Вічна лямпада
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 “Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, вичавленої оливи з оливкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпаду.
3 Поза завісою свідоцтва в скинії заповіту прирядить її Аарон від вечора аж до ранку перед Господнім лицем назавжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
4 На чистім свічнику прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем назавжди.
Хліби перед Господнім лицем
5 І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи буде один калач.
6 І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
7 і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, — огняна жертва для Господа.
8 Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт.
9 І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова”.
Смерть за богозневагу
10 І вийшов син ізраїльтянки, — а він був син єгиптянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином.
11 І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім’я Господнє , і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени.
12 І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні.
13 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
14 “Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
15 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх.
16 А той, хто богозневажив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його вся громада; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ймення Господнє , буде забитий.
17 І кожен, хто заб’є людину, — буде конче забитий.
18 А хто заб’є яку скотину, той відшкодує її, — життя за життя.
19 І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зроблено йому:
20 зламання за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.
21 А хто заб’є скотину, той відшкодує її, а хто заб’є людину, той буде забитий.
22 Суд один буде для вас, — приходько буде як тубілець. Бо Я — Господь, Бог ваш!”
23 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
1 Господь промовив до Мойсея, кажучи: 2 Звели ізраїльським синам, нехай вони візьмуть для тебе чистої, витовченої оливкової олії для освітлення, щоб завжди тримати запаленим світильник 3 ззовні завіси в наметі свідчення. Нехай Аарон та його сини тримають його постійно запаленим від вечора до ранку перед Господом. Це — вічний закон для ваших поколінь. 4 Тримайте запаленими лампади на чистому світильнику перед Господом аж до ранку.
5 Візьміть питльованого борошна і приготуйте з нього дванадцять хлібів — один хліб нехай буде з двох десятих частин ефи . 6 І покладіть їх у дві купи, по шість хлібів в одній купі, на чистому столі перед Господом. 7 На кожну купу покладіть чистого ладану та солі, і нехай вони будуть хлібами, які лежать на спомин перед Господом. 8 Нехай це завжди кладеться суботнього дня перед Господом від ізраїльських синів: це — вічний завіт. 9 Нехай це буде для Аарона та для його синів, і нехай вони їдять їх на святому місці, бо це є святе святих, виділене для нього з пожертвуваного Господу: це — вічний закон.
10 Якось син одної жінки-ізраїльтянки, — а він був сином єгиптянина, — вийшов між ізраїльських синів, і посварилися в таборі той, що від ізраїльтянки, та один чоловік-ізраїльтянин. 11 При цьому син жінки-ізраїльтянки, називаючи Господнє Ім’я, проклинав. Тож його припровадили до Мойсея. Ім’я його матері — Саломіт, дочка Дабрі з племені Дана. 12 І його посадили до в’язниці, щоб судити його згідно з Господньою заповіддю.
13 Тоді Господь промовив до Мойсея, кажучи: 14 Виведи того, хто проклинав, поза табір, і нехай усі, хто це чув, покладуть свої руки на його голову, і нехай уся громада поб’є його камінням. 15 І промов до ізраїльських синів та скажи їм: Кожна людина, яка прокляне Бога, візьме на себе гріх. 16 І хто назве Господнє Ім’я, нехай буде неодмінно вбитий : нехай уся ізраїльська громада поб’є його камінням; чи то захожий, чи то корінний житель, коли він назве Господнє Ім’я, — нехай помре.
17 Людина, яка поб’є душу людини, так що та помре, — нехай буде неодмінно вбита . 18 А хто поб’є тварину, так що та здохне, — нехай відшкодує душу за душу. 19 І якщо хтось завдасть ближньому тілесного пошкодження, то нехай йому буде вчинено так само, як він учинив йому. 20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб — яке пошкодження він завдасть людині, таке нехай буде йому віддано. 21 Хто поб’є людину, так що та помре, — нехай буде неодмінно вбитий . 22 Нехай право буде одне для захожого і для місцевого жителя, бо Я є Господь, ваш Бог.
23 Мойсей сказав ізраїльським синам, і вони вивели того, хто проклинав, поза табір та побили його камінням. Й Ізраїльські сини вчинили так, як Господь звелів Мойсеєві.