Яковів рід
1 Ось імена синів Ізраїля, які прийшли до Єгипту з Яковом. Кожен прийшов зі своїм домом. 2 Рувим, Симеон, Левій і Юда; 3 Іссахар, Завулон і Веніямін; 4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир. 5 Усіx же осіб, які вийшли зі стегна Якова, було сімдесят душ. А Йосиф уже був у Єгипті. 6 І помер Йосиф, і всі його брати, і все те покоління. 7 А нащадки Ізраїля плодилися, роїлися і множилися, і стали надзвичайно сильними. І наповнився ними той край.
Переслідування синів Ізраϊлевих
8 А в Єгипті постав новий цар, який не знав Йосифа. 9 І сказав він своєму народові: Ось народ Ізраїлевих нащадків численніший і сильніший за нас. 10 Давайте будемо мудріші за нього, аби він не множився. Бо станеться, коли трапиться нам війна, то він приєднається до наших ворогів, і воюватиме проти нас, і вийде із цієї землі. 11 І поставили над ним наглядачів за примусовою роботою, щоб гнобити його своєю важкою роботою. І він будував фараонові міста для запасів: Пітом і Рамсес. 12 Але чим більше його гнобили, тим більше він множився та більше поширювався. І боялися єгиптяни нащадків Ізраїля. 13 Тож Єгипет безжально змушував працювати нащадків Ізраїля. 14 Вони робили гірким їхнє життя важкою працею біля глини та біля цегли і всякою працею на полі, всякою своєю працею, яку безжально змушували виконувати.
Наказ бабам‑сповитухам убивати єврейських синів
15 І звернувся єгипетський цар до єврейських повитух, ім’я ж першої – Шіфра, а ім’я другої – Пуа, 16 і звелів: Коли допомагаєте єврейкам під час пологів, то дивіться на місці: якщо це син, то вбивайте його, а якщо це дочка, то нехай живе. 17 Але повитухи боялися Бога і не чинили так, як звелів їм єгипетський цар. Тож вони залишали дітей живими. 18 Тоді єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому ви робите це – залишаєте дітей живими? 19 А повитухи відповіли фараонові: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки. Вони сильні: перед тим, як прийде до них повитуха, вони народжують. 20 І Бог чинив добро повитухам, а народ множився і дуже зміцнювався. 21 І сталося, оскільки повитухи боялися Бога, то Він розбудовував їхні доми. 22 Тоді фараон наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожного народженого єврейського сина кидайте до Нілу, а кожну дочку залишайте живою.
1 Вот имена сынов Израилевых, которые вошли в Египет с Иаковом [отцом их], вошли каждый со [всем] домом своим: 2 Рувим, Симеон, Левий и Иуда, 3 Иссахар, Завулон и Вениамин, 4 Дан и Неффалим, Гад и Асир. 5 Всех же душ, происшедших от чресл Иакова, было семьдесят [пять], а Иосиф был уже в Египте. 6 И умер Иосиф и все братья его и весь род их; 7 а сыны Израилевы расплодились и размножились, и возросли и усилились чрезвычайно, и наполнилась ими земля та.
8 И восстал в Египте новый царь, который не знал Иосифа, 9 и сказал народу своему: вот, народ сынов Израилевых многочислен и сильнее нас; 10 перехитрим же его, чтобы он не размножался; иначе, когда случится война, соединится и он с нашими неприятелями, и вооружится против нас, и выйдет из земли [нашей]. 11 И поставили над ним начальников работ, чтобы изнуряли его тяжкими работами. И он построил фараону Пифом и Раамсес, города для запасов, [и Он, иначе Илиополь]. 12 Но чем более изнуряли его, тем более он умножался и тем более возрастал, так что [Египтяне] опасались сынов Израилевых. 13 И потому Египтяне с жестокостью принуждали сынов Израилевых к работам 14 и делали жизнь их горькою от тяжкой работы над глиною и кирпичами и от всякой работы полевой, от всякой работы, к которой принуждали их с жестокостью.
15 Царь Египетский повелел повивальным бабкам Евреянок, из коих одной имя Шифра, а другой Фуа, 16 и сказал [им]: когда вы будете повивать у Евреянок, то наблюдайте при родах: если будет сын, то умерщвляйте его, а если дочь, то пусть живет. 17 Но повивальные бабки боялись Бога и не делали так, как говорил им царь Египетский, и оставляли детей в живых. 18 Царь Египетский призвал повивальных бабок и сказал им: для чего вы делаете такое дело, что оставляете детей в живых? 19 Повивальные бабки сказали фараону: Еврейские женщины не так, как Египетские; они здоровы, ибо прежде нежели придет к ним повивальная бабка, они уже рождают. 20 За сие Бог делал добро повивальным бабкам, а народ умножался и весьма усиливался. 21 И так как повивальные бабки боялись Бога, то Он устроял домы их. 22 Тогда фараон всему народу своему повелел, говоря: всякого новорожденного [у Евреев] сына бросайте в реку, а всякую дочь оставляйте в живых.