1 Ровоам подався у Сихем, оскільки, за традицією, в Сихемі зібрався весь Ізраїль, аби проголосити його царем.
2 Так сталося, що про це дізнався Єровоам, син Невата. Він був у Єгипті з того часу, як утік туди від царя Соломона
. Отже, Єровоам повернувся з Єгипту.
3 Тому послали за Єровоамом і покликали його, після чого Єровоам разом з усім Ізраїлем звернулись до Ровоама з такими словами:
4 Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, а тепер ти полегши тяжку службу, встановлену твоїм батьком, – оте його тяжке ярмо, яке він на нас наклав, – і ми будемо тобі служити.
5 А він їм відповів: Розійдіться на три дні, після чого повернетесь до мене знову! І люди розійшлися.
6 Тоді цар Ровоам порадився зі старійшинами, котрі ще урядували за його батька Соломона, коли той був живим, запитуючи: Як, на ваш розсуд, слід відповісти цьому народові?
7 Вони висловили йому таку пораду: Якщо ти сьогодні виявиш порозуміння до цього народу, будеш доброзичливим до них і говоритимеш до них лагідними словами, то вони служитимуть тобі протягом усього твого життя.
8 Але він знехтував порадою старійшин, яку вони йому давали, та почав радитись з молодими, – своїми ровесниками, що з ним виросли, й тепер з ним урядували.
9 Він запитав їх: А що би ви порадили відповісти цьому народові, який звернувся до мене з проханням полегшити ярмо, яке мій батько поклав на них?
10 А молоді люди, котрі виросли з ним, порадили йому, сказавши: Цьому народові, який висловив до тебе прохання полегшити ярмо, яке твій батько поклав на них, дай таку відповідь: Мій мізинець грубший за стегно мого батька!
11
І Тож, якщо мій батько поклав на вас тяжке ярмо, то я ще додам до вашого ярма! Якщо мій батько карав вас бичами, то я каратиму вас скорпіонами
!
12 Через три дні, коли Єровоам з усім народом знову прийшли до Ровоама, як цар і сказав їм, мовляв: Прийдіть до мене на третій день,
13 то цар розмовляв з ними дуже суворо, адже цар Ровоам відкинув пораду старійшин,
14 а відповів так, як порадили молоді люди, говорячи: Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я ще додам до вашого ярма! Якщо мій батько карав вас бичами, то я вас каратиму скорпіонами!
15
Таким чином цар не послухався народу, що й було передбачено Богом; отже, слово ГОСПОДА, яке Він провістив через шілонійця Ахію до Єровоама, Неватового сина, збулося.
16
Коли ж увесь Ізраїль зрозумів, що цар на них не зважає, то народ, відповідаючи цареві, проголосив: Що в нас спільного з Давидом?! Немає в нас спадщини зі сином Єссея! Ізраїлю, повертайся до своїх наметів! А ти, Давиде, сам турбуйся за власний дім! Тож ізраїльтяни розійшлися по своїх поселеннях.
17
Ровоам же почав владарювати над ізраїльтянами, котрі мешкали в містах Юдеї.
18 Коли цар Ровоам послав до інших ізраїльтян Гадорама, відповідального за примусову роботу, то вони закидали його камінням до смерті. Сам цар Ровоам ледве встиг ускочити на колісницю, і втік до Єрусалима.
19 Відтоді Ізраїль остаточно відпав від Давидового роду аж до сьогодні.
1 Ровоам пішов до Сихема, бо до Сихема прийшов увесь Ізраїль, щоб настановити його царем. 2 І сталося, коли Єровоам, син Навата, почув, а він був у Єгипті (Єровоам поселився в Єгипті, оскільки він утік з-перед царя Соломона), то повернувся Єровоам з Єгипту. 3 Тож послали і покликали його, і Єровоам і вся громада Ізраїля прийшли до Ровоама, закликаючи: 4 Твій батько тяжким зробив наше ярмо, тепер полегши тяжку службу твого батька і його тяжке ярмо, яке на нас він наклав, і ми служитимемо тобі. 5 А той відповів їм: Підіть на три дні й прийдете назад до мене. І народ відійшов.
6 А цар Ровоам зібрав старійшин, які стояли перед його батьком Соломоном, коли він жив, кажучи: Яким словом ви порадите відповісти цьому народові? 7 І сказали йому, говорячи: Якщо сьогодні будеш добрий до цього народу, будеш милий і заговориш до них добрими словами, то вони будуть тобі рабами всі дні. 8 Та він залишив пораду старійшин, які йому радили, і порадився з молодцями, що з ним виховувалися, які стояли перед ним. 9 І сказав їм: Що ви радите, і відповім слово цьому народові, який заговорив до мене, прохаючи: Полегши ярмо, яке наклав на нас твій батько! 10 І сказали йому молодці, виховані з ним: Так скажеш народові, який заговорив до тебе, кажучи: Твій батько тяжким учинив наше ярмо, і ти полегши нам, так скажеш: Мій малий палець товстіший за стегна мого батька! 11 І тепер, мій батько виховував вас тяжким ярмом, а я додам до вашого ярма; мій батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!
12 На третій день Єровоам і весь народ прийшли до Ровоама, як і сказав цар, промовляючи: Поверніться до мене на третій день! 13 Цар відповів суворо (цар Ровоам залишив пораду старійшин, 14 а промовив до них за порадою молодих), говорячи: Мій батько тяжким зробив для вас ярмо, а я до нього додам! Мій батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!
15 Цар не послухався народу, бо була переміна від Бога, кажучи: Господь підняв Своє слово, яке промовив через Ахія, силонійця, про Єровоама, сина Навата, 16 і про весь Ізраїль, бо цар їх не послухав. І відповів народ до царя, кажучи: Яка нам частка в Давиді чи спадок у сині Єссея? До своїх наметів, Ізраїлю! Тепер гляди за твоїм домом, Давиде! І весь Ізраїль пішов до своїх поселень. 17 А мужі Ізраїля, які жили в містах Юди, настановили над собою царем Ровоама. 18 І цар Ровоам послав Адонірама, який був над податками, та сини Ізраїля побили його камінням, і він помер. Тож цар Ровоам поспішив піднятися в колісницю, аби втекти в Єрусалим. 19 Відтоді Ізраїль відступив від дому Давида — аж до цього дня.