1 Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою, —
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обманливий!
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступися від думки своєї про це , —
5 свої очі ти звернеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба…
6 Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,
7 бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: “Їж та пий!”, але серце його не з тобою, —
8 той кавалок, якого ти з’їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.
10 Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,
11 бо їхній Визволитель міцний, — Він за справу їхню буде судитись з тобою!
12 Своє серце зверни до навчання, а уші свої — до розумних речей.
13 Не стримуй напучування юнака, — коли різкою виб’єш його, не помре:
14 ти різкою виб’єш його, — і душу його від шеолу врятуєш.
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.
17 Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,
18 бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.
19 Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною .
20 Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м’ясо собі пожирають,
21 бо п’яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.
22 Слухай батька свого, — він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.
24 Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.
25 Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.
27 Бо блудниця — то яма глибока, а криниця тісна — чужа жінка.
28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.
29 В кого “ой”, в кого “ай”, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні? —
30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.
31 Не дивись на вино, як воно рум’яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється, —
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка, —
33 пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі…
34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, і як той, хто лежить на щогловім верху.
35 І скажеш : “Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж…”
1 Якщо сядеш за стіл вечеряти з можновладцями, добре вникни в те, що поставлено перед тобою,
2 і простягай свою руку, розуміючи, що це і тобі потрібно буде приготувати.
3 Якщо ж ти — ненаситний, не жадай його страв, бо в них — омана життя.
4 Якщо ти бідний, то з багатієм себе не порівнюй, — від своїх задумів відмовся.
5 Звернеш на нього своє око — та він зник, бо в нього приготовлені крила, наче орлині, і він повертається в дім свого господаря.
6 Не їж із заздрісною людиною, — його страв не бажай.
7 Наче хтось ковтає волосину — таким чином він їсть і п’є.
8 Не запрошуй його до себе, не їж з ним свого хліба, бо він його виблює і зганьбить твої щирі слова.
9 Нічого не донось до вух нерозумного, щоб він часом не насміявся з твоїх розумних слів.
10 Не пересувай віковічні межі й на власність сиріт не заходь!
11 Адже Господь — їхній могутній викупитель, — Він розсудить справу, яку вони мають з тобою.
12 Зверни своє серце до повчання, а свої вуха налаштуй на слова знання.
13 Не відмовляйся повчати дитину, адже коли і покараєш її різкою, — не помре.
14 Ти покараєш її різкою, але визволиш її душу від смерті.
15 Сину, якщо твоє серце стане мудрим, то ти принесеш радість і моєму серцю;
16 і твої уста промовлятимуть слова до моїх уст, якщо будуть правдиві.
17 Хай твоє серце не заздрить грішникам, але весь день перебувай у Господньому страху.
18 І якщо дотримуватимешся цього, то будуть у тебе нащадки, і надія твоя не пропаде.
19 Сину, слухай, будь мудрим, прямо скеруй думки свого серця.
20 Не будь п’яницею, не затримуйся на зустрічах і закупівлі м’яса.
21 Адже кожний п’яниця і розпусник потрапить у злидні, і будуть одягатися в подерте та в лахміття всі ті, хто любить поспати.
22 Сину, слухай батька, який породив тебе, і не зневажай матері своєї, через те, що вона зістарілася.
24 Праведний батько добре виховує, і за мудрого сина радіє його душа.
25 Хай радіють тобою батько і мати, — нехай веселиться та, яка народила тебе.
26 Сину, дай мені твоє серце, — хай твої очі пильнують мої дороги.
27 Адже чужий дім — немов дірявий посуд, а чужа криниця — вузька.
28 Такий швидко загине, — кожний беззаконник буде знищений.
29 У кого горе? У кого безлад? У кого спір? Де неприємності та перемови? У кого рани без підстави? У кого мутні очі?
30 Хіба не в тих, хто засиджується за вином? Чи не в тих, які вивідують, де бувають випивки?
31 Не впивайтеся вином, але спілкуйтеся з праведними людьми, розмовляйте з ними на прогулянках. Бо коли на пляшки та келихи спрямовуватимеш свої очі, то пізніше ходитимеш більш нагим, ніж булава.
32 Врешті-решт такий простягнеться, як укушений гадюкою, — наче отрута рогатого змія розходиться по ньому.
33 Як тільки твої очі побачать чужу жінку, твої уста заговорять лукаво.
34 І лежатимеш ти, немов посеред моря, наче стерновий серед розбурханих хвиль.
35 І скажеш: Мене б’ють, а я не відчуваю болю; з мене глузують, а я не знаю. Коли ж настане ранок, щоб іти та шукати тих, до кого можна приєднатися?