Рік суботній та рік ювілейний
1 І Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі, говорячи:
2 “Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви ввійдете до землі, що Я даю вам, то святкуватиме земля та суботу для Господа.
3 Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтинатимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,
4 а сьомого року — субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтинати.
5 Саморослого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виноградин твоїх не збиратимеш, — рік повного відпочинку буде для землі.
6 І те, що саме вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, — для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,
7 і для скотини твоєї, і для звірини, що в Краї твоїм, — буде ввесь урожай його на їжу.
8 І відлічиш собі сім суботніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев’ять.
9 І засурмите у сурми сьомого місяця, десятого дня місяця, — в день Очищення засурмите в сурми по цілому Краю.
10 І освятите рік п’ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, — ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться.
11 Ювілей цей рік п’ятдесятріччя буде для вас: не будете сіяти, і не будете жати саморослі колосся її, і не будете збирати грон з необрізаних виноградин їх,
12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, — з поля будете їсти врожай його.
13 У році того ювілею вернетесь кожен до своєї посілости.
14 А коли продасте що своєму ближньому, або купите з руки свого ближнього, не обманюйте один одного.
15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.
16 За многістю літ побільшиш ціну тієї купівлі, а за малістю літ зменшиш ціну тієї купівлі, бо він продає тобі число літ урожаю.
17 І не обманите один одного, і будеш боятися Бога свого, бо Я — Господь, Бог ваш!
18 І ви виконаєте постанови Мої, а устави Мої будете держати, і будете виконувати їх, — і безпечно сидітимете на землі.
19 І земля дасть плід свій, а ви будете їсти досита, і безпечно сидітимете на ній.
20 А коли ви скажете: Що будемо їсти сьомого року, тож не будемо сіяти, не будемо збирати врожаї свої?
21 І зошлю Я благословення Своє на вас шостого року, — і зродить врожай на три роки.
22 І будете сіяти восьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев’ятого, — аж до виросту врожаю його будете їсти старе.
23 А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене.
24 А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте викуп землі.
25 Коли збідніє твій брат, і продасть із своєї посілости, то прийде викупник його, близький йому, — і викупить продаж брата свого.
26 А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і знайде потрібне на викуп його,
27 то облічить він літа продажу свого, і верне позостале чоловікові, що продав йому, та й вернеться до своєї посілости.
28 А якщо рука його не знайде потрібного на заплату йому, то буде продаж його в руці покупця його аж до ювілейного року, — і вийде він в ювілеї, та й вернеться до посілости своєї.
29 А коли хто продасть мешкальний дім в обмурованому місті, то викуп його буде до кінця року від часу продажу його, — рік буде на викуп його.
30 А якщо він не буде викуплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, назавжди для покупця його на покоління його, — не вийде він в ювілеї.
31 А доми в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прираховане, — і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.
32 А міста Левитів, доми в містах їх посілости — викуп для Левитів завжди буде можливий.
33 А хто викупить від Левитів, то продаж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.
34 А пасовисько навколо їхніх міст не буде продане, бо це вічна посілість для них.
35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспроможною стане, то підтримаєш його, приходько він чи осілий, — і житиме він із тобою.
36 Не візьмеш від нього лихви та прибутку, і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою.
37 Срібла свого не даси йому на лихву, і на прибуток не даси їжі своєї.
38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю, щоб дати вам ханаанську землю, щоб бути вашим Богом.
39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде проданий тобі, то не будеш робити ним праці раба, —
40 як наймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.
41 І вийде від тебе він та сини його з ним, і вернеться він до родини своєї, і до посілости батьків своїх вернеться він:
42 бо вони — Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського краю, не будуть вони продані продажем раба.
43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.
44 А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із народів, що навколо вас, — із них купите раба й невільницю.
45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Краї вашім, — і будуть вони вам на посілість.
46 І передасте їх, як спадщину, вашим синам по вас на спадок посілости навіки, ними будете робити, а братами вашими, синами Ізраїлевими, один одним, не будете володіти жорстоко.
47 А коли рука приходька чи осілого при тобі спроможна, а брат твій збідніє при ньому, і буде проданий приходькові чи осілому в тебе, або нащадкові племени приходька,
48 то потім, як буде проданий, викуп буде йому, — один із братів його викупить його,
49 або дядько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, — і буде викуплений.
50 І облічить він із тим, хто набув його, від року продажу його аж до ювілейного року, — і буде ціна продажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.
51 Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла його купівлі.
52 А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, — згідно з роками його верне свого викупа.
53 Як щорічний наймит він буде при ньому, — він не буде жорстоко панувати над ним на твоїх очах.
54 А якщо він не буде викуплений у тих роках , то вийде ювілейного року він та сини його з ним,
55 бо Ізраїлеві сини — Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського краю. Я — Господь, Бог ваш!
1 Господь промовив до Мойсея на Синайській горі, кажучи: 2 Промов до ізраїльських синів та скажи їм: Коли ви ввійдете до землі, яку Я даю вам, то нехай земля, яку Я даю вам, відпочиває свою суботу для Господа. 3 Шість років засівай своє поле і шість років обрізуй свій виноград та збирай його плід. 4 А сьомого року нехай буде субота, відпочинок для землі, субота для Господа. Не засівай свого поля і не обрізуй свого винограду, 5 а те, що на твоєму полі виросте саме, не жни, і грон свого посвячення не збирай. Нехай це буде рік відпочинку для землі. 6 Субота землі буде на їжу тобі, твоєму слузі й твоїй служниці, твоєму наймитові й пожильцеві, який проживає з тобою, 7 твоїй худобі та звірям, що на твоїй землі, — весь її урожай буде на їжу.
8 Відлічи собі сім таких відпочинків років, — сім разів по сім років, — і цих сім тижнів років в тебе будуть сорок дев’ять років. 9 І сьомого місяця, десятого дня місяця розішліть звуком сурми вістку по всій вашій землі, — в день викуплення розішліть сурмою вістку по всій вашій землі. 10 Освятіть цей рік, п’ятдесятий рік, і оголосіть звільнення на землі всім, хто живе на ній; це — рік звільнення, це буде для вас знак: кожний повернеться до своєї власності, кожний з вас повернеться до своєї батьківщини. 11 Це знак звільнення, п’ятдесятий рік; один рік він буде тривати для вас. Не сійте, ані не жніть того, що виросте на землі саме, і не збирайте посвяченого на ній; 12 бо це є знак звільнення, він буде для вас святим. Їстимете її урожай з полів. 13 У рік звільнення, на знак звільнення , кожний повернеться до своєї власності.
14 Коли будеш продавати щось своєму ближньому і коли будеш купувати у свого ближнього, хай жодна людина не пригноблює ближнього. 15 Згідно з кількістю років після року звільнення купуй у ближнього, і згідно з кількістю років урожаїв нехай він продає тобі. 16 Чим більше років, тим більшу він встановить вартість своєї власності, і чим менше років, тим меншу він встановить вартість своєї власності, бо так він продаватиме тобі кількість своїх урожаїв.
17 Хай жодна людина не пригноблює ближнього. Бійся Господа, твого Бога. Я є Господь, ваш Бог. 18 Виконуйте всі Мої постанови та всі Мої присуди, дотримуйтеся і виконуйте їх, — і житимете на землі безпечно; 19 земля даватиме свої плоди, і ви їстимете досхочу і житимете на ній безпечно.
20 І якщо ви казатимете: Що ми їстимемо цього сьомого року, якщо не посіємо і не зберемо свого врожаю? — 21 то Я пошлю вам Своє благословення шостого року, і вона дасть свій урожай на три роки. 22 Ви посієте лиш восьмого року і їстимете старе з врожаю аж до дев’ятого року, — доки не настане її урожай, їстимете старе зі старого врожаю .
23 Хай земля не продається на постійно, адже земля є Моя, бо ви переді Мною є захожими і пожильцями. 24 По всій землі вашої посілості дасте [право на] викуп землі. 25 Якщо твій брат, який живе з тобою, буде бідним і продасть щось зі своєї посілості, то нехай прийде той, хто є його найближчим родичем, і викупить те, що продав його брат. 26 А якщо в когось не буде родича, та він стане спроможним рукою, і в нього знайдеться достатнє для свого викупу, 27 то нехай він порахує роки, що минули від продажу, віддасть те, що залишатиметься, чоловікові, якому продав був це, і повернеться до своєї посілості. 28 Якщо ж його рука не буде спроможна на достатнє для того, щоб віддати йому, то те, що він продав, аж до шостого року звільнення належатиме тому, хто це купив, а в час звільнення відійде до нього і повернеться в його посілість.
29 А якщо хтось продаватиме житловий дім у місті, оточеному муром, то [право на] його викуп триватиме, доки не виповниться рік часу, — стільки триватиме [право на] його викуп. 30 Якщо ж до того, як виповниться цілий рік, він не буде викуплений, то той дім, що в місті, яке має мур, буде остаточно закріплений за тим, хто його купив, на його майбутні покоління, і в час звільнення не відійде. 31 А доми в поселеннях, в яких немає довкола муру, нехай будуть зараховані до поля землі; вони завжди будуть викупними, і в час звільнення вони відійдуть. 32 А щодо міст левітів, то доми в містах їхньої посілості будуть завжди для левітів викупними. 33 І якщо той, хто викупляє, буде з левітів, то продані ними доми у містах їхньої посілості в час звільнення відійдуть, бо доми в містах левітів — це їхня посілість серед ізраїльських синів. 34 А поля, виділені їхнім містам, не продаватимуться, бо це їхня вічна посілість.
35 Якщо твій брат поруч з тобою буде бідний і обезсиліє в руках, то допоможи йому як захожому чи пожильцеві, і нехай твій брат живе з тобою. 36 Не бери в нього ні відсотків, ні лихви, — а бійся свого Бога; Я — Господь. Тож нехай твій брат живе з тобою. 37 Не давай йому свого срібла під відсотки і не давай йому своїх харчів за лихву. 38 Я — Господь, ваш Бог, що вивів вас з Єгипетської землі, щоб дати вам Ханаанську землю, щоб бути вашим Богом.
39 А якщо твій брат поруч з тобою упокориться і продасться тобі, то хай він не служить тобі рабською службою: 40 нехай він буде для тебе як наймит чи пожилець і нехай працює поруч з тобою до року звільнення. 41 А в час звільнення нехай він відійде, — а з ним і його діти, — та повернеться до своєї рідні, повернеться до батьківської посілості. 42 Адже вони — Мої раби, яких Я вивів з Єгипетської землі, тож хай ніхто з них не продається, як продається раб. 43 Не пригноблюй його важкою працею і бійся Господа, свого Бога. 44 А щодо раба і рабині, які будуть у тебе, — у народів, які довкола тебе, у них можете купувати раба і рабиню. 45 Також у синів поселенців, які будуть у вас, — можете купувати рабів у них або в їхніх родичів, які перебуватимуть у вашому краї, і вони будуть вам на посілість. 46 Розподіліть їх між своїми дітьми після себе, і вони будуть для вас посілістю навіки. А ваших братів, ізраїльських синів, — хай ніхто не пригноблює свого брата важкою працею.
47 Якщо рука захожого чи поселенця, що при тобі, буде спроможна, а твій брат, потрапивши в скруту, продасться захожому чи поселенцю, що при тобі, чи захожому від народження, 48 то після його продажу в нього буде право на викуп: нехай один з його братів викупить його, 49 брат батька чи син батькового брата викупить його, або хтось з його родичів за тілом чи хтось з його племені викупить його. Якщо ж, ставши спроможним рукою, він викуплятиме сам себе, 50 то нехай разом з тим, хто його купив, він порахує час від року, коли він продав себе йому, аж до року звільнення, і ціна його продажу буде як наймита; з року в рік він буде в нього. 51 Якщо в когось залишатиметься більше років, то нехай відповідно до цього він віддасть суму за свій викуп із ціни за свій продаж. 52 Якщо ж до року звільнення залишатиметься небагато років, то нехай він обрахує йому суму відповідно до тих своїх років і віддасть за свій викуп. 53 Нехай він з року в рік буде у нього як наймит. Не пригноблюй його важкою працею перед собою. 54 Якщо ж він не буде викуплений згідно із цим, то нехай відійде в рік звільнення — він та його діти з ним. 55 Бо ізраїльські сини — Мої раби; вони — Мої слуги, яких Я вивів з Єгипетської землі. Я Господь, ваш Бог.