1 Самуїлова 7

Ізраїльтяни побили филистимлян
1 Тож прийшли мешканці Кір’ят-Єаріма, та й забрали ГОСПОДНІЙ Ковчег. Вони занесли його в дім Авінадава, що на узгір’ї, а його сина Елеазара посвятили, аби він стеріг ГОСПОДНІЙ Ковчег.
2 Так склалось, що з тих пір, як Ковчег залишався в Кір’ят-Єарімі, минуло чимало часу, – цілих двадцять років. За той час весь Ізраїлів дім почав навертатись до ГОСПОДА.
3 Саме тоді звернувся до всього Ізраїлевого дому Самуїл з такими словами: Якщо ви бажаєте навернутись до ГОСПОДА всім своїм серцем, повикидайте з-посеред себе чужих богів та Астарт, і наверніть ваші серця до ГОСПОДА та служіть лише Йому одному, і Він вас визволить з рук филистимців.
4 Тож ізраїльтяни повикидали Ваалів та Астарт, і служили ГОСПОДУ, Самому Йому.
5 Після того Самуїл сказав: Зберіть увесь Ізраїль у Міцпі, а я молитимусь за вас до ГОСПОДА.
6 Отже, вони зібрались у Міцпі, черпали воду й виливали її перед ГОСПОДОМ , постили того дня й говорили: Ми згрішили проти ГОСПОДА! Самуїл був тоді в Міцпі суддею ізраїльтян.
7 Але, довідавшись, що ізраїльтяни зібрались в Міцпі, филистимці, під проводом филистимських князів, вирушили проти Ізраїлю. Почувши про це, ізраїльтяни злякались филистимців.
8 Тож ізраїльтяни почали просити Самуїла: Не переставай молитись про нас, волаючи до ГОСПОДА, Бога нашого, аби Він врятував нас від рук филистимців!
9 Тоді Самуїл узяв одне ягня, яке ще годується молоком, і повністю приніс його на всепалення ГОСПОДУ. Після цього Самуїл заволав до ГОСПОДА щодо Ізраїлю, і ГОСПОДЬ йому відповів.
10 Якраз тоді, коли Самуїл приносив всепалення, филистимці наблизились, щоб воювати з Ізраїлем. У той момент ГОСПОДЬ загримів над филистимцями гучним розкотистим громом, чим викликав серед них переполох, й вони зазнали від Ізраїлю цілковитої поразки.
11 Ізраїльські воїни виступили з Міцпи й, переслідуючи филистимців, громили їх аж до околиць Бет-Кара.
12 Тому Самуїл узяв один камінь, встановив його між Міцпою та Шеном, і назвав його Евен-Езер, заявивши: Аж до цього місця допоміг нам ГОСПОДЬ.
13 Отак филистимці були упокорені, й більше не наважувались навіть наближатися до ізраїльського кордону. З того часу ГОСПОДНЯ караюча рука тяжіла над филистимцями протягом усього життя Самуїла.
14 Усі Ізраїлеві міста, від Екрона й до Ґата, які филистимці раніше в Ізраїлі захопили, були повернуті, – навіть їхні околиці Ізраїль звільнив від филистимців. Був також мир між Ізраїлем та аморейцями.
15 А Самуїл був суддею в Ізраїлі протягом усього свого життя.
16 Щороку він по черзі відвідував Бетель, Ґілґал та Міцпу, розглядаючи в усіх тих містах Ізраїлю судові справи.
17 Потім він повертався до Рами, оскільки там він проживав. Там він також звершував судочинство Ізраїлю, і там спорудив жертовник ГОСПОДУ.
1 І приходять мужі Каріятіяріма, і беруть ковчег Господнього завіту, і вносять його в дім Амінадава, який на узгір’ї, а його сина Елеазара посвятили, щоб охороняв ковчег Господнього завіту.
2 І сталося, що від того дня ковчег перебував у Каріятіярімі. Минуло багато часу, — було двадцять років, і кожний ізраїльський дім спостерігав за Господом.
3 І промовив Самуїл до всього дому Ізраїля, кажучи: Якщо ви повертаєтеся до Господа всім вашим серцем, видаліть з-посеред вас чужих богів та священні гаї, приготуйте ваші серця для Господа й служіть Йому одному, і Він вас визволить з руки филистимців. 4 І сини ізраїльські видалили Ваалів і священні гаї Астарти, і служили одному Господу.
5 І сказав Самуїл: Зберіть увесь Ізраїль у Массифаті, і помолюся за вас до Господа. 6 Тож вони зібралися в Массифаті, черпали воду, виливали перед Господом на землю й постили в той день, кажучи: Ми згрішили перед Господом! І Самуїл судив ізраїльських синів у Массифаті.
7 І почули филистимці, що всі ізраїльські сини зібралися в Массифаті, і виступили сатрапи филистимців проти Ізраїля. Почувши, ізраїльські сини налякалися обличчя филистимців. 8 Тож ізраїльські сини звернулися до Самуїла: Не мовчи за нас, волай до Господа, Бога твого, нехай врятує нас з руки филистимців! 9 І Самуїл узяв одне ягня, яке ссе молоко, і з усім народом приніс його на всепалення Господу. Самуїл заволав до Господа за Ізраїля, і Господь його почув. 10 Самуїл приносив всепалення, а филистимці виходили на бій проти Ізраїля. І Господь загримів гучним голосом у той день проти филистимців, і вони були в замішанні, і зазнали поразки перед Ізраїлем. 11 Ізраїльські мужі вийшли з Массифата, гналися за филистимцями і розгромили їх аж під Ветхором.
12 Самуїл узяв один камінь і поставив його між Массифатом і між старим містом , і дав йому ім’я — Авенезер , Камінь допомоги, і сказав: Аж досі допоміг нам Господь. 13 І Господь упокорив филистимців, і не продовжували більше наближатися до ізраїльських границь. І Господня рука була на филистимцях усі дні Самуїла. 14 І віддали їм міста, які филистимці взяли в ізраїльських синів, — віддали їх Ізраїлеві від Аскалона аж до Азова, і забрали ізраїльські околиці з руки филистимців. І був мир між Ізраїлем і між Амореєм.
15 І Самуїл судив Ізраїля всі дні свого життя. 16 З року в рік він ішов, обходив Ветиль, Ґалґал, Массифат, і судив Ізраїля в усіх цих посвяченихмісцях . 17 А повертався він до Арматаїма, бо там був його дім, і там він судив Ізраїля, і там збудував жертовник Господу.