1 Ліпший черствий кусок зі спокоєм, ніж дім, повний учти м’ясної зі сваркою.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
3 Для срібла — топильна посудина, а горно — для золота, Господь же серця випробовує.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
6 Корона для старших — онуки, а пишнота дітей — їхні батьки.
7 Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному — мова брехлива.
8 Хабар в очах його власника — самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
10 На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
11 Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
14 Почин сварки — то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її !
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — обидва вони Господеві огидні.
16 Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, — поруку дає за друга свого.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця — аж на кінці землі.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гіркість.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
27 Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний — розумна людина.
28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває — розумним.
1 Краще кусень хліба із задоволенням у мирі, ніж дім, повний добра і неправедних жертв, та з бійкою.
2 Розумний раб керуватиме немудрими панами і розділить спадщину з братами.
3 Як у плавильні перевіряється срібло й золото, так і Господом перевіряються серця вибраних.
4 Лиходій прислухається до язика беззаконників, а праведний не звертає уваги на лукаві вуста.
5 Хто насміхається з бідного, той зневажає його Творця, а хто радіє, коли хтось гине, — не уникне кари. А милосердний буде помилуваний.
6 Вінець літніх людей — онуки, а слава дітей — їхні батьки.
6a Для вірного — цілий світ добра, для невірного — ані дрібного гроша.
7 Нерозумному не личать правдиві уста, а праведній людині — брехливі вуста.
8 Повчання — це щедра винагорода людині , яка ним послуговується: куди вона не повернеться, усюди їй щаститиме.
9 Хто загладжує кривду, той шукає дружби, а хто не бажає про них забути, той віддаляє друзів і рідних.
10 Погроза розбиває серце розумного, а нерозумний і бичування не відчуває.
11 Кожний лиходій тільки провокує суперечки, та Господь пошле йому немилосердного ангела.
12 Турботи звалюються на розумного чоловіка, а нерозумні самі виношують зло.
13 Коли хто віддає злом за добро, то від його дому зло не відійде.
14 Справедлива влада наділяє силою слова, а заколоти і сварки передують злидням.
15 Хто праведного визнає неправедним, а неправедного праведним, — такий є нечистим і огидним перед Богом.
16 Навіщо нерозумному володіти багатством? Адже безсердечний не спроможний придбати мудрість?
16a Хто робить свій дім високим, шукає знищення, а той, хто викручується, щоб не навчатися, попаде в біду.
17 На всякий час нехай буде в тебе приятель, а брати нехай будуть готові для допомоги в скруті, бо для цього вони й народжуються.
18 Нерозумна людина плеще собі й радіє собою, — як і та, яка дає в заставу власного друга.
19 Хто любить гріх, радіє, коли сваряться.
20 Безсердечний не сходиться з добрими; той, у кого мінливий язик, потрапить у біду.
21 Серце нерозумне — біль для його власника. Не має радості батько від невихованого сина, а розумний син приносить радість своїй матері.
22 Веселе серце робить здоровим, а в сумної людини сохнуть кості.
23 Шляхи того, хто неправедно напихає свої пазухи хабарами, не будуть успішними, бо безбожний звертає з доріг праведності.
24 Обличчя мудрої людини — розумне; очі ж нерозумного — аж на краю землі.
25 Нерозумний син викликає обурення в батька, він — біль для тієї, яка його народила.
26 Недобре карати справедливу людину, як і недобре затівати змову проти праведних володарів.
27 Хто є обережним, коли говорить гостре слово, — той мудрий, і довготерпелива людина — розумна.
28 Обділеному розумом, який шукає мудрості, — це йому зарахується за мудрість, а коли хто мовчить, то це є ознакою розуму.