Біля Давида збираються незадоволені
1 Вирушивши звідти Давид утік до Адулламської печери . Довідались про це його брати і вся родина його батька, прийшли туди до нього.
2 Тут навколо нього почали гуртуватись усі люди, що перебували в злиднях, а також усі боржники та незадоволені Саулом , і він став їхнім ватажком. Таким чином всього зібралось близько чотирьохсот чоловік.
3 Звідти Давид вирушив до моавської Міцпи, й попросив моавського царя: Дозволь моєму батькові та моїй матері замешкати у вас, доки я не дізнаюсь, що Бог учинить зі мною.
4 Отже, він запровадив їх до моавського царя, і вони там мешкали протягом усього часу, доки Давид переховувався у своїх твердинях (схованках ).
5 Але пророк Ґад сказав Давидові: Досить тобі ховатись від людей у твердинях! Збирайся і йди в Юдин край. Отже, Давид послухався , вирушив і прибув до лісу Херет.
6 Тим часом Саул довідався, що об’явився Давид разом з людьми, які були при ньому. Тоді Саул перебував у Гіві, – сидів під тамариском на пагорбі, зі списом у своїй руці, а всі його слуги стояли навколо нього.
Саул убиває новських священиків
7 Звертаючись до своїх слуг, які стояли перед ним, Саулсказав : Послухайте, веніямінці: Невже син Єссея наділить вас полями та виноградниками, поставить тисяцькими й сотниками?
8 Адже чомусь ви всі змовилися проти мене, і ніхто з вас мені не повідомив про те, що мій син уклав Заповіт зі сином Єссея; ніхто з вас не співчуває мені, аби мені відкрити, що мій син підбурив проти мене мого слугу, який влаштовує на мене засідку, як це тепер виявилось...
9 У той час Доік, едомець, який стояв серед Саулових слуг, сказав: Я бачив, як син Єссея приходив до Нови, до Ахімелеха, сина Ахітува.
10 Той запитував про нього в ГОСПОДА, дав йому харчі, і навіть віддав йому меч филистимця Голіафа.
11 Тож цар послав, аби покликали священика Ахімелеха, сина Ахітува, та всю родину його батька, всіх священиків, що в Нові. Отже, всі вони прибули до царя.
12 Тоді цар Саул сказав: Послухай, сину Ахітува! А той відповів: Я слухаю, мій володарю!
13 І Саул запитав його: Для чого ви, разом зі сином Єссея, змовились проти мене? Адже ти його забезпечив хлібом і мечем, питав щодо нього в Бога, так що він повстав проти мене, влаштував на мене засідку, як це тепер виявилось?
14 Відповідаючи цареві, Ахімелех сказав: Хто серед усіх твоїх слуг є таким вірним, як Давид? Адже він зять царя, начальник охорони й виконавець твоїх наказів, і шанований у твоїй родині?!
15 Для чого би я зараз почав питати про нього в Бога? У жодному разі! Тож нехай цар ні в чому не звинувачує свого слугу, тим більше всю родину мого батька, тому що твій слуга про цю справу нічого, навіть найменшого, не знав!
16 Цар однак оголосив вирок: Ти, Ахімелеху, неодмінно повинен померти, як і вся родина твого батька!
17 Після цього цар наказав вартовим, які стояли біля нього: Йдіть і стратьте ГОСПОДНІХ священиків, адже й вони підтримують Давида, оскільки вони знали, що він утікає, і не повідомили мене! Проте ці слуги царя не посміли підняти своїх рук, аби стратити ГОСПОДНІХ священиків.
18 Тоді цар наказав Доіку: Йди ти і скарай священиків! Едомець Доік повернувся, напав на священиків і стратив того дня – вісімдесят п’ять мужів, котрі носили лляний ефод.
19 Крім того, він пішов у місто священиків, Нов, і все знищив мечем: чоловіків і жінок, дітей і немовлят, волів, ослів, і овець – вигубив усе…
20 Врятувався лише один син Ахімелеха, внук Ахітува, на ім’я Авіятар, який утік до Давида.
21 Авіятар розповів Давидові, що Саул стратив ГОСПОДНІХ священиків.
22 Тоді Давид сказав Авіятарові: Я знав ще того дня, побачивши там едомця Доіка, що він обов’язково донесе про все Саулові. Це я винуватий у загибелі всіх з родини твого батька.
23 Тож залишайся зі мною, і не бійся, адже хто посягає на моє життя, той посягатиме й на твоє, так що ти в мене під охороною.
Біля Давида збираються незадоволені
1 І пішов Давид звідти, і втік до печери Адуллам. А брати його та ввесь дім батька його почули про це , та й посходилися до нього туди.
2 І позбиралися до нього кожен пригноблений, і кожен, хто був задовжений, і кожен огірчений в душі, — і він став над ними провідником. І було їх із ним близько чотирьох сотень люду.
3 І пішов Давид ізвідти до Моавської Міцпи, та й сказав до моавського царя: “Нехай прийде батько мій та мати моя, і будуть із вами, аж поки я буду знати, що зробить мені Бог”.
4 І він привів їх до моавського царя, і вони осілися з ним на всі дні Давидового перебування в твердині.
5 А пророк Ґад сказав до Давида: “Ти не будеш сидіти в твердині, — іди, і перейдеш собі до Юдиного краю!” І пішов Давид, і прийшов до лісу Херет.
6 І почув Саул, що пізнаний Давид та люди, хто з ним. А Саул сидів у Ґів’ї під тамариском на узгір’ї, а спис його був у руці його, і всі його раби стояли при ньому.
Саул убиває новських священиків
7 І сказав Саул до слуг своїх, що стояли при ньому: “Послухайте, веніяминівці! Чи вже ж Єссеїв син дасть усім вам поля та виноградники? Чи вже ж настановить усіх вас тисячниками та сотниками,
8 що всі ви змовилися на мене, і не донесли до вуха мого, що син мій склав умову з Єссеєвим сином, і ніхто з вас не змилосердився надо мною, і не відкрив мені, що син мій поставив мого раба чатувати на мене, і те діється і цього дня?”
9 І відповів ідумеянин Доеґ, — а він стояв при Саулових слугах, — і сказав: “Я бачив Єссеєвого сина, що приходив до Нова, до Ахімелеха, Ахітувового сина,
10 і він питав для нього Господа, і дав йому поживи на дорогу, і дав йому меча филистимлянина Ґоліята”.
11 І послав цар покликати священика Ахімелеха, сина Ахітувового, та ввесь дім його батька, священиків, що в Нові. І всі вони прибули до царя.
12 А Саул сказав: “Слухай‑но, сину Ахітувів!” А той відказав: “Ось я, мій пане!”
13 І сказав до нього Саул: “Нащо ви змовилися на мене, ти та Єссеїв син, коли ти дав йому хліба та меча, і питав для нього Бога, щоб повстав він на мене й чигав, як цього дня?”
14 І відповів Ахімелех цареві, та й сказав: “А хто серед усіх рабів твоїх вірний, як Давид, царів зять, і має приступ до тайної ради, і шанований у твоєму домі?
15 Хіба сьогодні зачав я питати для нього Бога? Борони мене Боже! Нехай цар не кладе закиду на раба свого та на ввесь дім батька мого, бо в усьому тому твій раб не знає нічого, — ані малого, ані великого”.
16 А цар сказав: “Конче помреш, Ахімелеху, ти та ввесь дім батька твого!”
17 І сказав цар слугам, що стояли при ньому: “Підійдіть, і повбивайте Господніх священиків, бо й їхня рука разом із Давидом, бо вони знали, що втікає він, та не донесли до вуха мого”. Та не хотіли цареві раби простягнути своєї руки, щоб діткнутися до Господніх священиків.
18 Тоді цар сказав до Доеґа: “Підійди ти, і вдар священиків!” І підійшов ідумеянин Доеґ, та й ударив священиків, — і вбив того дня вісімдесят і п’ять чоловік, що носять лляного ефода.
19 А Нов, священиче місто, цар побив вістрям меча все , — від чоловіка й аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, і вола, і осла, і дрібну худобину, — усе побив вістрям меча.
20 Та втік один син Ахімелеха, Ахітувового сина, а ім’я йому: Евіятар. І втік він до Давида.
21 І Евіятар доніс Давидові, що Саул повбивав Господніх священиків.
22 А Давид сказав до Евіятара: “Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, який конче розповість Саулові. Я став причиною загибелі всіх душ дому твого батька!
23 Зостанься ж зо мною, не бійся, бо той, хто шукатиме моєї душі, шукатиме й душі твоєї, та ти будеш стережений у мене”.