1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.
3 Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,
4 і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, — нехай бачать багато хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію на Господа!
5 Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!
6 Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої — тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.
7 Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
8 Тоді я сказав: “Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної”.
9 Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій — у мене в серці.
10 Я проповідував правду в великому зборі, — ото, своїх уст не ув’язнюю я, Господи, знаєш Ти, —
11 справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.
12 Тому , Господи, не ув’язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,
13 бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, — вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене…
14 Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені, —
15 нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!
16 Бодай скам’яніли від сорому ті, хто говорить до мене: “Ага! Ага!”
17 Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: “Хай буде великий Господь!”
18 А я вбогий та бідний, — за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець — то Ти, Боже мій, — не спізняйся!
1 На закінчення. Псалом Давида. 2 З великим нетерпінням очікував я Господа, і Він вислухав мене та почув моє благання,
3 витягнув мене з ями страждань, з багнистої трясовини, поставив мої ноги на камені та скерував мої кроки,
4 нову пісню він вклав у мої уста — пісню хвали нашому Богу. Багато хто побачить, і їх охопить страх, і будуть надіятися на Господа.
5 Блаженний чоловік, для якого Господнє Ім’я є його надією, який не зважає на марноту і обманливе безглуздя.
6 Господи, Боже мій! Ти вчинив багато Своїх чудес, у Твоїх задумах нема такого, хто подібний до Тебе. Я сповіщав і сповіщав про них : вони намножилися — їх безліч.
7 Жертви і приношення Ти не схотів, але Ти приготовив мені [тіло]. Всепалення і жертви за гріх Ти не забажав.
8 Тоді я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про мене:
9 Боже мій, я забажав виконати Твою волю і Твій закон у глибині мого серця.
10 Я благовістив правду на великому зібранні, адже своїм устам не забороню. Господи, Тобі відомо, —
11 Твою правду я не заховав у своєму серці: я проголошував Твою правду і Твоє спасіння, я не приховав Твого милосердя і Твоєї правди від великого зібрання.
12 Ти ж, Господи, не забери від мене Своїх щедрот. Твоє милосердя і Твоя правда постійно мені допомагали.
13 Бо мене оточило зло без кінця і краю, оволоділо мною моє беззаконня, і я не був здатний бачити. Його стало більше, як волосин на моїй голові, тож моє серце покинуло мене.
14 Господи, зволь мене визволити. Господи, зглянься, щоб мені допомогти.
15 Хай покриються ганьбою й будуть засоромлені разом ті, які зазіхають на мою душу, щоб її забрати; хай відступлять назад і будуть засоромлені ті, котрі бажають мені зла.
16 Нехай враз самі зазнають ганьби ті, які кажуть мені: Добре, добре!
17 Хай звеселяться й відчують радість у Тобі всі ті, які шукають Тебе, Господи, і ті, котрі люблять Твоє спасіння, нехай кажуть завжди: Будь прославлений, Господи!
18 Я ж — бідний і вбогий, та Господь за мене подбає. Ти — мій помічник і мій оборонець. Боже мій, не забарися.