1 Пісня прочан.
Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немовби у сні…
2 Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш — співання! Казали тоді між народами: “Велике вчинив Господь з ними!”
3 Велике вчинив Господь з нами, — були радісні ми!
4 Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!
5 Хто сіє з слізьми, зі співом той жне:
6 все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів , — та вернеться з співом, хто носить снопи свої!
1 Пісня при підході до храму . Коли Господь повернув полонених Сіону, ми були наче втішені:
2 тоді наші уста були сповнені радості, а наш язик — веселості. Тож будуть говорити між народами: Велике вчинив Господь з ними!
3 Господь учинив для нас велике, — і ми раділи!
4 Поверни, Господи, наших полонених, як потоки на півдні.
5 Ті, хто сіє в сльозах, з радістю жатимуть.
6 Виходячи, вони йшли та плакали, несучи своє насіння. А повертаючись, вони прийдуть з радістю, несучи свої снопи.