Благословення й пророцтва Валаамові
1 І сказав Валаам до Балака: “Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів”.
2 І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.
3 І сказав Валаам до Балака: “Стань над своїм цілопаленням, а я піду, — може, стріну Господа навпроти себе, і що Він об’явить мені, я перекажу тобі”. І він пішов на лису гору.
4 І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: “Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику”.
5 І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: “Вернись до Балака, і будеш так промовляти”.
6 І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.
7 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: “Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!
8 Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?
9 Бо я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, — тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.
10 Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий , як його!”
11 І сказав Балак до Валаама: “Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!”
12 А той відповів та й сказав: “Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?”
13 І сказав до нього Балак: “Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога , звідти!”
14 І він узяв його на Седе‑Цофім , на верхів’я Пісґі , і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.
15 І сказав він до Балака: “Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа ”.
16 І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: “Вернися до Балака, і будеш так промовляти”.
17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: “Що ж говорив Господь?”
18 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: “Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!
19 Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав — і не зробить, чи ж Він говорив — та й не виконає?
20 Оце — я одержав наказа — поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!
21 Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, — з ним Господь, його Бог, а між ним — голосний крик на славу Царя!
22 Бог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, — як міць однорожця!
23 Бо нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, — тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.
24 Тож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу і аж поки не буде він пить кров забитих!”
25 І сказав Балак до Валаама: “Ні проклинати — не проклинай його, ні благословити — не благословляй його!”
26 І сказав Валаам, і відповів до Балака: “Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?”
27 І сказав Балак до Валаама: “Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, — може, сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його”.
28 І взяв Балак Валаама на верхів’я Пеору, що звернений до пустині.
29 І сказав Валаам до Балака: “Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів”.
30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.
1 А Валаам сказав Валакові: Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів. 2 Тож Валак зробив так, як сказав йому Валаам: приніс по бичкові й баранові на кожному жертовнику. 3 І сказав Валаам Валакові: Стій біля своєї жертви, а я піду, — можливо для зустрічі мені з’явиться Бог, — і слово, яке мені виявить, я звіщу тобі. Тож Валак став біля своєї жерти, а Валаам пішов запитати Бога, пішов прямо. 4 І з’явився Бог Валаамові; і сказав Йому Валаам: Сім жертовників приготував я і поклав по бичкові й баранові на кожному жертовнику. 5 І Бог вклав слово в уста Валаама, і промовив: Повернувшись до Валака, так йому скажеш! 6 Тож він повернувся до нього, а той стояв біля своїх всепалень, і всі князі Моава були з ним. 7 На ньому був Божий Дух, і, скориставшись своєю притчею, Валаам сказав: З Месопотамії послав за мною Валак, моавський цар, з гір сходу: Прийди і прокляни мені Якова, — прийди і наведи мені прокляття на Ізраїля! 8 Як же я прокляну того, кого Господь не проклинає? Або як накликатиму прокляття на того, на кого Бог не накликає прокляття? 9 Адже з вершин гір побачу його, і з узгір’їв спостерігатиму за ним. Ось народ поселиться окремо, і між народами не буде числитися. 10 Хто полічив нащадків Якова і хто перерахує громади Ізраїля? Нехай моя душа помре серед праведних душ, і нехай мої нащадки будуть, як їхні нащадки! 11 Тоді Валак сказав Валаамові: Що ти мені наробив? Я тебе покликав, щоб проклясти моїх ворогів, а ти, ось, навіть їх поблагословив ! 12 А Валаам відповів Валакові: Хіба я не повинен говорити тільки те, що Бог вкладе в мої вуста? 13 Тоді Валак промовив до нього: Давай ідемо ще зі мною на інше місце, звідки не побачиш його всього, — хіба якусь його частину побачиш, а всього не побачиш. Прокляни його мені звідти! 14 І він взяв його на галявину для спостереження, на вершину Тесаної скелі й збудував там сім жертовників, і приніс по бичкові й баранові на кожному жертовнику. 15 І сказав Валаам Валакові: Стій біля своєї жертви, а я піду запитати Бога. 16 Бог зустрів Валаама і вклав слово в його вуста, і сказав: Повертайся до Валака і ось так промовлятимеш. 17 І той повернувся до нього. А він стояв біля свого всепалення й усі князі Моава були з ним. І Валак запитав його: Що сказав Господь? 18 Скориставшись своєю притчею, Валаам сказав: Устань, Валаче, та послухай! Прислухайся, свідку, сину Сепфора! 19 Бог не подібний до людини, щоб бути обманутим, Він — не як людський син, щоб Його залякати погрозами. Хіба Він , сказавши, не зробить? Скаже — і не дотримає? 20 Ось я одержав наказ : благословити! І я благословлятиму — і не ухилюся! 21 Не буде лиха в Якова, і не буде видно страждань в Ізраїлі. Господь Бог — з ним, слава володарів — у ньому. 22 Бог, — Той, Хто вивів їх з Єгипту, — для них — наче слава однорога. 23 Адже немає віщування в Якові, ні чаклування в Ізраїлі. Але в належний час буде сказано Якову та Ізраїлеві, що звершить Бог. 24 Ось народ, мов левеня, встане і, як лев, піднесеться. Він не ляже, доки не пожере здобич і не нап’ється крові смертельно поранених! 25 Та Валак сказав Валаамові: Ти краще взагалі не проклинай мені його, аби жодним чином його не поблагословити . 26 А Валаам у відповідь сказав Валакові: Хіба я не говорив тобі, що слово, яке скаже Бог, — його виконуватиму? 27 Тоді Валак сказав Валаамові: Давай ідемо! Я візьму тебе в інше місце, — можливо сподобається Богові, — прокляни мені його звідти! 28 І Валак узяв Валаама на вершину Фоґора, що простягається до пустелі. 29 А Валаам сказав Валакові: Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів. 30 Тож Валак зробив так, як сказав йому Валаам, і приніс по бичкові й баранові на кожному жертовнику.