Біля Давида збираються незадоволені
1 Вирушивши звідти Давид утік до Адулламської печери . Довідались про це його брати і вся родина його батька, прийшли туди до нього.
2 Тут навколо нього почали гуртуватись усі люди, що перебували в злиднях, а також усі боржники та незадоволені Саулом , і він став їхнім ватажком. Таким чином всього зібралось близько чотирьохсот чоловік.
3 Звідти Давид вирушив до моавської Міцпи, й попросив моавського царя: Дозволь моєму батькові та моїй матері замешкати у вас, доки я не дізнаюсь, що Бог учинить зі мною.
4 Отже, він запровадив їх до моавського царя, і вони там мешкали протягом усього часу, доки Давид переховувався у своїх твердинях (схованках ).
5 Але пророк Ґад сказав Давидові: Досить тобі ховатись від людей у твердинях! Збирайся і йди в Юдин край. Отже, Давид послухався , вирушив і прибув до лісу Херет.
6 Тим часом Саул довідався, що об’явився Давид разом з людьми, які були при ньому. Тоді Саул перебував у Гіві, – сидів під тамариском на пагорбі, зі списом у своїй руці, а всі його слуги стояли навколо нього.
Саул убиває новських священиків
7 Звертаючись до своїх слуг, які стояли перед ним, Саулсказав : Послухайте, веніямінці: Невже син Єссея наділить вас полями та виноградниками, поставить тисяцькими й сотниками?
8 Адже чомусь ви всі змовилися проти мене, і ніхто з вас мені не повідомив про те, що мій син уклав Заповіт зі сином Єссея; ніхто з вас не співчуває мені, аби мені відкрити, що мій син підбурив проти мене мого слугу, який влаштовує на мене засідку, як це тепер виявилось...
9 У той час Доік, едомець, який стояв серед Саулових слуг, сказав: Я бачив, як син Єссея приходив до Нови, до Ахімелеха, сина Ахітува.
10 Той запитував про нього в ГОСПОДА, дав йому харчі, і навіть віддав йому меч филистимця Голіафа.
11 Тож цар послав, аби покликали священика Ахімелеха, сина Ахітува, та всю родину його батька, всіх священиків, що в Нові. Отже, всі вони прибули до царя.
12 Тоді цар Саул сказав: Послухай, сину Ахітува! А той відповів: Я слухаю, мій володарю!
13 І Саул запитав його: Для чого ви, разом зі сином Єссея, змовились проти мене? Адже ти його забезпечив хлібом і мечем, питав щодо нього в Бога, так що він повстав проти мене, влаштував на мене засідку, як це тепер виявилось?
14 Відповідаючи цареві, Ахімелех сказав: Хто серед усіх твоїх слуг є таким вірним, як Давид? Адже він зять царя, начальник охорони й виконавець твоїх наказів, і шанований у твоїй родині?!
15 Для чого би я зараз почав питати про нього в Бога? У жодному разі! Тож нехай цар ні в чому не звинувачує свого слугу, тим більше всю родину мого батька, тому що твій слуга про цю справу нічого, навіть найменшого, не знав!
16 Цар однак оголосив вирок: Ти, Ахімелеху, неодмінно повинен померти, як і вся родина твого батька!
17 Після цього цар наказав вартовим, які стояли біля нього: Йдіть і стратьте ГОСПОДНІХ священиків, адже й вони підтримують Давида, оскільки вони знали, що він утікає, і не повідомили мене! Проте ці слуги царя не посміли підняти своїх рук, аби стратити ГОСПОДНІХ священиків.
18 Тоді цар наказав Доіку: Йди ти і скарай священиків! Едомець Доік повернувся, напав на священиків і стратив того дня – вісімдесят п’ять мужів, котрі носили лляний ефод.
19 Крім того, він пішов у місто священиків, Нов, і все знищив мечем: чоловіків і жінок, дітей і немовлят, волів, ослів, і овець – вигубив усе…
20 Врятувався лише один син Ахімелеха, внук Ахітува, на ім’я Авіятар, який утік до Давида.
21 Авіятар розповів Давидові, що Саул стратив ГОСПОДНІХ священиків.
22 Тоді Давид сказав Авіятарові: Я знав ще того дня, побачивши там едомця Доіка, що він обов’язково донесе про все Саулові. Це я винуватий у загибелі всіх з родини твого батька.
23 Тож залишайся зі мною, і не бійся, адже хто посягає на моє життя, той посягатиме й на твоє, так що ти в мене під охороною.
1 И вышел Давид оттуда и убежал в пещеру Одолламскую, и услышали братья его и весь дом отца его и пришли к нему туда. 2 И собрались к нему все притесненные и все должники и все огорченные душею, и сделался он начальником над ними; и было с ним около четырехсот человек. 3 Оттуда пошел Давид в Массифу Моавитскую и сказал царю Моавитскому: пусть отец мой и мать моя побудут у вас, доколе я не узнаю, что сделает со мною Бог. 4 И привел их к царю Моавитскому, и жили они у него все время, доколе Давид был в оном убежище. 5 Но пророк Гад сказал Давиду: не оставайся в этом убежище, но ступай, иди в землю Иудину. И пошел Давид и пришел в лес Херет. 6 И услышал Саул, что Давид появился и люди, бывшие с ним. Саул сидел тогда в Гиве под дубом на горе, с копьем в руке, и все слуги его окружали его. 7 И сказал Саул слугам своим, окружавшим его: послушайте, сыны Вениаминовы, неужели всем вам даст сын Иессея поля и виноградники и всех вас поставит тысяченачальниками и сотниками, 8 что вы все сговорились против меня, и никто не открыл мне, когда сын мой вступил в дружбу с сыном Иессея, и никто из вас не пожалел о мне и не открыл мне, что сын мой возбудил против меня раба моего строить мне ковы, как это ныне видно? 9 И отвечал Доик Идумеянин, стоявший со слугами Сауловыми, и сказал: я видел, как сын Иессея приходил в Номву к Ахимелеху, сыну Ахитува, 10 и тот вопросил о нем Господа, и дал ему продовольствие, и меч Голиафа Филистимлянина отдал ему. 11 И послал царь призвать Ахимелеха, сына Ахитувова, священника, и весь дом отца его, священников, что в Номве; и пришли они все к царю. 12 И сказал Саул: послушай, сын Ахитува. И тот отвечал: вот я, господин мой. 13 И сказал ему Саул: для чего вы сговорились против меня, ты и сын Иессея, что ты дал ему хлебы и меч и вопросил о нем Бога, чтоб он восстал против меня и строил мне ковы, как это ныне видно? 14 И отвечал Ахимелех царю и сказал: кто из всех рабов твоих верен как Давид? он и зять царя, и исполнитель повелений твоих, и почтен в доме твоем. 15 Теперь ли я стал вопрошать для него Бога? Нет, не обвиняй в этом, царь, раба твоего и весь дом отца моего, ибо во всем этом деле не знает раб твой ни малого, ни великого. 16 И сказал царь: ты должен умереть, Ахимелех, ты и весь дом отца твоего. 17 И сказал царь телохранителям, стоявшим при нем: ступайте, умертвите священников Господних, ибо и их рука с Давидом, и они знали, что он убежал, и не открыли мне. Но слуги царя не хотели поднять рук своих на убиение священников Господних. 18 И сказал царь Доику: ступай ты и умертви священников. И пошел Доик Идумеянин, и напал на священников, и умертвил в тот день восемьдесят пять мужей, носивших льняной ефод; 19 и Номву, город священников, поразил мечом; и мужчин и женщин, и юношей и младенцев, и волов и ослов и овец поразил мечом. 20 Спасся один только сын Ахимелеха, сына Ахитува, по имени Авиафар, и убежал к Давиду. 21 И рассказал Авиафар Давиду, что Саул умертвил священников Господних. 22 И сказал Давид Авиафару: я знал в тот день, когда там был Доик Идумеянин, что он непременно донесет Саулу; я виновен во всех душах дома отца твоего; 23 останься у меня, не бойся, ибо кто будет искать моей души, будет искать и твоей души; ты будешь у меня под охранением.