Глибоке взаємне кохання
1 “Я — саронська троянда, я долинна лілея!
2 Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!”
3 “Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, — його тіні жадала й сиділа я в ній , і його плід для мого піднебіння солодкий!
4 Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною — кохання!
5 Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, — бо я хвора з кохання!
6 Ліва рука його — під головою моєю, правиця ж його — пригортає мене!..
7 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, — щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!”…
8 “Голос мого коханого!.. Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує…
9 Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати…
10 Мій коханий озвався й промовив до мене: “Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
11 Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.
12 Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!
13 Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!”
14 “Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, — дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!”
15 “Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші — у цвіті!
16 Мій коханий — він мій, я ж його, він пасе між лілеями!
17 Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, — вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!”
1 Я — цвіт рівнини, лілея долин. 2 Як лілея посеред тернини, так моя подруга серед дочок.
3 Як яблуня між деревами лісу, так мій коханий серед синів. Я забажала його тіні і сіла, і його плід — солодкий у моєму горлі. 4 Приведіть мене до дому вина, виставте наді мною знак любові. 5 Скріпіть мене миром, обкладіть мене яблуками, бо я зранена любов’ю. 6 Його лівиця — під моєю головою, а його правиця мене обійматиме. 7 Я благала вас, дочки Єрусалима, силами і міццю поля, щоб ви не підняли і не розбудили любов, доки не забажає. 8 Голос мого коханого… Ось він приходить і скаче по горах, перескакуючи через пагорби. 9 Мій коханий подібний до сарни чи молодого оленя на горах Ветиля. Ось він став за нашим муром, дивлячись крізь вікна, виглядаючи крізь мереживо.
10 Мій коханий мені відповідає і каже: Встань, іди, моя подруго, моя красуне, моя голубко, 11 бо ось зима минула, дощ пройшов, пішов собі, 12 квіти з’явилися на землі, настав час обрізати дерева, у нашій землі чути голос горлиці, 13 смоківниця вродила свій плід, виноградники квітнуть, видали запах. Устань, іди, моя подруго, моя красуне, моя голубко, 14 і йди, ти, моя голубко, до кам’яного сховища поблизу стіни, покажи мені твій вигляд і дай мені почути твій голос, бо твій голос солодкий, і твій вигляд прекрасний.
15 Переловіть нам малих лисів, які нищать виноградники, а наші виноградники квітнуть. 16 Мій коханий — для мене, і я — для нього, він пасе між лілеями, 17 доки ще дихає день і пересуваються тіні. Повернися, мій коханий, ти уподібнися до сарни чи молодого оленя на вижолоблених горах.