1 Пісня прочан.
Багато гнобили мене від юнацтва мого, — нехай но Ізраїль повість!
2 Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!
3 Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,
4 та Господь справедливий, — Він шнури безбожних порвав!
5 Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!
6 Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,
7 що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в’язальник,
8 і не скаже прохожий до них : “Благословення Господнє на вас, благословляємо вас Ім’ям Господа!”
1 Пісня при підході до храму . Ще з моєї молодості часто воювали зі мною — нехай оповість Ізраїль;
2 часто воювали зі мною — ще з моєї молодості, але не здолали мене.
3 На моїй спині кували грішники, примножували своє беззаконня.
4 Та праведний Господь потрощив шиї грішників.
5 Хай осоромляться і втечуть усі ті, які ненавидять Сіон.
6 Хай стануть, наче трава на дахах, що засихає ще до того, як її вижнуть,
7 котрою жнець не наповнить своєї руки, а в’язальник — свій поділ.
8 І не скажуть перехожі: Благословення Господнє на вас! Ми вас поблагословили Господнім Іменем!