Яковів рід
1 Ось імена синів Ізраїля, які прийшли до Єгипту з Яковом. Кожен прийшов зі своїм домом. 2 Рувим, Симеон, Левій і Юда; 3 Іссахар, Завулон і Веніямін; 4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир. 5 Усіx же осіб, які вийшли зі стегна Якова, було сімдесят душ. А Йосиф уже був у Єгипті. 6 І помер Йосиф, і всі його брати, і все те покоління. 7 А нащадки Ізраїля плодилися, роїлися і множилися, і стали надзвичайно сильними. І наповнився ними той край.
Переслідування синів Ізраϊлевих
8 А в Єгипті постав новий цар, який не знав Йосифа. 9 І сказав він своєму народові: Ось народ Ізраїлевих нащадків численніший і сильніший за нас. 10 Давайте будемо мудріші за нього, аби він не множився. Бо станеться, коли трапиться нам війна, то він приєднається до наших ворогів, і воюватиме проти нас, і вийде із цієї землі. 11 І поставили над ним наглядачів за примусовою роботою, щоб гнобити його своєю важкою роботою. І він будував фараонові міста для запасів: Пітом і Рамсес. 12 Але чим більше його гнобили, тим більше він множився та більше поширювався. І боялися єгиптяни нащадків Ізраїля. 13 Тож Єгипет безжально змушував працювати нащадків Ізраїля. 14 Вони робили гірким їхнє життя важкою працею біля глини та біля цегли і всякою працею на полі, всякою своєю працею, яку безжально змушували виконувати.
Наказ бабам‑сповитухам убивати єврейських синів
15 І звернувся єгипетський цар до єврейських повитух, ім’я ж першої – Шіфра, а ім’я другої – Пуа, 16 і звелів: Коли допомагаєте єврейкам під час пологів, то дивіться на місці: якщо це син, то вбивайте його, а якщо це дочка, то нехай живе. 17 Але повитухи боялися Бога і не чинили так, як звелів їм єгипетський цар. Тож вони залишали дітей живими. 18 Тоді єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому ви робите це – залишаєте дітей живими? 19 А повитухи відповіли фараонові: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки. Вони сильні: перед тим, як прийде до них повитуха, вони народжують. 20 І Бог чинив добро повитухам, а народ множився і дуже зміцнювався. 21 І сталося, оскільки повитухи боялися Бога, то Він розбудовував їхні доми. 22 Тоді фараон наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожного народженого єврейського сина кидайте до Нілу, а кожну дочку залишайте живою.
Яковів рід
1 Ось імена синів Ізраїля, які прийшли до Єгипту з Яковом. Кожен прийшов зі своїм домом. 2 Рувим, Симеон, Левій і Юда; 3 Іссахар, Завулон і Веніямін; 4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир. 5 Усіx же осіб, які вийшли зі стегна Якова, було сімдесят душ. А Йосиф уже був у Єгипті. 6 І помер Йосиф, і всі його брати, і все те покоління. 7 А нащадки Ізраїля плодилися, роїлися і множилися, і стали надзвичайно сильними. І наповнився ними той край.
Переслідування синів Ізраϊлевих
8 А в Єгипті постав новий цар, який не знав Йосифа. 9 І сказав він своєму народові: Ось народ Ізраїлевих нащадків численніший і сильніший за нас. 10 Давайте будемо мудріші за нього, аби він не множився. Бо станеться, коли трапиться нам війна, то він приєднається до наших ворогів, і воюватиме проти нас, і вийде із цієї землі. 11 І поставили над ним наглядачів за примусовою роботою, щоб гнобити його своєю важкою роботою. І він будував фараонові міста для запасів: Пітом і Рамсес. 12 Але чим більше його гнобили, тим більше він множився та більше поширювався. І боялися єгиптяни нащадків Ізраїля. 13 Тож Єгипет безжально змушував працювати нащадків Ізраїля. 14 Вони робили гірким їхнє життя важкою працею біля глини та біля цегли і всякою працею на полі, всякою своєю працею, яку безжально змушували виконувати.
Наказ бабам‑сповитухам убивати єврейських синів
15 І звернувся єгипетський цар до єврейських повитух, ім’я ж першої – Шіфра, а ім’я другої – Пуа, 16 і звелів: Коли допомагаєте єврейкам під час пологів, то дивіться на місці: якщо це син, то вбивайте його, а якщо це дочка, то нехай живе. 17 Але повитухи боялися Бога і не чинили так, як звелів їм єгипетський цар. Тож вони залишали дітей живими. 18 Тоді єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому ви робите це – залишаєте дітей живими? 19 А повитухи відповіли фараонові: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки. Вони сильні: перед тим, як прийде до них повитуха, вони народжують. 20 І Бог чинив добро повитухам, а народ множився і дуже зміцнювався. 21 І сталося, оскільки повитухи боялися Бога, то Він розбудовував їхні доми. 22 Тоді фараон наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожного народженого єврейського сина кидайте до Нілу, а кожну дочку залишайте живою.