Молодий знову оспівує красу своєї молодої
1 “Куди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою”.
2 “Мій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.
3 Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між лілеями!”
4 “Ти прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца , ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!
5 Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси — немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Ґілеаду!
6 Твої зуби — немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!
7 Мов частина гранатного яблука — скроня твоя за серпанком твоїм!
8 Шістдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа, —
9 та єдина вона — ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці — то вихваляли її:
10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце — ясна, як полки з прапорами — грізна?”
11 “Зійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп’яночки при потоці, щоб побачити там , чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?
12 І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр…”
1 Куди пішов твій коханий, красуне між жінками? Куди звернув погляд твій коханий? Тож ми з тобою його пошукаємо!
2 Мій коханий пішов у свій сад до посудин аромату, щоб пасти в садах і збирати лілеї. 3 Я — для мого коханого, і мій коханий — для мене, він пасе серед лілей.
4 Ти — красива, моя подруго, як бажання, прекрасна, як Єрусалим, грізна, як вишикувані полки . 5 Відведи свої очі від мене, бо вони мене полонили. Твоє волосся, як стада кіз, які з’явилися з Ґалааду. 6 Твої зуби, як стада острижених овець , які вийшли з купелі, усі з двійнятами, і бездітної між ними немає. 7 Твої губи, наче червоний шнурочок, і твоя мова прекрасна. Твоя щічка без твого накриття, як кільце розрізаного граната.
8 Є шістдесят цариць і вісімдесят наложниць, і молодиць, яким немає числа. 9 Є одна моя голубка, моя досконала, є одна у своєї матері, вона вибрана в тої, яка її народила. Дочки її побачили і назвуть її блаженною, цариці та наложниці її вихвалятимуть. 10 Хто вона, котра нахилилася, наче ранок, красива, як місяць, вибрана, як сонце, грізна, як вишикувані полки ?
11 Я зійшла в горіховий сад, щоб подивитися на плоди потоку, аби побачити, чи розквітнув виноградник, чи зацвіли гранатові дерева. Там тобі дам мої груди. 12 Моя душа не взнала. Посадили мене на колісниці Амінадава.