1 Дякуйте Господу, кличте Ім’я Його, серед народів звіщайте про чини Його!
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
3 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
4 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
5 Пам’ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,
6 ви , насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
7 Він — Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
8 Він пам’ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою — для Ісака.
10 Він поставив її за Закона для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 говорячи: “Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!”
12 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,
13 і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.
14 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
15 “Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!”
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йосип проданий був.
18 Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,
19 аж до часу виповнення слова Його, — слово Господнє його було виявило.
20 Цар послав — і його розв’язав, володар народів — і його був звільнив.
21 Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,
22 щоб в’язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.
23 І Ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.
24 А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.
25 Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його, —
27 вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.
28 Він темноту наслав — і потемніло, і вони не противились слову Його.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.
30 Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.
31 Він сказав — і прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.
32 Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь — на їхню землю.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.
34 Він сказав — і найшла сарана та гусінь без ліку, —
35 усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з’їла.
36 І Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.
37 І Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на освітлення ночі.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.
41 Відчинив був Він скелю — й линула вода, потекли були ріки в пустинях,
42 бо Він пам’ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 І Він з радістю вивів народ Свій, зі співом — вибранців Своїх,
44 І їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,
45 щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!
1 Алилуя. Прославляйте Господа, кличте Його Ім’я, сповістіть між народами про Його діла.
2 Співайте Йому, виспівуйте Йому, розповідайте про всі Його дивовижні діла.
3 Хваліться Його святим Ім’ям; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа.
4 Шукайте Господа і наберіться сили, постійно шукайте Його обличчя.
5 Пам’ятайте про Його дивовижні діла, які Він учинив, Його чудеса і вироки Його вуст.
6 Нащадки Авраама — Його раби, сини Якова — Його обранці!
7 Він — Господь, наш Бог, на всій землі Його присуди.
8 Він навіки заховав у пам’яті Свій завіт, слово, яке заповів для тисячі родів:
9 те, що заповів Авраамові, і Свою клятву Ісаакові.
10 І поставив його для Якова як закон, — як вічний завіт для Ізраїля,
11 кажучи: Тобі дам Ханаанську землю, як мірило вашої спадщини,
12 коли їх було невелике число, — нечисленними були вони в ній і чужинцями.
13 Вони проходили від народу до народу, від царства до іншого народу.
14 Він же не дозволив жодній людині їх скривдити і докоряв за них царям.
15 Не чіпайте Моїх помазанців і не робіть зла Моїм пророкам!
16 Він навів голод на землю, знищив усі їхні запаси хліба.
17 А перед ними послав людину: Йосиф був проданий у рабство.
18 Кайданами скували його ноги, залізо оповило його душу,
19 доки не збулося Його слово, доки не запалав він Господнім словом.
20 Цар послав визволити його, — володар народів звільнив його.
21 Він настановив його господарем над своїм домом і управителем над усім своїм маєтком,
22 щоб наглядав за його правителями за власним бажанням, щоб навчав його вельмож мудрості.
23 Тож прибув Ізраїль у Єгипет, — Яків переселився в землю Хама.
24 І Він дуже розмножив Свій народ і зробив його сильнішим за його ворогів.
25 А серце тих Він перемінив, щоби зненавиділи Його народ, щоби поводилися підступно з Його рабами.
26 Він послав Мойсея, Свого раба, і Аарона, якого вибрав,
27 і зробив між ними Свої великі ознаки й чудеса в землі Хама.
28 Наслав темряву — і стемніло, та не зважили на Його слова.
29 Він перетворив їхні води в кров і вигубив їхню рибу.
30 Їхня земля закишіла жабами — навіть у покоях їхніх царів.
31 Він сказав — і налетіли псячі мухи, і мошкара з’явилася в усіх їхніх землях.
32 Він, наче дощ, наслав на них град, нищівний вогонь на їхню землю,
33 побив їхні виноградники і їхні смоківниці, знищив усі дерева в їхньому краї.
34 Він сказав — і найшла сарана, сарана без числа;
35 вона поз’їдала всю зелень у їхній землі, пожерла врожай їхнього краю.
36 Він повбивав усіх первістків у їхній країні, початки всякої їхньої праці.
37 А їх вивів із золотом та сріблом, і серед їхніх племен не було хворих.
38 Єгипет був радий їхньому відходові, тому що страх перед ними охопив їх.
39 Він простягнув хмару як покриття для них, і вогонь, щоби світив їм уночі.
40 Вони попросили — і прилетіли перепелиці; Він наситив їх небесним хлібом.
41 Він розколов скелю — і потекли води, ринули потоки на безводні землі.
42 Адже Він згадав Своє святе слово до Авраама, Свого раба.
43 І вивів Свій народ в радості, Своїх обранців — із веселощами.
44 І дав їм землі народів, і вони успадкували плоди праці народів,
45 аби лише дотримувалися Його заповідей і досліджували Його закон.