Яковів рід
1 Ось імена синів Ізраїля, які прийшли до Єгипту з Яковом. Кожен прийшов зі своїм домом. 2 Рувим, Симеон, Левій і Юда; 3 Іссахар, Завулон і Веніямін; 4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир. 5 Усіx же осіб, які вийшли зі стегна Якова, було сімдесят душ. А Йосиф уже був у Єгипті. 6 І помер Йосиф, і всі його брати, і все те покоління. 7 А нащадки Ізраїля плодилися, роїлися і множилися, і стали надзвичайно сильними. І наповнився ними той край.
Переслідування синів Ізраϊлевих
8 А в Єгипті постав новий цар, який не знав Йосифа. 9 І сказав він своєму народові: Ось народ Ізраїлевих нащадків численніший і сильніший за нас. 10 Давайте будемо мудріші за нього, аби він не множився. Бо станеться, коли трапиться нам війна, то він приєднається до наших ворогів, і воюватиме проти нас, і вийде із цієї землі. 11 І поставили над ним наглядачів за примусовою роботою, щоб гнобити його своєю важкою роботою. І він будував фараонові міста для запасів: Пітом і Рамсес. 12 Але чим більше його гнобили, тим більше він множився та більше поширювався. І боялися єгиптяни нащадків Ізраїля. 13 Тож Єгипет безжально змушував працювати нащадків Ізраїля. 14 Вони робили гірким їхнє життя важкою працею біля глини та біля цегли і всякою працею на полі, всякою своєю працею, яку безжально змушували виконувати.
Наказ бабам‑сповитухам убивати єврейських синів
15 І звернувся єгипетський цар до єврейських повитух, ім’я ж першої – Шіфра, а ім’я другої – Пуа, 16 і звелів: Коли допомагаєте єврейкам під час пологів, то дивіться на місці: якщо це син, то вбивайте його, а якщо це дочка, то нехай живе. 17 Але повитухи боялися Бога і не чинили так, як звелів їм єгипетський цар. Тож вони залишали дітей живими. 18 Тоді єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому ви робите це – залишаєте дітей живими? 19 А повитухи відповіли фараонові: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки. Вони сильні: перед тим, як прийде до них повитуха, вони народжують. 20 І Бог чинив добро повитухам, а народ множився і дуже зміцнювався. 21 І сталося, оскільки повитухи боялися Бога, то Він розбудовував їхні доми. 22 Тоді фараон наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожного народженого єврейського сина кидайте до Нілу, а кожну дочку залишайте живою.
Яковів рід
1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту . Кожен із домом своїм прибули:
2 Рувим, Симеон, Левій і Юда,
3 Іссахар, Завулон і Веніямин,
4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
6 І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
7 А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
Переслідування синів Ізраϊлевих
8 І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
9 І сказав він до народу свого: “Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю”.
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
12 Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
14 І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
Наказ бабам‑сповитухам убивати єврейських синів
15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам‑сповитухам, що одній ім’я Шіфра, а ім’я другій — Пуа,
16 і говорив: “Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе”.
17 Але баби‑сповитухи боялися Бога, і не робили того , як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
18 І покликав єгипетський цар баб‑сповитух, та й сказав їм: “Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?”
19 І сказали баби‑сповитухи до фараона: “Бо єврейки не такі , як єгипетські жінки, — бо вони самі баби‑сповитухи: поки прийде до них баба‑сповитуха, то вони вже й народять”.
20 І Бог чинив добро бабам‑сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
21 І сталося, тому , що ті баби‑сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: “Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки , а кожну дочку — зоставляйте при житті!”