Поривання до свого молодого
1 “По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя… Шукала його, — та його не знайшла…
2 Хай устану й нехай я пройдуся по місті, хай на вулицях та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моя! Шукала його, — та його не знайшла…
3 Спіткали мене сторожі, що по місті проходять… “Чи не бачили часом того, кого покохала душа моя?”
4 Небагато пройшла я від них, — та й знайшла я того, кого покохала душа моя: схопила його, — й не пустила його, аж поки його не ввела у дім неньки своєї, та в кімнату тієї, що в утробі носила мене!..
5 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!”…
6 “Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?”
Соломон і його лицарі
7 “Ось ложе його, Соломонове, — шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
8 Усі вони мають меча, усі вправні в бою, кожен має свого меча при своєму стегні проти страху нічного.
9 Ноші зробив собі цар Соломон із ливанських дерев:
10 стовпці їхні зробив він із срібла, а їхнє опертя — золоте, пурпурове сидіння, їхня середина вистелена коханням дочок єрусалимських!..
11 Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!”
1 Вночі на моєму ліжку я шукала того, кого полюбила моя душа, я його шукала, але не знайшла його. Я закликала до нього, а він мене не почув! 2 Устану ж і обійду кругом по місту — по майданах та по вулицях — і шукатиму того, кого покохала моя душа. Я шукала його, і не знайшла його. 3 Мене спіткали вартові, які обходили місто: Чи не бачили ви того, кого покохала моя душа? 4 Як тільки я трохи відійшла від них, аж ось я знайшла того, кого покохала моя душа. Я його схопила і не залишила його, аж доки не ввела його в дім своєї матері й до покою тієї, яка мене зачала.
5 Я благала вас, дочки Єрусалима, силами і міццю поля, щоб ви не підняли і не розбудили любов, доки не забажає. 6 Хто ця, яка виходить з пустелі як стовп диму, просякнута запахом смирни і ладану, усіма порошками того, хто виготовляє миро? 7 Ось ліжко Соломона, шістдесят сильних довкола нього із силачів Ізраїля, 8 усі мають меч, вишколені до війни, кожний на своєму стегні тримає свого меча від нічного страху.
9 Цар Соломон зробив собі носилки з дерев Лівану, 10 він зробив їхні опори срібними і їхню спинку — золотою, їхню сходинку — з багряниці, усередині них викладена долівка, любов дочок Єрусалима. 11 Вийдіть і погляньте на царя Соломона, на вінець, яким його увінчала його матір у день його шлюбу і в день радості його серця!