1 Хронік 12

Хто прийшов до Давида в Ціклаґ
1 Ось ті, хто приєднався до Давида в Ціклазі, – ще тоді, коли він переховувався від Саула, Кішового сина. Вони були з числа лицарів, які допомагали на війні.
2 Озброєні луками, вони вміли також з пращі пускати каміння й влучно стріляти як правою, так і лівою рукою. Всі вони були одноплемінниками Саула з Веніямінового племені.
3 голова Ахієзер та Йоас, сини Шемеї, з Гіви, Єзіїл та Пелет, сини Азмавета, Берах і Єгу з Анатота,
4 Ішмайя, ґівеонієць, – найсильніший з тридцяти, а тому ватажок над тридцятьма;
5 Єремія, Яхазіел, Йоханан та Йозавад із Ґедери,
6 Елузай, Єрімот, Беалія, Шемарія і харуфієць Шефатія,
7 Елкана, Їшшія, Азареїл, Йоезер та Яховам, кореяни,
8 Йоіл і Зевадія, – сини Єрохама, з Ґедори.
9 Із племені Ґада прийшли до Давида в його сховище в пустелі хоробрі лицарі, вправні у битві воїни, озброєні щитами та списами. З вигляду вони були подібні до левів, і швидкі, наче сарни на горах.
10 На чолі їх був Езер, другим – Овадія, третім – Еліяв,
11 четвертим – Мішманна, п’ятим – Єремія,
12 Аттай був шостим, Еліїл – сьомим,
13 Йоханан був восьмим, Елзавад – дев’ятим,
14 Єремія – десятим, Махбаннай – одинадцятим.
15 Отже, всі вони були з Ґадових нащадків, воєначальники в своєму племені . Рангом нижчий командував сотнею, а вищий – тисячею.
16 Вони були тими, що перейшли Йордан у першому місяці, коли ріка виступає з берегів і затоплює береги, порозганяли всіх мешканців долини на східному і на західному берегах.
17 До Давида, у його сховище, прийшли й деякі нащадки Веніяміна та Юди.
18 Давид вийшов до них, і звернувся до них з такими словами: Якщо ви прийшли до мене з мирними намірами, аби мені допомагати, то я всім своїм серцем буду з вами, але якщо для того, щоб мене підступно зрадити і видати моїм ворогам, хоча мої руки чисті від усякого обману і підступу, то нехай Бог наших батьків це бачить і розсудить!
19 Тоді Дух огорнув Амасая, який стояв на чолі тридцятьох, і він промовив : Твої ми, Давиде! Ми з тобою, сину Єссея! Мир тобі, мир! Мир тобі, і мир нехай буде з твоїми побратимами, адже тобі допомагає Сам твій Бог! І Давид прийняв їх, призначивши командирами загонів.
20 До Давида приєднались і декотрі з племені Манассії, ще тоді, коли він погодився йти на війну з филистимцями проти Саула. Але Давид тоді не став їм у пригоді, оскільки филистимські князі, порадившись між собою, відіслали його, сказавши: Ціною наших голів він повернеться до свого володаря Саула.
21 Отже, коли він повертався назад у Ціклаґ, до нього від Манассії приєднались Адна, Йозавад, Єдіяїл, Михаїл, Йозавад, Елігу та Ціллетай, – вони були командирами над тисячами Манассії.
22 Вони допомогли Давидові в боротьбі проти орди, оскільки всі були хоробрими воїнами, і стали командирами військових підрозділів.
Хто прийшов до Давида в Хеврон
23 Адже щодня все більше людей приєднувались до Давида, щоб йому допомагати, доки його військо не стало великим, як Божий табір.
24 А ось число воєначальників, які прибули до Давида в Хеврон, аби перекласти на нього царське достоїнство Саула у відповідності з ГОСПОДНІМ словом.
25 Від нащадків племені Юди, озброєних щитами і списами, прибуло шість тисяч вісімсот воїнів, спроможних воювати.
26 Від нащадків племені Симеона хоробрих воїнів, здатних провадити битви, було сім тисяч сто.
27 Від нащадків Левія – чотири тисячі шістсот.
28 Навіть сам Єгояда, глава нащадків Аарона, очолив три тисячі сімсот воїнів.
29 Так само й хоробрий юнак Садок зі своєю родиною, що налічувала двадцять два воєначальника.
30 Зі синів Веніяміна, – одноплемінників Саула, – три тисячі, з яких до цього більша частина залишалась вірною родині Саула.
31 Зі синів Єфрема – двадцять тисяч вісімсот хоробрих воїнів, славних мужів у своїх батьківських родинах.
32 З половини племені Манассії – вісімнадцять тисяч, з яких кожен був названий по імені, аби бути присутніми на сходженні Давида на царський престол.
33 Зі синів Іссахара, котрі мали розуміння часу, і знали, що і коли слід чинити Ізраїлю було двісті воєначальників, зі своїми одноплемінниками, які беззаперечно виконували їхні накази.
34 Зі Завулонових синів, здатних до бою, які вміли володіти всякою зброєю – п’ятдесят тисяч, одностайно вишикувались у бойові лави.
35 Від Нефталима – тисяча воєначальників, а з ними воїнів, озброєних щитами та списами, – тридцять сім тисяч.
36 Від Данових нащадків – двадцять вісім тисяч шістсот воїнів, готових воювати.
37 Від Асира – сорок тисяч воїнів, вишикуваних у бойові лави, готових поповнити військо.
38 А з іншого (східного) боку Йордану, – від племен Рувима, Ґада та від половини племені Манассії в повному бойовому спорядженні, прибуло сто двадцять тисяч чоловіків.
39 Усі ці військові мужі стройовими колонами прибули в Хеврон з повною рішучістю й щирими намірами серця оголосити Давида царем над усім Ізраїлем. З ними була одностайна в твердому намірі настановити Давида царем і решта всього Ізраїлю.
40 Вони перебували там з Давидом три дні, їли і пили, оскільки їхні брати достатньо усього наготували.
41 Так само і сусідні мешканці з племен Іссахара, Завулона і Нефталима постачали їм велику кількість поживи на ослах, верблюдах, мулах та волах, зокрема: борошно, плитки пресованих фіг, родзинок, а також вино, олію, телят і овець, адже це була велика радість в усьому Ізраїлі.
1 Ось ті, хто пішов до Давида в Соклаґ, ще коли він переховувався від обличчя Саула, сина Кіса, і вони між сильними, які допомагали у війні, 2 і стріляли з лука, і озброєні пращею з камінням, а з лука стріляли правою рукою і лівою. З братів Саула з Веніаміна: 3 володар Ахієзер і Йоас, син Асми, ґевотійця, Йоіл і Йофалит, сини Асмота, Верхія, Юл, анатотець, 4 і Самая, ґаваонець, сильний поміж тридцятьма і над тридцятьма; 5 Єрмія, Єзіїл, Йоанан і Йоазавад, ґадаратієць, 6 Еліазей, Ярімут, Ваалія, Самарія і Сафатія, харефієць, 7 Ілкана, Єсуній, Озріїл, Йоазар і Єсвоам, Коріти, 8 Елія і Завадія, сини Іраама, сини Ґедора.
9 Від Ґаддія, з пустелі, відділилися до Давида могутні, сильні мужі, щоб стати в лави до бою, які носили щити і списи, і їхні обличчя — наче морда лева, і вони швидкістю бистрі, наче сарни в горах: 10 володар Азер, другий — Авдія, третій — Еліяв, 11 четвертий — Масеманній, п’ятий — Єрмія, 12 Еттій — шостий, Еліяв — сьомий, 13 Йоанан — восьмий, Еліазер — дев’ятий, 14 Єрмія — десятий, Махаваннай — одинадцятий. 15 Вони — із синів Ґада, воєначальники, менший — один над сотнею, а більший — над тисячею. 16 Вони перейшли Йордан в першому місяці, а він розлився на все своє русло, і вони прогнали всіх, які жили в долинах від сходу аж до заходу.
17 Деякі із синів Веніаміна і Юди прийшли на допомогу Давидові, 18 а Давид вийшов їм назустріч і звернувся до них: Чи з миром ви прийшли до мене? Нехай моє серце буде таким самим до вас. Якщо ж ви прийшли мене підступно видати моїм ворогам, нехай бачить Бог наших батьків і нехай судить! 19 І зійшов дух на Амасея, володаря тридцятьох, і він сказав: Іди, Давиде, сину Єссея, і твій народ! Мир, мир тобі й мир твоїм помічникам, бо тобі допоміг твій Бог! І Давид прийняв їх, і настановив їх військовими командирами.
20 Прийшли до Давида і деякі від Манасії, коли филистимці виступали на війну проти Саула. І не допоміг їм, филистимцям , бо був у раді при вождях филистимців, які говорили: У головах тих мужів він повернеться до свого володаря Саула. 21 Коли він ішов у Соклаґ, то до нього від Манасії прийшли Една, Йозават, Йодіїл, Михаїл, Йосавет, Елімут і Селатій, вони є володарями тисяч Манасії. 22 Вони билися з Давидом проти загону, бо всі могутні силою і були провідними командирами у військових силах, 23 бо з дня на день приходили до Давида, до великого війська, як військо Боже.
24 Ось це імена воєначальників, які прийшли до Давида в Хеврон, аби повернути царство Саула до нього за Господнім словом. 25 Сини Юди, які носили щити, і які носили списи, — шість тисяч вісімсот спроможних стати в лави. 26 Із синів Симеона — могутні силою, аби стати в лави, — сім тисяч сто. 27 Із синів Левія — чотири тисячі шістсот. 28 І Йоадай, володар в Аарона, і з ним — три тисячі сімсот. 29 І Садок — молодий, могутній силою, і двадцять два володарі його батьківського дому. 30 І з синів Веніаміна, братів Саула, — три тисячі. І ще більшість з них наглядали за охороною дому Саула. 31 І з синів Єфрема — двадцять тисяч вісімсот, могутні силою, знатні у своїх родинних лініях мужі. 32 І з половини племені Манасії — вісімнадцять тисяч, які були називані по імені, щоб настановити Давида царем. 33 Із синів Іссахара, які вміють пізнавати пори, які знають, що робити Ізраїлю в їхні начала, — двісті, і всі їхні брати з ними. 34 І з Завулона ті, які виходять, щоб вишикуватися до бою в усій військовій зброї, — п’ятдесят тисяч, аби допомогти Давидові, не слабкі. 35 І з Нефталима — тисяча володарів, і з ними зі щитами і списами тридцять сім тисяч. 36 І з Дана — двадцять вісім тисяч і вісімсот тих, які стають до війни. 37 І з Асира — сорок тисяч тих, які виходять до бою, аби допомогти. 38 І з другого боку Йордану — від Рувима і Ґада, від половини племені Манасії в усій військовій зброї — сто двадцять тисяч.
39 Усі ці військові мужі, які стають в лави з мирною душею, прийшли в Хеврон, аби настановити царем Давида над усім Ізраїлем. І ті, які залишились з Ізраїля, були однієї душі, щоби царем настановити Давида. 40 Вони пробули там три дні, їли і пили, бо їм приготували їхні брати. 41 І їхні сусіди (аж до Іссахара, Завулона і Нефталима) доставляли їм на верблюдах, ослах, ослицях і на телятах їжу: борошно, плитки сухих фруктів, смоківниці, вино і олію, телят і овець, — велику кількість усього , бо в Ізраїлі була радість.