Цар Уззійя
1 Тоді, замість Амасії, юдейський народ взяв його сина Уззію, якому було шістнадцять років, і проголосив його царем.
2 Після того як цар спочив зі своїми батьками, Уззія відбудував місто Елот, повернувши його під владу юдеїв.
3 Зійшовши на царський престол у шістнадцятирічному віці, він п’ятдесят два роки владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Єхолія, з Єрусалима.
4 Він чинив те, що було до вподоби ГОСПОДУ, – в усьому так, як робив його батько Амасія.
5 За життя Захарії він діяв згідно з Божою волею, оскільки пророк навчав його мати Божий страх. І поки він жив за волею ГОСПОДА, Бог сприяв його успіху.
6 Якось він виступив проти филистимців, і зруйнував стіни міста Ґата, стіни Явни, стіни Ашдода й побудував міста навколо Ашдода, а також в інших місцевостях филистимців.
7 Бог допомагав йому у війні з филистимцями та з арабами, які мешкали в Ґур-Баалі, а також з меунійцями.
8 Аммонійці платили Уззії данину, і слава про нього поширилась аж до самого Єгипту, адже його потуга зростала.
9 Уззія збудував у Єрусалимі башти: над Кутовою Брамою, над Брамою Долини та на куті, зміцнивши їх.
10 Він побудував також башти в пустелі й висік чимало водоймищ, оскільки в нього було багато худоби як у долині, так і на рівнині; він мав хліборобів і виноградарів у горах та в селах, тому що він любив хліборобство.
11 Була в Уззії і боєздатна армія, готова на випадок війни. Вона була поділена на певні загони за своїм числом. Їхні списки були упорядковані писарем Єіїлом та урядовцем Маасеєм під керівництвом Хананії, одного з царських можновладців.
12 Загальна кількість глав родин серед хоробрих воїнів становила дві тисячі шістсот осіб.
13 Вони командували військовою потугою у кількості триста сім тисяч п’ятсот вправних воїнів, здатних воювати і готових прийти на допомогу цареві у війні з ворогом.
14 Уззія споряджав усе військо щитами, списами, шоломами, панцирними обладунками, луками та камінням до пращі.
15 У Єрусалимі вправні майстри виготовили спеціальні військові машини для метання стріл і великого каміння. Їх встановлювали на баштах та на кутах міських стін. Слава про Уззію поширилась навіть у далекі країни, адже він дивовижним чином отримував допомогу, так що Уззія став вельми могутнім.
16 Але як тільки він зміцнів, його серце загорділо на власну загибель, і він згрішив проти ГОСПОДА, свого Бога. Уззія увійшов у ГОСПОДНІЙ Храм, аби самому принести жертву кадіння на кадильному жертовнику.
17 Проте за ним увійшов первосвященик Азарія, разом з іншими вісімдесятьма відважними ГОСПОДНІМИ священиками.
18 Вони виступили проти царя Уззії й сказали йому: Це не твоя справа, Уззіє, звершувати кадіння ГОСПОДУ; це служіння належить звершувати виключно священикам, нащадкам Аарона, котрі освячені для кадіння! Вийди зі Святилища, адже ти скоїв злочин, і не буде тобі за це честі від ГОСПОДА Бога!
19 Взявши в свою руку кадильницю для кадіння, Уззія розлютився. Але в мить його обурення і гніву на священиків, у ГОСПОДНЬОМУ Храмі, перед очима священиків, біля жертовника для кадіння, на його обличчі виступила проказа.
20 Подивились на нього первосвященик Азарія та всі інші священики, й побачили на його обличчі проказу. Вони поквапили його швидше вийти, – та він і сам поспішав вийти, зрозумівши, що ГОСПОДЬ його вразив.
21 З того часу цар Уззія залишався прокаженим до самої своєї смерті, й оскільки був прокаженим, мешкав в окремому домі; Уззія взагалі був відлучений від ГОСПОДНЬОГО Храму, в той час як його син Йотам, був розпорядником у царському палаці й правив народом краю.
22 Про всю іншу діяльність Уззії, – від початку й до кінця, – описано пророком Ісаєю, сином Амоса.
23 Нарешті Уззія спочив зі своїми батьками, і його поховали біля його прабатьків на кладовищі царських гробниць, бо сказали: Він був прокаженим. Замість нього став царем його син Йотам.
Цар Уззійя
1 І взяв увесь Юдин народ Уззійю, — а він був шістнадцяти літ, — і настановили його царем замість батька його Амації.
2 Він збудував Елат, і вернув його Юді, як цар спочив зі своїми батьками.
3 Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п’ятдесят і два роки царював в Єрусалимі. А ім’я його матері — Єхолія, з Єрусалиму.
4 І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив батько його Амація.
5 І став він звертатися до Бога за днів Захарія, що розумів Божі видіння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому успіх.
6 І він вийшов, і воював із филистимлянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста в Асдоді та в филистимлян.
7 І допоміг йому Бог над филистимлянами, і над арабами, що живуть у Ґур‑Баалі, та над мецнітами.
8 І давали аммонітяни данину для Уззійї, а ім’я його пронеслося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцнився.
9 І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позміцнював їх.
10 І побудував він башти в пустині, і повисікував багато ям для води , бо мав великі череди і на долині, і на рівнині, рільників, і виноградарів у горах, і садки, бо він любив хліборобство.
11 І було в Уззійї військо, що провадило війну, яке виходило на війну відділом за числом їхнього переліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царевих зверхників.
12 Усе число голів батьківських родів , хоробрих вояків, дві тисячі й шість сотень.
13 А при них війська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п’ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати цареві на ворога.
14 І наготовив для них Уззійя для всього війська щити малі й ратища, і шоломи, і панцери, і луки, і пращного каміння.
15 І наробив він в Єрусалимі військових машин, майстерно придуманих, щоб були вони на баштах і на рогах на стріляння стрілами та великим камінням. І пронеслося ім’я його аж надто далеко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став сильним.
16 А як він зміцнів, запишалося його серце аж до зіпсуття, і він спроневірився Господеві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кадильному жертівнику.
17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдесят хоробрих мужів.
18 І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: “Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння… Вийди зі святині, бо ти спроневірився, і не за честь це буде тобі від Господа Бога!”
19 І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кадильниця на кадіння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі його показалася проказа, перед священиками в Господньому домі, при кадильному жертівнику…
20 І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокажений на чолі своїм! І вони поспішно вигнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вразив його Господь!
21 І був цар Уззійя прокажений аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокажений, бо був вилучений від Господнього дому. А над царським домом був син його Йотам, — він судив народ Краю.
22 А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.
23 І спочив Уззійя з своїми батьками, і поховали його з батьками його на погребовому царському полі, бо сказали: “Він прокажений”. А замість нього зацарював син його Йотам.