1 Не отримавши відповіді, знову промовив ГОСПОДЬ до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з твоїм посохом на ріки, канали та на стави й наведи жаб на Єгипетський край. 2 Аарон простягнув свою руку на води Єгипту і навів жаб. Повилазили жаби і покрили Єгипетський край. 3 Те ж саме своїми чарами зробили єгипетські чаклуни, навівши жаб на Єгипетський край. 4 Тому фараон закликав Мойсея та Аарона і сказав: Помоліться до ГОСПОДА і нехай Він забере жаб від мене та від мого народу. Я відпущу той народ, щоб вони принесли жертву ГОСПОДУ. 5 Мойсей відповів фараонові: Признач для мене час, коли маю помолитися за тебе, за твоїх слуг і за твій народ, щоби щезли жаби в тебе і в твоїх оселях. Вони залишаться лише в річці. 6 Фараон сказав: Завтра. Тоді Мойсей відповів: Буде так, як ти сказав, аби ти зрозумів, що немає такого, як ГОСПОДЬ, Бог наш! 7 Щезнуть жаби в тебе і в твоїх домах, в оселях твоїх рабів і в усього твого народу. Вони залишаться тільки в річці Ніл .
8 Мойсей та Аарон вийшли від фараона. Мойсей помолився до ГОСПОДА стосовно жаб, як і пообіцяв фараонові. 9 І ГОСПОДЬ учинив за словом Мойсея. Жаби загинули в домах, на подвір’ях і на полях. 10 Їх згрібали у великі купи, так що засмерділася земля. 11 Щойно фараон відчув, що стало легше, як знову затверділо його серце. Він не послухався їх, як і передвіщав ГОСПОДЬ.
Третя кара: воші
12 Тому ГОСПОДЬ знову заговорив до Мойсея: Скажи Ааронові: Підійми свій посох і вдар по пороху землі, і він перетвориться на комарів в усьому Єгипетському краю! 13 Вони так і зробили: Аарон простягнув руку зі своїм посохом і вдарив по земному пороху. Він перетворився на комарів, які дошкуляли людям і тваринам. Увесь порох землі перетворився на комарів у всьому Єгипетському краю. 14 Те саме хотіли вчинити своїми магічними діями й чаклуни, намагаючись вивестиз пороху комарів, але не змогли. І обсіли комарі людей і худобу. 15 Тепер чаклуни зізнались фараону: Це – перст Божий! Та фараонове серце залишалось запеклим. Він не послухав слів Мойсея та Аарона , як і передбачив ГОСПОДЬ.
Четверта кара: рої мух
16 І ГОСПОДЬ знову промовив до Мойсея: Підіймися рано-вранці й стань перед фараоном тоді, коли він вийде до води. Ти скажеш йому, що говорить ГОСПОДЬ: Відпусти Мій народ, щоб Мені послужив! 17 Якщо не захочеш відпустити Мій народ, то Я нашлю на тебе, на твоїх слуг, на весь твій народ і на ваші оселі рої мошкари. Будинки єгиптян, і навіть земля, на якій вони живуть, наповняться роями мошкари. 18 Але для землі Ґошен, на якій живе Мій народ, того дня Я зроблю виняток. Там не буде роїв мошкари, аби ти зрозумів, що Я – ГОСПОДЬ посеред краю. 19 Я встановлю різницю між Моїм народом і народом твоїм. Завтра буде ця ознака! 20 Так і зробив ГОСПОДЬ: налетіли величезні рої мошкари на палаци фараона, на помешкання його слуг і на весь Єгипетський край. Ці рої мошкари нищили землю.
21 Тож фараон закликав Мойсея та Аарона і запропонував: Йдіть і принесіть жертву вашому Богові в цьому краю. 22 Але Мойсей заперечив: Не годиться так робити. Адже ми будемо приносити в жертву ГОСПОДУ, Богові нашому, те, що огидне єгиптянам. Як же ми могли б на їхніх очах приносити в жертву те, що огидне для єгиптян. Чи не побили би вони нас камінням? 23 Ми підемо на три дні ходи в пустелю і принесемо там жертву ГОСПОДУ, нашому Богові, як Він нам велить. 24 Тоді фараон сказав: Гаразд, я відпущу вас. Принесіть жертву ГОСПОДУ, вашому Богові, в пустелі, але, коли підете, не відходьте надто далеко. Помоліться також і за мене. 25 Мойсей відповів: Ось я виходжу від тебе і помолюся до ГОСПОДА. Завтра відступить мошкара від фараона, від його слуг і від усіх його людей. Але нехай фараон більше не обманює, не відпускаючи народ аби принести жертву ГОСПОДУ. 26 Мойсей вийшов від фараона і помолився до ГОСПОДА.
27 ГОСПОДЬ учинив за словом Мойсея. Він прогнав мошкару від фараона, від його слуг і від його народу. Тож не залишилося жодної. 28 Та фараон і цим разом не дотримав слова . Він зробив запеклим своє серце і не відпустив народу.
1 І сказав Господь до Мойсея: “Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на єгипетський край”.
2 І простяг Аарон руку свою на єгипетські води, — і вийшла жабня, та й покрила єгипетську землю.
3 Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, — і вивели жаб на єгипетську землю.
4 І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: “Благайте Господа, і нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу народ той, — і нехай приносять жертви для Господа!”
5 І сказав Мойсей фараонові: “Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, — тільки в Річці вони позостануться”.
6 А той відказав: “На завтра”. І сказав Мойсей : “За словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого , як Господь, Бог наш!
7 І відійдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і від рабів твоїх, і від народу твого, — тільки в Річці вони позостануться”.
8 І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона.
9 І зробив Господь за словом Мойсея, — і погинули жаби з домів, і з подвір’їв, і з піль.
10 І збирали їх цілими купами, — і засмерділась земля!
11 І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, — і не послухався їх, як говорив був Господь.
Третя кара: воші
12 І сказав Господь до Мойсея: “Скажи Ааронові: Простягни свою палицю, та й удар земний порох, — і нехай він стане вошами в усьому єгипетському краї!”
13 І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив земний порох, — і він стався вошами на людині й на скотині. Увесь земний порох стався вошами в усьому єгипетському краї!
14 І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, — та не змогли. І була вошва на людині й на скотині.
15 І сказали чарівники фараонові: “Це перст Божий!” Та серце фараонове було запеклим, — і він не послухався їх, як говорив був Господь.
Четверта кара: рої мух
16 І сказав Господь до Мойсея: “Устань рано‑вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він піде до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
17 Бо коли ти не відпустиш народу Мого, то ось Я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і на народ твій, і на доми твої рої мух . І єгипетські доми будуть повні мушні, а також земля, на якій вони живуть .
18 І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я — Господь посеред землі!
19 І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знамено!”
20 І зробив Господь так. І найшла численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!
21 І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: “Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому краї!”
22 А Мойсей відказав: “Не годиться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не вкаменують нас?
23 Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесемо жертву Господеві, Богові нашому, як скаже Він нам”.
24 І сказав фараон: “Я відпущу вас, і ви принесете жертву Господеві, Богові вашому на пустині. Тільки далеко не віддаляйтесь, ідучи. Моліться за мене!”
25 І сказав Мойсей: “Ось я виходжу від тебе, і буду благати Господа, — і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві”.
26 І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.
27 І зробив Господь за словом Мойсея, — і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї.
28 А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, — і не відпустив він народу того!