Пророцтво про муки Ісуса і Його славу
1 Для дириґента хору. На спів: “Ланя зорі досвітньої”. Псалом Давидів.
2 Боже мій, Боже мій, — нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!..
3 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озвешся, і кличу вночі, — і спокою немає мені!
4 Та Ти — Святий, пробуваєш на хвалах Ізраїлевих!
5 На Тебе надіялись наші батьки, надіялися — і Ти визволив їх.
6 До Тебе взивали вони — і спасені були, на Тебе надіялися — і не посоромились.
7 А я — черв’як, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
8 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
9 “Покладався на Господа він, — хай же рятує його, нехай Той його визволить, — він бо Його уподобав!”
10 Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
11 На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
12 Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
13 Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
14 на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
15 Я розлитий, немов та вода , і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
16 Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
17 Бо пси оточили мене… обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої…
18 Я висох , рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
19 Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають…
20 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
21 Від меча збережи мою душу , одиначку мою з руки пса!
22 Спаси мене від пащі лев’ячої, а вбогу мою — від рогів буйволів.
23 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
24 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
25 бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
26 Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, — принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
27 будуть їсти покірні — і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
28 Усі кінці землі спам’ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
29 бо царство Господнє, — і Він Пан над народами!
30 Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
31 Буде потомство служити Йому, — й залічене буде навіки у Господа.
32 Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!
1 На закінчення. Про ранкове заступництво. Псалом Давида.
2 Боже, Боже мій! Вислухай мене. Чому Ти мене покинув? Слова моїх переступів далекі від мого спасіння.
3 Боже мій, я волатиму вдень, — Ти не почуєш, вночі — і це для мене не буде безумністю.
4 Ти ж, хвало Ізраїля, живеш у святому.
5 На Тебе надіялися наші батьки; вони покладали надію, — і Ти їх спас.
6 Бо до Тебе кликали — і спаслися; на Тебе надіялися — і не були засоромлені.
7 Я ж не людина, а черв’як, — посміховисько в людей і погорда для народу.
8 Усі ті, які мене бачили, насміхалися з мене, шепотіли губами і похитували головами:
9 він покладав надію на Господа, то нехай його спасе; нехай його визволить, коли він Йому любий!
10 Але ж Ти — Той, Хто вивів мене з лона, Ти — надія моя від грудей моєї матері.
11 Тобі я був відданий від лона, — від лона моєї матері Ти — мій Бог!
12 Не відходь від мене, бо скорбота близько, а помічника немає.
13 Багато бичків обступило мене, вигодувані бики оточили мене.
14 Вони розкрили на мене свою пащу, наче лев, що хапає і ричить.
15 Я розлився, як вода, і всі мої кості розсипалися; наче віск зробилося моє серце, що тане в моєму нутрі.
16 Моя сила висохла, як глиняний черепок, а мій язик прилип до мого піднебіння, і в порох смертний Ти звів мене.
17 Мене обступило багато псів, зборище злочинців оточило мене, вони пробили мої руки й ноги.
18 [Вони порахували] всі мої кості, і вони придивлялися та спостерігали за мною.
19 Розділили мій одяг між собою і за мій плащ кидали жереб.
20 Ти ж, Господи, не віддаляй допомоги [Своєї від мене], будь готовий заступитися за мене.
21 Спаси мою душу від меча і мою єдинородну — від собачої лапи.
22 Спаси мене з пащі лева і мою смиренність — від рогів однорогів.
23 Сповіщу Твоє Ім’я моїм братам, серед церкви оспівуватиму Тебе.
24 Ви, що боїтеся Господа, хваліть Його! Усі нащадки Якова, прославте Його! Хай бояться Його всі нащадки Ізраїля!
25 Адже Він не погордував і не знехтував молитвою бідного, і не відвернув Свого обличчя від мене, а коли я закликав до Нього, то Він вислухав мене.
26 Тобі моя хвала на великому зібранні; я засилатиму свої молитви перед тими, хто Його боїться.
27 Будуть їсти убогі й наситяться; будуть хвалити Господа ті, хто Його шукає. Їхні серця житимуть навіки-віків.
28 Усі кінці землі згадають і повернуться до Господа; усі сімейства народів поклоняться перед Тобою.
29 Адже царство — воно Господнє, і Він панує над народами.
30 Наситилися і поклонилися всі багачі землі; перед Ним припадуть усі, які сходять у землю. А моя душа живе для Нього.
31 І мої нащадки будуть служити Йому. Про майбутнє покоління сповіститься Господу,
32 вони звіщатимуть про Його праведність народові, що має народитися, — бо так встановив Господь.