1 Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом.
2 Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,
3 і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий, —
4 мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого — розумність,
5 нахилю своє ухо до приказки, розв’яжу свою загадку лірою!
6 Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,
7 які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?
8 Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові, —
9 бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
10 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!
11 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє…
12 Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання — з роду до роду, іменами своїми звуть землі,
13 та не зостається в пошані людина, — подібна худобі, що гине!
14 Така їхня дорога — глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села .
15 Вони зійдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них…
16 Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села .
17 Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її, —
18 бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!
19 Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
20 вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
21 Людина в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
1 На закінчення. Псалом для синів Корея.
2 Послухайте це, усі народи, почуйте всі, які живете у Всесвіті:
3 сини землі, сини людські, — як багаті, так і бідні.
4 Мої уста промовлятимуть премудрість, і роздуми мого серця — розуміння.
5 Своє вухо я зверну на притчі, і мою загадку відкрию на гуслах:
6 Чому маю боятися в лиху годину? Беззаконня моєї п’яти оточить мене.
7 Ви, що надієтеся на свою силу і хвалитеся численністю свого багатства, знайте :
8 брат не визволяє! Чи визволить людина? Він не дасть Богові викупу за себе,
9 не заплатить ціну викупу за свою душу.
10 Тож потрудився навіки, жити буде до кінця, бо не побачить знищення, хоча побачить мудрих, що помирають:
11 безумний і нерозумний разом гинуть; своє багатство вони залишать чужим.
12 Їхні могили — це їхні домівки навіки, це їхні житла з роду в рід. Лише свої землі вони назвали своїми іменами.
13 Тож людина, маючи гідність, не збагнула: вона прирівняна до нерозумних тварин, вона уподібнена до них.
14 Такий їхній шлях — спотикання для них, та потім будуть милуватися тим, що в них на вустах.
(Музична пауза).15 Наче овець, їх загнали до аду, смерть їх пасе. А на світанку праведні запанують над ними; їхня підтримка постаріє в аді: [вони були позбавлені своєї слави].
16 Проте Бог визволить мою душу з руки аду, коли прийме мене.
(Музична пауза).17 Не тривожся, коли людина стає багатою, коли зростає слава її дому.
18 Адже коли вона помре, не забере вона нічого, і слава її з нею не піде,
19 бо за її життя благословенною буде її душа, прославлятиме тебе, коли ти їй робитимеш добро.
20 Вона піде до роду своїх батьків і аж довіку не бачитиме світла.
21 Тож людина, маючи гідність, не збагнула: вона прирівняна до нерозумних тварин, вона уподібнена до них.