Невідповідний піст
1 І сталося, у четвертому році царя Дарія було Господнє слово до Захарія четвертого дня дев’ятого місяця, кіслева.
2 І послав Бет‑Ел Сар’ецера й Реґем‑Мелеха та людей його, щоб Господа вблагати,
3 щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: “Чи я маю плакати п’ятого місяця та постити, як я робив це багато років?”
4 І було слово Господа Саваота таке:
5 “Говори до всього народу землі й до священиків, кажучи: Якщо ви постили та лементували п’ятого й сьомого місяця , і то сімдесят років чи то ви постили для Мене?
6 А коли ви їсте та коли ви п’єте, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п’єте?
7 Чи ж це не ті слова, які Господь виголошував через давніх пророків, коли Єрусалим був населений та спокійний, і його міста навколо нього, і південь, і рівнина були населені?”
Господь розпорошить Ізраїля за провини його
8 І було до Захарія слово Господнє таке:
9 “Так говорить Господь Саваот, промовляючи: “Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість.
10 А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!”
11 Та вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене , а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,
12 і серце своє зробили кременем, щоб не слухати Закону, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.
13 “І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.
14 І розвіяв Я їх по всіх народах, які не знали їх, а Край був спустошений по них, так що не було такого, хто б переходив чи вертався, і вони зробили улюблений Край спустошенням”.
1 І сталося, що в четвертому році царя Дарія було Господнє слово до Захарії, четвертого дня дев’ятого місяця, який є хаселев. 2 І до Ветилю послав Сарасар і цар Арвесеер та його мужі, щоб надолужити Господу, 3 кажучи до священиків, що в домі Господа Вседержителя, і до пророків, промовляючи: Хіба сюди в п’ятому місяці ввійшло освячення, як я і чинив уже досить років? 4 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 5 Скажи всьому народові землі та священикам, мовлячи: Коли постили, чи били себе в груди на п’ятий день, чи на сьомий, і ось сімдесят років, то хіба ви справді постили для Мене? 6 І якщо їсте та якщо п’єте, хіба не ви їсте і ви п’єте? 7 Чи не ці є слова, які сказав Господь рукою попередніх пророків, коли Єрусалим був заселений і мав у достатку, і його міста довкола, гірські околиці та долини були заселені?
8 І було Господнє слово до Захарії, що промовляло: 9 Так говорить Господь Вседержитель, кажучи: Судіть праведний суд і чиніть милосердя та милість кожний своєму братові, 10 не чиніть насилля над вдовою, сиротою, чужинцем та бідним, і хай кожний не пам’ятає зло свого брата у своїх серцях.
11 Та вони не послухалися, аби сприйняти, і дали спини, бувши нерозумними, і зробили свої вуха тяжкими, щоб не почути, 12 і зробили їхнє серце неслухняним, щоб не вислухати мій закон і слова, які послав Господь Вседержитель Своїм духом рукою попередніх пророків. І був великий гнів від Господа Вседержителя. 13 І буде так, як Він сказав, і вони не послухали, таким чином кричатимуть. Та Я не вислухаю, — говорить Господь Вседержитель! 14 І розкидаю їх поміж усі народи, яких вони не знали, і за ними земля запустіє без того, хто проходить чи повертається. І вони поставили вибрану землю на знищення.