Закони про жертви
1 І Господь промовляв до Мойсея, кажучи: 2 “Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.
3 І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.
4 І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.
5 А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.
6 Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.
7 А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.
8 І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, — любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.
9 А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, — прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір’ї скинії заповіту будуть їсти її.
10 Не буде печена вона квашеною. Їхню частину — Я дав це з огняних Моїх жертов; вона — Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.
11 Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, — вічна постанова для ваших поколінь, — з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться”.
12 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
13 “Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її — рано, а половина її — ввечері.
14 На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, — любі пахощі для Господа.
15 А помазаний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.
16 А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, — не буде їджена”.
17 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
18 “Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, — Найсвятіше вона!
19 Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, на подвір’ї скинії заповіту.
20 Усе, що доторкнеться до м’яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, — що покропиться нею, те випереш на місці святому.
21 А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.
22 Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона.
23 А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, — в огні буде спалена.
1 Господь промовив до Мойсея, кажучи: 2 Звели Ааронові та його синам, кажучи: Ось закон про всепалення. Саме всепалення буде всю ніч аж до ранку на вогнищі, на жертовнику, а вогонь жертовника буде підтримуватися на ньому і не гаситиметься. 3 А вранці священик вдягне лляний хітон, а на своє тіло вдягне лляні спідні штани, і забере з жертовника попіл, що залишиться від спалення вогнем жертви всепалення, і покладе його біля жертовника. 4 Відтак здійме свій одяг і вдягне інший одяг; тоді винесе той попіл за табір, на чисте місце. 5 Вогонь на жертовнику буде підтримуватися на ньому й не гаситиметься: священик зранку розпалюватиме на ньому дрова, складатиме на ньому всепалення і кластиме на ньому жир [жертв] спасіння. 6 Вогонь на жертовнику буде постійно підтримуватися й не гаситиметься. 7 Ось закон про [хлібну] жертву, що її приноситимуть сини Аарона перед Господа до переду жертовника. 8 Священик надбере звідти пригорщею частину питльованого борошна [хлібної] жертви разом з її олією та з її ладаном, що буде на [хлібній] жертві, і принесе на жертовник пам’ятну частку із неї у [вогняне] приношення, приємні пахощі Господу. 9 А те, що з неї залишиться, їстиме Аарон та його сини. Вона має споживатися прісною на святому місці, — у дворі намету свідчення споживатимуть її. 10 Хай вона не буде спечена заквашеною. Я віддав її їм як частку з Господніх [вогняних] приношень; вона є святе святих, так само , як [жертва за] гріх і як [жертва за] переступ. 11 Будь-хто чоловічої статі з-поміж священиків може їсти її — це вічний закон для ваших поколінь — з Господніх [вогняних] приношень. Кожен, хто доторкнеться до них, буде освячений. 12 Господь промовив до Мойсея, кажучи: 13 Ось дар Аарона та його синів, який вони мають принести Господу в день, коли ти його помажеш: десята частина ефи питльованого борошна в [хлібну] жертву постійно, — половина з нього вранці й половина з нього ввечері. 14 Нехай воно буде приготоване на сковороді, на олії, вимішаним; нехай він принесе його кружальцями як жертву із шматків, жертву на приємні пахощі для Господа. 15 Нехай її приготує священик, який буде помазаний замість нього з його синів; це — вічний закон, він має бути повністю виконаний. 16 Кожна священикова [хлібна] жертва має бути повністю спалена і не має споживатися. 17 Господь промовив до Мойсея, кажучи: 18 Промов до Аарона та його синів, кажучи: Ось закон про [жертву за] гріх: [жертву] за гріх мають зарізати на місці, де ріжуть жертву всепалення, перед Господом. Це є святе святих. 19 Спожити її має священик, який її приносить; вона має бути спожита на святому місці, у дворі намету свідчення. 20 Кожен, хто доторкнеться до її м’яса, освятиться. А якщо її кров’ю буде оббризкано чийсь одяг, то те, що було оббризкане, нехай буде випране у святому місці. 21 Глиняний посуд, в якому вона варитиметься, має бути розбитий. Якщо ж вона варитиметься в мідному посуді, то нехай він вичистить його і виполоще водою. 22 Споживати їх може будь-хто чоловічої статі з-поміж священиків. Це є святе святих Господа. 23 А всі [жертви] за гріх, що їх кров буде внесена в намет свідчення, щоби звершити викуплення у святому, не повинні споживатися, вони мають бути спалені у вогні.