Чудо з горням оливи
1 Якось жінка, вдовиця одного з пророчих учнів, звернулась до Єлисея, волаючи: Твій слуга, мій чоловік, помер! А ти пам’ятаєш, що твій слуга шанував ГОСПОДА. Але тепер прийшов позикодавець, аби забрати собі в рабство двох моїх синів!
2 Єлисей сказав до неї: Чим я міг би тобі допомогти? Скажи мені, що є в тебе в домі? Вона ж відповіла: Немає у твоєї слугині в домі нічого, крім глечика з олією.
3 Тоді він сказав: Йди, і напозичай собі посуду деінде, – в усіх твоїх сусідів, назбирай собі якомога більше порожнього посуду.
4 А коли повернешся, замкни за собою і за своїми синами двері, та наливай у весь цей посуд олію, відставляючи кожен наповнений.
5 Отже, жінка пішла від нього, й так зробила , – вона замкнула за собою й за своїми синами двері; вони їй подавали посуд , а вона наливала олію .
6 Сталося так: коли весь посуд був повний, вона попросила свого сина, аби подав наступну посудину, але він відповів їй: Немає більше порожнього посуду! І олія враз перестала текти.
7 Після цього вона пішла й повідомила про все Божому чоловікові. А він сказав: Повертайся, продай олію і заплати свої борги, а з того, що залишиться, будеш жити сама та твої сини…
Воскресіння сина шунамійки
8 Якось Єлисей проходив через Шунам. Там проживала славнозвісна жінка, яка дуже просила, аби він зайшов пообідати. З того часу, коли він там проходив, то заходив, аби там підживитись.
9 Якось вона запропонувала своєму чоловікові: Ось я переконалась, що чоловік, який постійно проходить біля нас, є святою Божою людиною.
10 Давай влаштуємо окрему невеличку горішню світлицю, поставимо там для нього ліжко, стіл, стілець та свічник. Тож, коли він приходитиме до нас, заходитиме туди.
11 Одного разу, коли він прийшов туди, то зайшов до горішньої світлиці і приліг там.
12 Він сказав до свого слуги Ґехазія: Поклич, будь ласка, цю шунамійку. І коли той покликав її, і вона з’явилась перед ним.
13 Тоді Єлисей доручив Ґехазію з нею поговорити й запитати: Оце ти так старанно піклуєшся про нас. Чим можна було би тобі віддячити? Може замовити про тебе якесь слово перед царем, або перед воєначальником? Вона ж відповіла: Не треба, адже я мешкаю серед свого народу.
14 Проте Єлисей продовжував розмірковувати, що все ж таки можна було би для неї зробити? Тоді Ґехазій запропонував: У неї немає сина, а її чоловік уже в похилому віці.
15 Тоді Єлисей попросив ще раз її покликати. І коли Ґехазій її покликав, вона показалась у дверях.
16 Єлисей сказав їй: Через рік, о цій самій порі, ти забавлятимеш власного сина! Вона ж заперечила: Ні, мій добродію, чоловіче Божий, не обманюй твоєї слугині!
17 Проте та жінка завагітніла, і якраз через рік в означений час народила сина, які провістив їй Єлисей.
18 Коли ж хлопчик підріс, то якогось дня він пішов зі своїм батьком до женців.
19 За якийсь час він почав скаржитись своєму батькові: Ой, моя голова! Болить голова! Батько звелів слузі, аби той заніс його до матері хлопчика.
20 І коли той заніс хлопчину до його матері, він до полудня сидів на її колінах, після чого помер.
21 Вона піднялась наверх будинку , поклала хлоп’ятко на ліжко Божого чоловіка, зачинила двері , й вийшла.
22 Вона покликала свого чоловіка й сказала: Пришли мені, прошу, одного зі слуг і одну ослицю, – я поспішу до Божого чоловіка, й негайно повернусь.
23 А чоловік сказав: Чому ти вирішила сьогодні йти до нього, адже зараз не новомісяччя й не субота!? Вона ж сказала: Дай мені спокій!
24 Осідлавши ослицю, вона сказала своєму слузі: Швидше вирушай і не зупиняйся під час їзди, поки я тобі не скажу!
25 Отже, вони вирушили й прибули на гору Кармель до Божого чоловіка. Так сталося, що коли Божий чоловік здалеку її побачив, то промовив до свого слуги Ґехазія: Та це ж шунамійка!
26 Тож побіжи негайно їй назустріч і запитай її: Чи все гаразд з тобою? Чи все добре з чоловіком? Чи все добре з дитиною? Вона ж відповіла: Все гаразд.
27 Коли ж вона на горі наблизилась до Божого чоловіка, то, впавши, вхопилась за його ноги. Ґехазій же підійшов, аби її відсунути, але Божий чоловік сказав: Облиш її, адже в неї якесь горе, а ГОСПОДЬ чомусь це приховав від мене, й не повідомив мені!
28 Вона ж говорила: Хіба я просила мого добродія про сина? Хіба я тобі не казала: Не обманюй мене?
29 Тоді він сказав до Ґехазія: Підпережись і візьми у свою руку мою палицю, і швидше йди. Навіть якщо когось зустрінеш, то не вітайся з ним, а якщо хтось вітатиме тебе, то не відповідай нікому! Коли прийдеш , то поклади мою палицю на обличчя дитини.
30 Але матір сказала: Як живий ГОСПОДЬ, і як живий ти, – я не відступлю від тебе! Тому він піднявся і пішов за нею.
31 Ґехазій же випередив їх і поклав палицю на обличчя хлопчини, але той не відізвався, і не виявляв жодних ознак життя. Ґехазій повернувся, й зустрівшись з Єлисеєм, усе йому розповів, сказавши: Дитина не пробудилась!
32 Тому Єлисей, увійшовши в кімнату, побачив мертвого хлопчика, що лежав на його ліжку.
33 Коли він увійшов, то замкнув за собою двері, так що їх залишилось двоє, й почав молитися ГОСПОДУ.
34 Вставши, він розпростерся над дитиною, й притулив свої губи до його губ, свої очі скерував на його очі, свої долоні приклав до його долонь і так притулився до нього, що від його тіла зігрілося тіло дитини.
35 Потім він піднявся, походив по кімнаті в один бік і назад, знову нахилився над тілом дитини; хлопчик сім раз чхнув, й відкрив свої оченята.
36 Єлисей покликав Ґехазія і сказав: Поклич сюди шунамійку! Він покликав її. І коли вона увійшла, він сказав: Візьми свого сина.
37 Підійшовши, вона впала йому до ніг, й поклонилась долілиць, після чого взяла свого хлопчика й вийшла...
Чудесне нагодування ста чоловік
38 А Єлисей повернувся у Ґілґал. У тому краю якраз лютував голод. Одного разу, коли пророчі учні сиділи перед ним, він промовив до свого слуги: Постав на вогонь великого казана й приготуй їжу пророчим учням!
39 Один з них вийшов у поле, щоб назбирати зелені, і, натрапивши на якусь витку рослину, зібрав з неї повний поділ плаща диких плодів , а, повернувшись, покришив їх у казан з їжею, хоч ніхто не знав, що це за плоди.
40 Після цього наливали, аби чоловіки їли. Але ледве вони скуштували ту їжу, закричали, говорячи: Чоловіче Божий, у казані смерть! І не могли того їсти.
41 І сказав Єлисей : Візьміть борошна і киньте до казана. Тоді промовив: Наливай людям, і нехай їдять. І не було вже в казані нічого шкідливого.
42 Якось прийшов чоловік із Баал-Шаліши, й приніс для Божого чоловіка хлібні первоплоди: двадцять ячмінних хлібів і зерно в колосках у своїй торбі. І сказав Єлисей : Дай людям, і нехай їдять!
43 Проте його слуга сказав: Як я покладу це перед сотнею людей? І сказав Єлисей : Дай людям, і нехай їдять, бо так говорить ГОСПОДЬ: Їстимуть і залишиться!
44 І той поклав перед ними, і вони поїли і залишилося, за словом ГОСПОДНІМ.
Чудо з горням оливи
1 А одна з жінок пророчих синів кликала до Єлисея, говорячи: “Помер раб твій, мій чоловік! А ти знаєш, що раб твій боявся Господа. А позичальник прийшов ось , щоб забрати собі двоє дітей моїх за рабів”…
2 І сказав до неї Єлисей: “Що я зроблю тобі? Розкажи мені, що є в тебе в домі”. А та відказала: “Нічого нема в домі твоєї невільниці, — є тільки горня оливи”.
3 А він сказав: “Іди, позич собі на стороні посуд від усіх сусідок твоїх, посуд порожній. Не бери мало!
4 І ввійдеш, і замкнеш двері за собою та за синами своїми, і поналиваєш у всі ті посудини, а повні повідставляй”.
5 І пішла вона від нього, і замкнула двері за собою та за синами своїми. Вони подавали їй посуд, а вона наливала.
6 І сталося, коли понаповнювано посуд, то сказала вона до сина свого: “Подай мені ще посуду!” А він відказав їй: “Нема вже посуду”. І спинилася олива.
7 І вона прийшла, і донесла Божому чоловікові. І він сказав: “Іди, продай ту оливу, та й заплати своєму позичальникові. А ти та сини твої будете жити на позостале”.
Воскресіння сина шунамітянки
8 І сталося певного дня, і прийшов Єлисей до Шунаму, а там була багата жінка, — і вона сильно просила його до себе поїсти хліба . І бувало, скільки разів приходив він, заходив туди їсти хліб.
9 І сказала вона до чоловіка свого: “Ось я познала, що Божий чоловік, який завжди приходить до нас, він святий.
10 Зробім же малу муровану горницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця, і свічника. І коли він приходитиме до нас, то заходитиме туди”.
11 Одного разу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там.
12 І сказав він до свого слуги Ґехазі: “Поклич оцю шунамітянку!” І той покликав її, і вона стала перед ним.
13 І сказав він до нього: “Скажи їй: Ось ти старанно піклувалася про всі наші потреби. Що зробити тобі за це ? Чи є що , щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська?” А вона відказала: “Ні , — я сиджу серед народу свого!”
14 І сказав він: “Що ж зробити їй?” А Ґехазі відказав: “Та вона не має сина, а чоловік її старий”.
15 А він сказав: “Поклич її”. І він покликав її, і вона стала при вході.
16 І він сказав: “На цей означений час, коли саме цей час вернеться, ти обійматимеш сина!” А вона відказала: “Ні, пане, чоловіче Божий, не говори неправди своїй невільниці!”
17 Та зачала та жінка, і породила сина на той означений час, того саме часу, про який говорив до неї Єлисей.
18 І росло те дитя. А одного разу вийшло воно до свого батька до женців.
19 І сказало воно до свого батька: “Голова моя, голова моя!”… А той сказав слузі: “Занеси його до його матері!”
20 І той поніс його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до полудня, та й померло…
21 І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкнула за ним двері та й вийшла.
22 І покликала вона свого чоловіка та й сказала: “Пришли мені одного із слуг та одну з ослиць, і я поїду до Божого чоловіка й вернуся”.
23 А він сказав: “Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота”. А вона відказала: “Добре!”
24 І осідлала вона ослицю, і сказала до свого слуги: “Поганяй та йди. Не затримуй мені в їзді, аж поки не скажу тобі”.
25 І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Кармел. І сталося, як Божий чоловік побачив її здалека, то сказав до слуги свого Ґехазі: “Ось та шунамітянка!
26 Побіжи ж назустріч їй та й скажи їй: Чи все гаразд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині?” А та відказала: “Усе гаразд!”
27 І прийшла вона до Божого чоловіка на гору, і сильно схопила за ноги його. А Ґехазі підійшов, щоб відіпхнути її, та Божий чоловік сказав: “Позостав її, бо затурбована душа її, а Господь затаїв це передо мною й не сказав мені”.
28 А вона сказала: “Чи я жадала сина від пана? Чи я не говорила: Не впроваджуй мене в обману?”
29 І він сказав до Ґехазі: “Опережи стегна свої, і візьми мою палицю в руку свою та й іди. Коли спіткаєш кого, не повітаєш його, а коли хто повітає тебе, не відповіси йому. І покладеш мою палицю на хлопцеве обличчя”.
30 А мати того хлопця сказала: “Як живий Господь і жива душа твоя, — я не полишу тебе!” І він устав і пішов за нею.
31 А Ґехазі пішов перед ними, і поклав ту палицю на хлопцеве обличчя, та не було ані голосу, ані чуття. І вернувся він навпроти нього, і доніс йому, говорячи: “Не збудився той хлопець!”
32 І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його!..
33 І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома, та й молився до Господа.
34 І ввійшов він, і ліг на того хлопця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!..
35 І він знову ходив по дому раз сюди, а раз туди. І ввійшов він, і знову схилився над ним, — і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплющив той хлопець очі свої.
36 І покликав він Ґехазі та й сказав: “Поклич ту шунамітянку!” І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: “Забери свого сина!”
37 І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклонилася до землі. І взяла вона сина свого та й вийшла…
Чудесне нагодування ста чоловік
38 І вернувся Єлисей до Ґілґалу. А в Краю був голод, і пророчі сини сиділи перед ним. І сказав він до свого хлопця: “Пристав великого горшка, і звари їжу для пророчих синів”.
39 І вийшов один на поле, щоб назбирати ярини, і знайшов там витку рослину, і назбирав із неї повну свою одежу диких огірків. І він прийшов, і накришив до горшка їжі, бо вони не знали того.
40 І поналивали вони людям їжі. І сталося, як вони їли ту їжу, то закричали й сказали: “Смерть у горшку, чоловіче Божий!” І не могли вони їсти…
41 А він сказав: “Дайте муки!” І він всипав її до горшка і сказав: “Наливай народові, і нехай їдять!” І вже не було нічого злого в горшку.
42 І прийшов один чоловік із Баал‑Шалішу, і приніс Божому чоловікові хліб первоплоду, — двадцять ячмінних хлібців та зерна в колосках у своїй торбі. І сказав Єлисей : “Дай народові, і нехай вони їдять!”
43 А слуга його сказав: “Що оце покладу я перед сотнею чоловік?” Та він відказав: “Дай народові, і нехай їдять, бо так сказав Господь: Їжте й позоставте!”
44 І він поклав перед ними, і вони їли й позоставили, за словом Господнім.