Божий наказ про Пасху
1 І промовив ГОСПОДЬ до Мойсея й Аарона ще в Єгипетському краю такі слова: 2 Цей місяць для вас – початок місяців. Він буде для вас першим серед інших місяців року. 3 Зверніться до всієї Ізраїлевої громади з такими словами: Десятого дня цього місяця нехай кожний візьме ягня на родину. Одне ягня на оселю. 4 Якщо ж сім’я надто мала, щоби з’їсти ягня, то нехай прийме до себе свого сусіда, який межує з його домом, відповідно до кількості душ. Розрахуйте, щоб ягняти вистачило для кожного, аби його з’їсти. 5 Ягня у вас нехай буде однолітнім самцем без вади; можна взяти його з овець або кіз. 6 Тримайте його до чотирнадцятого дня цього ж місяця, а ввечері хай заріжуть його, – разом уся Ізраїлева громада. 7 І візьмуть трохи його крові, й помажуть нею обидва одвірки та верхню поперечку-наддвірок у тих домівках, у яких його їстимуть. 8 Тієї самої ночі їстимуть м’ясо, спечене на вогні; їстимуть його з опрісноками та гіркими травами. 9 Не їжте його сирим чи звареним у воді, а тільки спечене на вогні з головою, ногами та нутрощами. 10 Нічого з нього не залишайте до ранку. Коли щось з нього залишиться до ранку, спаліть у вогні. 11 А ось як будете його їсти: стан ваш має бути підперезаний, взуття – на ваших ногах, а посохи – у ваших руках. Їстимете його з поспіхом. Це – Пасха ГОСПОДНЯ. 12 Цієї ночі Я пройду по Єгипетському краю й уражу кожного первістка в Єгипетському краю, від людини до тварини, і здійсню суд над усіма єгипетськими богами. Я – ГОСПОДЬ! 13 А кров на одвірках осель, у яких перебуваєте ви, буде ознакою. Я побачу кров, і омину вас. Не буде серед вас згубної пошесті, коли уражатиму Єгипетський край.
14 І стане для вас цей день пам’ятним. Ви будете відзначати його, як свято для ГОСПОДА протягом усіх ваших поколінь. Як вічну постанову будете його святкувати. 15 Сім днів будете їсти опрісноки і вже з першого дня усунете всяку закваску з ваших осель. Кожний, хто їстиме квашене з першого дня до сьомого, той буде знищений з-посеред Ізраїлю. 16 У перший день буде святе зібрання, і в сьомий день також святе зібрання. Жодної праці не чинитимете в ті дні , за винятком того, що кожний споживатиме їжу, – тільки те й будете робити. 17 Ви маєте дотримуватися свята Опрісноків. Адже саме того дня Я вивів ваші загони з Єгипетського краю. Тому шануватимете цей день у ваших поколіннях, як вічну постанову. 18 Опрісноки будете їсти з вечора чотирнадцятого дня першого місяця і до вечора двадцять першого дня цього місяця. 19 Сім днів у ваших домах не повинно бути жодної закваски! Кожний, хто буде їсти квашене, – чи то він з осілих приходців, чи з місцевих жителів краю, – та особа буде знищена з Ізраїлевої громади. 20 Нічого заквашеного не їстимете. В усіх ваших поселеннях будете їсти опрісноки.
Мойсеϊв наказ про Пасху
21 Мойсей покликав усіх старійшин Ізраїлю та сказав їм: Ідіть і виберіть собі ягнят на ваші роди та заколіть пасху. 22 Візьміть пучок іссопу, вмочіть у кров, що в посудині, й помажте верхній та обидва бокові одвірки кров’ю, що в посудині. Ніхто з вас хай не виходить за двері своєї оселі аж до ранку. 23 ГОСПОДЬ буде проходити, уражаючи єгиптян. Він побачить кров на верхньому та на обох бокових одвірках, і промине ГОСПОДЬ ці двері. Він не дозволить губителеві ввійти у ваші домівки, щоб когось погубити. 24 Ви збережете цей наказ, як віковічну постанову для себе й для своїх дітей навіки. 25 Коли ж увійдете в край, який дасть вам ГОСПОДЬ, за Своєю обітницею, то збережете це служіння. 26 Якщо вас запитають ваші діти: Що це за служіння у вас, 27 то ви відповісте: Це – пасхальна жертва для ГОСПОДА, Який обминув домівки Ізраїлевих нащадків у Єгипті, коли уражав єгиптян, а наші оселі врятував. Люди схилились, і впали долілиць.
28 Ізраїльтяни пішли, і учинили все так, як заповів ГОСПОДЬ через Мойсея та Аарона. Так вони й зробили.
Десята кара: вигублення перворідних
29 Опівночі ГОСПОДЬ уразив кожного первістка в Єгипетському краю – від первістка фараона, який сидів на престолі, до первістка в’язня, що під вартою, – а також кожне первородне зі свійських тварин. 30 Вночі прокинувся фараон, а з ним і всі його слуги та всі єгиптяни. І зчинилося велике голосіння в усьому Єгипті, бо не було оселі, в якій не було б померлого. 31 Тієї ж ночі фараон покликав Мойсея та Аарона й сказав: Устаньте і вийдіть з-поміж мого народу ви, і всі ізраїльтяни! Ідіть, служіть ГОСПОДУ, як ви домагались! 32 Забирайте також своїх овець, і всю іншу вашу худобу, як ви хотіли. Ідіть геть, і мене благословіть.
33 Єгиптяни також квапили народ, аби без зволікань випровадити їх із краю. Інакше, – говорили вони, – всі ми загинемо! 34 Тож люди взяли зі собою навіть тісто, яке ще не вкисло. Свої діжі, загорнені у власний одяг, вони несли на плечах. 35 Ізраїльтяни зробили за словом Мойсея: випросили в єгиптян посуд срібний та посуд золотий і одяг. 36 А ГОСПОДЬ дав милість народові в очах єгиптян, і ті позичали їм, і вони обібрали єгиптян.
Вихід Ізраϊля з Єгипту
37 І вирушили Ізраїлеві нащадки від Рамсеса до Суккота – близько шестисот тисяч піших чоловіків, крім їхніх дітей. 38 Разом з ними вийшла також велика змішана група людей, і дуже багато овець та інших свійських тварин. 39 А з тіста, яке люди винесли з Єгипту, вони напекли прісних коржів, оскільки воно не вкисло. Їх виганяли з Єгипту, тому вони не барились і навіть не приготували собі їжі.
40 Час проживання нащадків Ізраїля, який вони провели в Єгипті, становив чотириста тридцять років. 41 По закінченні чотирьохсот тридцяти років, – саме цього дня, – усі ГОСПОДНІ загони вийшли з Єгипетського краю. 42 Це була ніч пильнування для ГОСПОДА, щоб вивести їх з Єгипетського краю. Саме ця ніч, – ніч пильнування для ГОСПОДА, – стала пам’яткою для всіх ізраїльтян впродовж усіх їхніх поколінь.
Постанова про Пасху
43 Тоді ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві та Ааронові: Ось закон про Пасху. Жодний чужинець не їстиме її. 44 А кожний раб, куплений за гроші, коли обріжеш його, тоді він може їсти її. 45 Чужинець чи найманець не повинен споживати її. 46 Їсти Пасху слід лише в домі. Не можна виносити м’яса з оселі. Жодної кістки пасхального ягняти не поламаєте. 47 Уся Ізраїлева громада має виконувати це. 48 Якщо з тобою житиме приходець і побажає справити Пасху ГОСПОДУ, то спочатку має бути у нього обрізаним кожний чоловік. Тільки після цього нехай приходить і справляє її. Він вважатиметься таким, як і місцевий мешканець краю. Жодний необрізаний не сміє їсти її. 49 Закон має бути один, як для місцевого мешканця, так і для приходця, котрий поселився між вами.
50 І учинили всі Ізраїлеві нащадки так, як заповів ГОСПОДЬ через Мойсея й Аарона. Так вони і зробили. 51 Того дня ГОСПОДЬ вивів з Єгипетського краю Ізраїлевих нащадків відповідно до їхніх загонів.
Божий наказ про Пасху
1 І промовив ГОСПОДЬ до Мойсея й Аарона ще в Єгипетському краю такі слова: 2 Цей місяць для вас – початок місяців. Він буде для вас першим серед інших місяців року. 3 Зверніться до всієї Ізраїлевої громади з такими словами: Десятого дня цього місяця нехай кожний візьме ягня на родину. Одне ягня на оселю. 4 Якщо ж сім’я надто мала, щоби з’їсти ягня, то нехай прийме до себе свого сусіда, який межує з його домом, відповідно до кількості душ. Розрахуйте, щоб ягняти вистачило для кожного, аби його з’їсти. 5 Ягня у вас нехай буде однолітнім самцем без вади; можна взяти його з овець або кіз. 6 Тримайте його до чотирнадцятого дня цього ж місяця, а ввечері хай заріжуть його, – разом уся Ізраїлева громада. 7 І візьмуть трохи його крові, й помажуть нею обидва одвірки та верхню поперечку-наддвірок у тих домівках, у яких його їстимуть. 8 Тієї самої ночі їстимуть м’ясо, спечене на вогні; їстимуть його з опрісноками та гіркими травами. 9 Не їжте його сирим чи звареним у воді, а тільки спечене на вогні з головою, ногами та нутрощами. 10 Нічого з нього не залишайте до ранку. Коли щось з нього залишиться до ранку, спаліть у вогні. 11 А ось як будете його їсти: стан ваш має бути підперезаний, взуття – на ваших ногах, а посохи – у ваших руках. Їстимете його з поспіхом. Це – Пасха ГОСПОДНЯ. 12 Цієї ночі Я пройду по Єгипетському краю й уражу кожного первістка в Єгипетському краю, від людини до тварини, і здійсню суд над усіма єгипетськими богами. Я – ГОСПОДЬ! 13 А кров на одвірках осель, у яких перебуваєте ви, буде ознакою. Я побачу кров, і омину вас. Не буде серед вас згубної пошесті, коли уражатиму Єгипетський край.
14 І стане для вас цей день пам’ятним. Ви будете відзначати його, як свято для ГОСПОДА протягом усіх ваших поколінь. Як вічну постанову будете його святкувати. 15 Сім днів будете їсти опрісноки і вже з першого дня усунете всяку закваску з ваших осель. Кожний, хто їстиме квашене з першого дня до сьомого, той буде знищений з-посеред Ізраїлю. 16 У перший день буде святе зібрання, і в сьомий день також святе зібрання. Жодної праці не чинитимете в ті дні , за винятком того, що кожний споживатиме їжу, – тільки те й будете робити. 17 Ви маєте дотримуватися свята Опрісноків. Адже саме того дня Я вивів ваші загони з Єгипетського краю. Тому шануватимете цей день у ваших поколіннях, як вічну постанову. 18 Опрісноки будете їсти з вечора чотирнадцятого дня першого місяця і до вечора двадцять першого дня цього місяця. 19 Сім днів у ваших домах не повинно бути жодної закваски! Кожний, хто буде їсти квашене, – чи то він з осілих приходців, чи з місцевих жителів краю, – та особа буде знищена з Ізраїлевої громади. 20 Нічого заквашеного не їстимете. В усіх ваших поселеннях будете їсти опрісноки.
Мойсеϊв наказ про Пасху
21 Мойсей покликав усіх старійшин Ізраїлю та сказав їм: Ідіть і виберіть собі ягнят на ваші роди та заколіть пасху. 22 Візьміть пучок іссопу, вмочіть у кров, що в посудині, й помажте верхній та обидва бокові одвірки кров’ю, що в посудині. Ніхто з вас хай не виходить за двері своєї оселі аж до ранку. 23 ГОСПОДЬ буде проходити, уражаючи єгиптян. Він побачить кров на верхньому та на обох бокових одвірках, і промине ГОСПОДЬ ці двері. Він не дозволить губителеві ввійти у ваші домівки, щоб когось погубити. 24 Ви збережете цей наказ, як віковічну постанову для себе й для своїх дітей навіки. 25 Коли ж увійдете в край, який дасть вам ГОСПОДЬ, за Своєю обітницею, то збережете це служіння. 26 Якщо вас запитають ваші діти: Що це за служіння у вас, 27 то ви відповісте: Це – пасхальна жертва для ГОСПОДА, Який обминув домівки Ізраїлевих нащадків у Єгипті, коли уражав єгиптян, а наші оселі врятував. Люди схилились, і впали долілиць.
28 Ізраїльтяни пішли, і учинили все так, як заповів ГОСПОДЬ через Мойсея та Аарона. Так вони й зробили.
Десята кара: вигублення перворідних
29 Опівночі ГОСПОДЬ уразив кожного первістка в Єгипетському краю – від первістка фараона, який сидів на престолі, до первістка в’язня, що під вартою, – а також кожне первородне зі свійських тварин. 30 Вночі прокинувся фараон, а з ним і всі його слуги та всі єгиптяни. І зчинилося велике голосіння в усьому Єгипті, бо не було оселі, в якій не було б померлого. 31 Тієї ж ночі фараон покликав Мойсея та Аарона й сказав: Устаньте і вийдіть з-поміж мого народу ви, і всі ізраїльтяни! Ідіть, служіть ГОСПОДУ, як ви домагались! 32 Забирайте також своїх овець, і всю іншу вашу худобу, як ви хотіли. Ідіть геть, і мене благословіть.
33 Єгиптяни також квапили народ, аби без зволікань випровадити їх із краю. Інакше, – говорили вони, – всі ми загинемо! 34 Тож люди взяли зі собою навіть тісто, яке ще не вкисло. Свої діжі, загорнені у власний одяг, вони несли на плечах. 35 Ізраїльтяни зробили за словом Мойсея: випросили в єгиптян посуд срібний та посуд золотий і одяг. 36 А ГОСПОДЬ дав милість народові в очах єгиптян, і ті позичали їм, і вони обібрали єгиптян.
Вихід Ізраϊля з Єгипту
37 І вирушили Ізраїлеві нащадки від Рамсеса до Суккота – близько шестисот тисяч піших чоловіків, крім їхніх дітей. 38 Разом з ними вийшла також велика змішана група людей, і дуже багато овець та інших свійських тварин. 39 А з тіста, яке люди винесли з Єгипту, вони напекли прісних коржів, оскільки воно не вкисло. Їх виганяли з Єгипту, тому вони не барились і навіть не приготували собі їжі.
40 Час проживання нащадків Ізраїля, який вони провели в Єгипті, становив чотириста тридцять років. 41 По закінченні чотирьохсот тридцяти років, – саме цього дня, – усі ГОСПОДНІ загони вийшли з Єгипетського краю. 42 Це була ніч пильнування для ГОСПОДА, щоб вивести їх з Єгипетського краю. Саме ця ніч, – ніч пильнування для ГОСПОДА, – стала пам’яткою для всіх ізраїльтян впродовж усіх їхніх поколінь.
Постанова про Пасху
43 Тоді ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві та Ааронові: Ось закон про Пасху. Жодний чужинець не їстиме її. 44 А кожний раб, куплений за гроші, коли обріжеш його, тоді він може їсти її. 45 Чужинець чи найманець не повинен споживати її. 46 Їсти Пасху слід лише в домі. Не можна виносити м’яса з оселі. Жодної кістки пасхального ягняти не поламаєте. 47 Уся Ізраїлева громада має виконувати це. 48 Якщо з тобою житиме приходець і побажає справити Пасху ГОСПОДУ, то спочатку має бути у нього обрізаним кожний чоловік. Тільки після цього нехай приходить і справляє її. Він вважатиметься таким, як і місцевий мешканець краю. Жодний необрізаний не сміє їсти її. 49 Закон має бути один, як для місцевого мешканця, так і для приходця, котрий поселився між вами.
50 І учинили всі Ізраїлеві нащадки так, як заповів ГОСПОДЬ через Мойсея й Аарона. Так вони і зробили. 51 Того дня ГОСПОДЬ вивів з Єгипетського краю Ізраїлевих нащадків відповідно до їхніх загонів.