1 Золота пісня Давидова.
Хорони мене, Боже, — я бо до Тебе вдаюся!
2 Я сказав Господеві: “Ти Бог мій, — добро моє тільки в Тобі!”
3 До святих, які на землі, що шляхетні вони, — до них все жадання моє!
4 Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, — я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!
5 Господь — то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!
6 Частки припали для мене в хороших місцях , і гарна для мене спадщина моя!
7 Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки .
8 Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, — і я не буду захитаний!
9 Через те моє серце радіє та дух веселиться, — і тіло моє спочиває безпечно!
10 Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!
11 Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!
1 Напис Давида на таблиці. Збережи мене, Господи, бо я на Тебе покладаю надію.
2 Я сказав Господу: Ти — мій Господь, і мого добра Ти не потребуєш.
3 Святим, які в Його землі, — в них Він дивовижним чином виконав усі свої прагнення.
4 Їхні немочі намножилися; після цього вони поспішили. Та я нізащо не скликатиму їхніх кривавих зборищ і своїми устами не згадаю їхніх імен.
5 Господь — частка мого спадку і моєї долі; Ти — Той, Хто відновить мою спадщину.
6 Наділи випали мені в найкращих місцях , тож спадок мій — найкращий.
7 Благословлятиму Господа, Який дарував мені здатність розуміти. До того аж до ночі мені давало настанови моє нутро.
8 Я завжди бачив Господа переді мною, адже Він — праворуч, поряд зі мною, щоб я не похитнувся.
9 Через це зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє буде охоплене надією,
10 бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму святому побачити тління.
11 Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї, у Твоїй правиці — радість навіки.