2 Царів 1

Гріх царя Ахазії
1 Після смерті Ахава моавійці збунтувались проти Ізраїлю .
2 Сталося так, що Ахазія випав крізь грати своєї горішньої світлиці в Самарії, і занедужав. Тож відправив послів, сказавши їм: Підіть запитайте в екронського бога Ваал-Зевува , чи видужаю я від цієї своєї хвороби.
3 Тоді ГОСПОДНІЙ ангел сказав тішбійцеві Іллі: Устань, вийди назустріч послам самарійського царя й скажи їм: Чи тому, що немає Бога в Ізраїлі, ви йдете запитати в екронського бога Ваал-Зевува?
4 Тому так говорить ГОСПОДЬ: З ліжка, на якому ти лежиш, вже з нього не встанеш, оскільки неодмінно помреш! Після цих слів Ілля відійшов.
5 Коли посли повернулись до царя раніше часу , він запитав їх: Чому це ви повернулись?
6 Вони ж йому відповіли: Назустріч нам вийшов чоловік і промовив до нас: Ідіть назад до царя, котрий вас послав, і скажіть йому, що говорить ГОСПОДЬ: Чи тому, що немає Бога в Ізраїлі, ти послав запитати в екронського бога Ваал-Зевува? Тому з ліжка, на яке ти ліг, ти не встанеш, оскільки неодмінно помреш!
7 Він же запитав їх: Як виглядав той чоловік, що вийшов вам назустріч і провістив вам оці слова?
8 А вони відповіли йому: Цей чоловік був одягнутий у волосяну одежу, а по бедрах підперезаний шкіряним поясом. Цар сказав: Це тішбієць Ілля!
9 Тоді він послав за ним командира півсотні з його півсотнею воїнів . Коли той прийшов, Ілля сидів на вершині гори. Начальник півсотні звернувся до нього: Чоловіче Божий, цар наказує, аби ти зійшов звідти!
10 У відповідь Ілля промовив до начальника півсотні: Якщо я є Божим чоловіком, то нехай вогонь впаде з неба і пожере тебе та твою півсотню! І, справді, впав вогонь з небес і пожер його разом з його півсотнею.
11 Але цар не вгамовувався, і знову послав за ним іншого начальника півсотні з його півсотнею, який так само звернувся до Іллі зі словами: Чоловіче Божий, цар наказує, аби ти негайно зійшов!
12 Відповідаючи, Ілля й до них промовив: Якщо я є Божим чоловіком, то нехай вогонь впаде з неба й пожере тебе та твою півсотню! В ту мить зійшов з неба Божий вогонь, і поглинув його та його півсотню.
13 Цар знову послав, уже третього, начальника півсотні з його півсотнею. Коли ж прибув той третій начальник півсотні, то, впавши на свої коліна перед Іллею, почав його благати, звертаючись до нього з такими словами: Чоловіче Божий, пожалій, будь ласка, моє життя та життя цих твоїх п’ятдесятьох слуг!
14 Ти знаєш, що з неба зійшов вогонь і поглинув двох попередніх начальників півсотень з їхніми загонами, тож, будь ласка, пощади моє життя!
15 Тоді ГОСПОДНІЙ ангел сказав Іллі: Спустись із ним, і не бійся його! Тож Ілля встав і спустився з ним до царя;
16 він сказав йому те, що провістив ГОСПОДЬ: Через те, що ти послав гінців запитати в екронського бога Ваал-Зевува, ніби немає Бога в Ізраїлі, щоб запитатися Його слова, то з ліжка, на яке ти ліг, ти не встанеш, оскільки неодмінно помреш!
17 Ахазія помер за ГОСПОДНІМ словом, яке провістив Ілля. Оскільки ж у нього не було сина, то на царський престол зійшов Єгорам у другому році Єгорама, Йосафатового сина, юдейського царя.
18 Усе інше про діяльність Ахазії записане в Книзі літопису ізраїльських царів.
1 Після смерті Ахава Моав відступив від Ізраїля.
2 Охозія випав з вікна, що в нього на горищі, у Самарії, і захворів. Тож він відіслав послів, кажучи їм: Ідіть і випитайте у Ваала-мухи, бога Аккарона, чи виживу від цієї моєї хвороби. І вони пішли запитати в нього. 3 А Господній ангел сказав Іллі, тесвітянинові, мовлячи: Вставши, іди назустріч послам Охозії, царя Самарії, і скажеш їм: Ви йдете запитати у Ваала-мухи, бога Аккарона тому, що немає Бога в Ізраїлі? 4 Не буде так! Оскільки так говорить Господь: Ліжко, на яке ти зліг, з нього не встанеш, бо на ньому безсумнівно помреш ! Тож Ілля пішов і сказав їм.
5 І посли повернулися до царя , а він запитав їх: Чому це ви повернулися? 6 Ті ж відповіли йому: Чоловік вийшов нам назустріч і сказав нам: Ідіть, поверніться до царя, який вислав вас, і скажете йому: Так говорить Господь: Ти йдеш запитатися у Ваала-мухи, бога Аккарона тому, що немає Бога в Ізраїлі? Не буде так! Ліжко, на яке ти зліг, з нього не зійдеш, бо безсумнівно помреш ! 7 І він промовив до них, запитуючи: Яка відмітна особливість чоловіка, котрий вийшов вам назустріч і заговорив до вас цими словами? 8 А вони сказали йому: Чоловік волохатий і підперезаний шкіряним поясом по своїх стегнах. І він сказав: Ілля, тесвітянин, — це він!
9 Тож цар послав до нього начальника над півсотнею і його п’ятдесятьох воїнів , і той відійшов та прийшов до нього, і ось Ілля сидить на верхів’ї гори. І п’ятдесятник звернувся до нього, закликаючи: Тебе покликав цар, чоловіче Божий, сходь! 10 У відповідь Ілля сказав п’ятдесятникові: Якщо я — Божий чоловік, то нехай з неба зійде вогонь і пожере тебе та твоїх п’ятдесятьох! І з неба зійшов вогонь, і пожер його та його п’ятдесятьох.
11 А цар продовжував, і він послав до нього іншого п’ятидесятника і його п’ятдесятьох воїнів ; п’ятидесятник пішов, звернувся до нього і сказав: Чоловіче Божий, так говорить цар: Скоро сходь! 12 У відповідь Ілля промовив до нього і сказав: Якщо я є Божим чоловіком, то нехай з неба зійде вогонь і пожере тебе й твоїх п’ятдесятьох! І з неба зійшов вогонь, і пожер його та його п’ятдесятьох.
13 Цар же продовжував ще посилати — третього начальника над півсотнею і його п’ятдесятьох воїнів . А третій п’ятидесятник прийшов до нього, упав на свої коліна перед Іллею, благав його і звернувся до нього, і сказав: Чоловіче Божий, нехай моя душа і душа цих твоїх п’ятдесятьох рабів буде цінною у твоїх очах. 14 Ось із неба зійшов вогонь і пожер двох попередніх п’ятидесятників та їхні п’ятдесятки, тепер же нехай у твоїх очах буде цінною душа твоїх рабів! 15 І Господній ангел сказав Іллі, промовляючи: Піди з ним, не лякайся їхньої присутності! Тож Ілля встав і спустився з ним вниз до царя. 16 І сказав йому Ілля, промовляючи: Так говорить Господь: Як це, що ти відіслав послів запитати у Ваала-мухи, бога Аккарона? Не так! Ліжко, на яке ти зліг, з нього не зійдеш, бо безсумнівно помреш !
17 І він помер за Господнім словом, яке сказав Ілля. 18 Інші слова Охозії, що він учинив, чи ось не записане це в книзі літопису царів Ізраїля?
18a А в Самарії дванадцять років царює над Ізраїлем Йорам, син Ахава, у вісімнадцятому році Йосафата, царя Юди. 18b І він чинив зло перед Господом, тільки не так, як його брати, і не так, як його матір. 18c І він повалив стовпи Ваала, які зробив його батько, і знищив їх. Тільки був прив’язаний до гріхів дому Єровоама, який привів Ізраїль до гріха, — від них він не відступив. 18d І Господь запалав гнівом на дім Ахава.