1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2 Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3 На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4 Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю — у силі вола.
5 Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаремно, пізнання легке для розумного.
7 Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8 Мудрість розумного — то розуміння дороги своєї, а глупота дурних — то омана.
9 Нерозумні сміються з гріха, а між праведними — уподобання.
10 Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12 Буває , дорога людині здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости — смуток.
14 Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина — із чинів своїх.
15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17 Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18 Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19 Поклоняться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих — блаженний.
22 Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде .
24 Корона премудрих — їхня мудрість, а вінець нерозумних — глупота.
25 Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий — брехні торочить.
26 У Господньому страхові — сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27 Страх Господній — криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28 У численності люду величність царя, а в браку народу — погибіль володаря.
29 Терпеливий у гніві — багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30 Лагідне серце — життя то для тіла, а заздрість — гнилизна костей.
31 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34 Праведність люд підіймає, а беззаконня — то сором народів.
35 Ласка царева — рабові розумному, гнів же його — проти того, хто соромить його.
1 Мудрі жінки будують сім’ї, а нерозумна нищить своїми ж руками.
2 Хто ходить правильно, боїться Господа; хто петляє своїми дорогами, той буде в зневазі.
3 З уст нерозумних — різка гордості, а губи мудрих охороняють їх.
4 Там, де немає волів, ясла порожні. А де щедрий врожай, там виявляється сила вола.
5 Вірний свідок неправди не говорить, а невірний свідок роздмухує брехню.
6 Шукатимеш мудрості в поганих — і не знайдеш; знання ж у розумних — легкодоступне.
7 У нерозумного чоловіка все навпаки, а мудрі уста — це знаряддя для пізнання.
8 Мудрість кмітливих зрозуміє їхні дороги, а безумство нерозумних — на блукання.
9 Домівки беззаконних матимуть потребу в очищенні, а домівки праведних приємні.
10 Чутливе серце чоловіка — біль його душі. Коли ж він радіє, кривда не втручається.
11 Доми безбожних будуть знищені, а намети праведних — стоятимуть.
12 Є дорога, яка людям видається правильною, але її кінець веде на дно аду.
13 Смуток з радощами не поєднуються, та крайня радість переходить у плач.
14 Відважний серцем насититься своїми дорогами, а добра людина — своїми задумами.
15 Простодушний вірить усякому слову, а кмітливий приходить до іншого рішення.
16 Мудрий через страх ухиляється від зла, тоді як нерозумний, покладаючись на себе, об’єднується з беззаконним.
17 Запальна людина діє нерозважливо, а розумна виявляє велику терпеливість.
18 Нерозумні ділять між собою зло, а розумні опанують знання.
19 Негідні люди посковзнуться перед порядними, і безбожні служитимуть біля дверей праведних.
20 Друзі цуратимуться бідних товаришів, а в заможних багато друзів.
21 Хто зневажає бідних, робить гріх, а хто виявляє милосердя до вбогих — блаженний.
22 Ті, хто блудить, кують зло, а добрі чинять милість і праведність. Хто вигадує зло, не знає ні милості, ні вірності, а з тими, хто чинить добро, — милість і вірність.
23 У кожного, хто дбає, — достаток, а хто любить задоволення і безжалісний — буде в нужді.
24 Кмітлива людина — вінець мудрих, а життя безбожних — зло.
25 Вірний свідок визволить душу від зла, а обманливий розпалює неправду.
26 У Господньому страху — міцна надія, — Своїм дітям Він дає підтримку.
27 Господній наказ — джерело життя, він дає уникнути пастку смерті.
28 Велич царя — в численному народі, погибель володаря — в нестачі народу.
29 Довготерпелива людина багата розумом, а малодушна — вельми нерозумна.
30 Лагідна людина — це лікар для серця, а чутливе серце — хробак у кістках.
31 Хто гнітить убогого, той викликає обурення в його Творця, а хто шанує Його, той виявляє милість до бідного.
32 Безбожний буде відкинутий через власне зло, а той, хто надіється [на Господа] — праведний у своїй святості.
33 У доброму серці людини перебуває мудрість, а в серці нерозумних вона і не відчувається.
34 Праведність звеличує народ, а гріхи роблять племена нечисленними.
35 Приємний цареві слуга розумний, а своєю доброю поведінкою він знімає безчестя.