1 Давидів.
До Тебе я кличу, о Господи, скеле моя, — не будь же безмовним до мене, — бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу…
2 Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!
3 Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, — але зло в їхнім серці!
4 Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,
5 бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, — нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
6 Благословенний Господь, — бо Він почув голос благання мого!
7 Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, — й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!
8 Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!
9 Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і паси їх, і піднось їх навіки!
1 Псалом Давида. До Тебе, Господи, я покликав: мій Боже, не будь безмовним до мене, щоб Ти не мовчав до мене, і я не уподібнився до тих, які сходять у могилу.
2 Почуй голос мого благання, коли я молюся до Тебе, коли я підношу свої руки до Твого святого храму.
3 Не зачисли моєї душі до громади грішників і не вигуби мене з тими, які чинять несправедливість, з тими, котрі мирно говорять зі своїми ближніми, а в їхніх серцях — зло.
4 Віддай їм згідно з їхніми ділами, за їхніми злочинними діями. Відплати їм згідно з ділами їхніх рук. Дай їм їхню відплату.
5 Адже вони не збагнули Господніх дій та діл Його рук. Ти їх знищиш і більше їх не відновиш.
6 Благословенний Господь, бо Він почув голос мого благання.
7 Господь — мій помічник і мій оборонець. На Нього моє серце поклало надію, і Він мені допоміг, — моє тіло віджило. Тож я добровільно прославлятиму Його.
8 Господь — сила народу Свого, рятівник, оборонець Свого помазанця.
9 Спаси Свій народ, поблагослови Свій спадок: паси їх і возвелич їх навіки!