1 Над річками Вавилонськими, — там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!
2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи,
3 співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів — наші мучителі: “Заспівайте но нам із Сіонських пісень!”
4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?
5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, — хай забуде за мене правиця моя!
6 Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам’ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!..
7 Пам’ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: “Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!”…
8 Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути , — блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!
9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!..
1 Псалом Давида. Біля рік Вавилонських ми сиділи і плакали там, коли згадували Сіон.
2 Посеред нього на вербах ми повісили наші гусла.
3 Оскільки ті, які взяли нас у полон, попросили нас там слів із пісень, — ті, котрі нас забрали — пісню: Заспівайте нам сіонських пісень!
4 Та як нам співати Господню пісню на чужій землі?
5 Якщо забуду тебе, о Єрусалиме, то нехай піде в забуття моя правиця.
6 Нехай прилипне мій язик до мого піднебіння, якщо не пам’ятатиму тебе, якщо не вважатиму Єрусалим джерелом моєї радості.
7 Господи, у день Єрусалима згадай синів Едома, як вони вигукували: Знищуйте, знищуйте його аж до основ!
8 Нещасна вавилонська дочко! Блаженний той, хто відплатить тобі за те, що ти нам заподіяла!
9 Блаженний той, хто візьме й розіб’є об скелю твоїх немовлят!