Рід лукавий не одержить небесної ознаки
1 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.
2 А Він відповів і промовив до них: “Ви звечора кажете: “Буде погода, — червоніє бо небо”.
3 А ранком: “Сьогодні негода, — червоніє бо небо похмуре”. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете!
4 Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони”. І, їх полишивши, Він відійшов.
Стережіться фарисейської науки
5 А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба.
6 Ісус же промовив до них: “Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини!”
7 Вони ж міркували собі й говорили: “Ми ж хлібів не взяли”.
8 А Ісус, знавши те , запитав: “Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли?
9 Чи ж ви ще не розумієте й не пам’ятаєте про п’ять хлібів на п’ять тисяч, — і скільки кошів ви зібрали?
10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали?
11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської!”
12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.
Учні визнають Ісуса за Христа
13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: “За кого народ уважає Мене, Сина Людського?”
14 Вони ж відповіли: “Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків”.
15 Він каже до них: “А ви за кого Мене маєте?”
16 А Симон Петро відповів і сказав: “Ти — Христос, Син Бога Живого!”
17 А Ісус відповів і до нього промовив: “Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
18 І кажу Я тобі, що ти скеля , і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили адові не переможуть її.
19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі!”
20 Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він — Христос.
Ісусові треба багато страждати
21 Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, — і воскреснути третього дня.
22 І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: “Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не буде!”
23 А Він обернувся й промовив Петрові: “Відступися від Мене, сатано, — ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!”
Як спасти свою душу
24 Промовив тоді Ісус учням Своїм: “Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.
25 Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її.
26 Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?
Ісус прийде в славі Отця Свого
27 Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді “віддасть кожному згідно з ділами його”.
28 Поправді кажу вам, що деякі з тут о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм”.
Фарисеї та садукеї вимагають ознаки з неба
1 Підійшли фарисеї та садукеї і, випробовуючи Його, попросили показати їм ознаку з неба.
2 А Він у відповідь сказав їм: Як вечір настає, кажете: Буде погода, бо червоне небо.
3 А вранці: Буде негода, бо червоне небо захмарюється. Отже, вигляд неба ви пояснити можете, а ознак часу — не здатні?
4 Лукавий і перелюбний рід шукає ознаку, але ознаки йому не дасться, хіба що ознака Йони. І залишивши їх, Він відійшов.
Застереження від фарисейської закваски
5 А переправившись на другий бік, учні забули взяти хліба.
6 Ісус же сказав їм: Будьте обережні та стережіться фарисейської та садукейської закваски.
7 Вони ж роздумували над цим і казали, що не взяли хліба.
8 Знаючи це, Ісус промовив: Чому міркуєте між собою, маловіри, що не маєте хліба?
9 Чи й досі не розумієте? Невже не пам’ятаєте п’ятьох хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошиків ви зібрали,
10 ні сімох хлібів на чотири тисячі, та скільки кошиків ви зібрали?
11 Як ви не розумієте, що не про ті хліби кажу Я вам? Але стережіться закваски фарисейської та садукейської.
12 Тоді зрозуміли, що Він сказав їм стерегтися не хлібної закваски, а фарисейської та садукейської науки.
Учні визнають Ісуса Месією
13 Прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус звернувся до Своїх учнів, запитуючи: За кого люди вважають Сина Людського?
14 Вони відповіли: Одні — за Івана Хрестителя, другі — за Іллю, інші — за Єремію або за одного з пророків.
15 Каже їм [Ісус]: А ви Мене за кого вважаєте?
16 У відповідь Симон-Петро промовив: Ти є Христос, Син Бога Живого!
17 А Ісус відповів йому і сказав: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі це відкрили, а Мій Отець Небесний.
18 І Я тобі кажу, що ти є Петро; і на цій скелі Я збудую Свою Церкву, і брами аду не переможуть її.
19 Я дам тобі ключі Царства Небесного: і те, що ти зв’яжеш на землі, буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язане на небесах.
20 Тоді наказав [Ісус Своїм] учням нікому не казати, що Він — Христос.
Попереду страждання, смерть і воскресіння
21 Відтоді Ісус почав виявляти Своїм учням, що Йому потрібно йти в Єрусалим та багато постраждати від старших, первосвящеників і книжників, бути вбитим і третього дня воскреснути.
22 Петро, відкликавши Його вбік , почав перечити Йому, кажучи: Змилуйся над Собою, Господи! Хай з Тобою цього не станеться!
23 А Він, обернувшись, сказав Петрові: Відійди від Мене, сатано, ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське!
Душа — дорожча за все
24 Тоді Ісус сказав Своїм учням: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною.
25 Бо коли хто хоче спасти свою душу, той погубить її, а хто погубить свою душу заради Мене, той знайде її.
26 Тому що яка користь людині, коли вона весь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу?
Син Людський прийде у славі
27 Адже Син Людський має прийти в славі Свого Отця з ангелами Своїми, і тоді Він віддасть кожному згідно з його ділами.
28 Запевняю вас, що деякі з тих, котрі стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Сина Людського, що йде у Своєму Царстві.