І промовляв Аарон до Мойсея: “От сьогодні принесли вони свою жертву за гріх і цілопалення своє перед Господнє лице, — і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, — чи буде це добре в Господніх очах?”
20 І почув Мойсей, — і було це добре в його очах.
1 А два Ааронові сини, Надав та Авіюд, узявши кожен свою кадильницю, поклали в них вогню, вкинули в них ладану і принесли перед Господом сторонній вогонь, — якого Господь не велів їм приносити . 2 Тоді від Господа вийшов вогонь і поглинув їх, — і вони померли перед Господом. 3 Мойсей сказав Ааронові: Це те, про що говорив Господь, кажучи: Тими, хто наближається до Мене, Я повинен святитися і в усій громаді повинен прославлятися. І Аарон розчулився. 4 Тоді Мойсей покликав Місаїла та Елісафана, синів Озіїла, синів брата Ааронового батька, і сказав їм: Підійдіть і заберіть своїх братів від облич святих за табір. 5 Ті підійшли й забрали їх в їхніх хітонах за табір, так, як сказав Мойсей. 6 Тоді Мойсей сказав Ааронові та його синам, які залишилися, Елеазарові й Ітамарові: Не знімайте зі своїх голів клобуків і не роздирайте свого одягу, щоб ви не померли і на всю громаду не впав гнів. Нехай ваші брати, увесь дім Ізраїля, оплакують спалення, яким вони були спалені Господом. 7 А ви не відходьте від входу в намет свідчення, щоб ви не померли, бо на вас — олія помазання, що від Господа. І вони вчинили згідно зі словом Мойсея. 8 Господь промовив до Аарона, кажучи: 9 Коли входитимете в намет свідчення чи підходитимете до жертовника, ні ти, ні твої сини, що з тобою, не питимете вина чи міцного напою — і не помрете. Це — вічний закон для ваших поколінь, 10 щоб розрізняти між собою святе і не святе, нечисте і чисте. 11 І навчиш ізраїльських синів усіх законів, які Господь дав їм через Мойсея. 12 Мойсей сказав Ааронові та Аароновим синам, які залишилися, Елеазарові й Ітамарові: Візьміть [хлібну] жертву, що залишилася з Господніх [вогняних] приношень, і споживіть опрісноки біля жертовника. Це є святе святих. 13 Споживіть її у святому місці, бо це — закон тобі й закон твоїм синам із Господніх [вогняних] приношень; так бо мені звелів Господь . 14 Також грудинку [жертви] відлучення та лопатку [жертви] відділення споживіть на святому місці — ти, твої сини і твій дім із тобою, — бо це було дано із жертв спасіння ізраїльських синів як закон тобі і як закон твоїм синам. 15 Люди приноситимуть лопатку [жертви] відділення і грудинку [жертви] відлучення з [вогняними] приношеннями жиру, щоб відлучити як [жертву] відлучення перед Господом, — і це буде тобі, твоїм синам і твоїм дочкам із тобою як вічний закон, як Господь і звелів Мойсеєві. 16 Мойсей розшукував козеня [жертви] за гріх, та виявилося, що воно було спалене! Тож Мойсей розгнівався на Елеазара й Ітамара, Ааронових синів, які залишилися, кажучи: 17 Чому ви не спожили [жертви] за гріх на святому місці? Адже це — святе святих! Він дав це вам, щоб спожити, щоб ви усунули гріх громади і звершили за них викуплення перед Господом! 18 Адже його крові не було внесено до святого! Споживатимете його перед Його обличчям, усередині, на святому місці, як Господь мені звелів. 19 Тоді Аарон промовив до Мойсея, кажучи: Якщо вони сьогодні принесли свої [жертви] за гріх і свої всепалення перед Господом, і мені трапились ці речі , — то якщо я споживу [жертви] за гріх сьогодні, чи буде це приємне для Господа? 20 Мойсей почув це , і йому сподобалося.